1. Загальні методичні поради до вивчення дисципліни

Метою сільськогосподарського виробництва є отримання якомога більшої кількості якісної продукції з меншими затратами без завдання шкоди довкіллю, реалізація товарної продукції та отримання прибутку.

У сільськогосподарському виробництві використовуються енергетичні засоби (рушії), машини та знаряддя для механізації рослинництва, машини та обладнання для механізації тваринництва і транспортні засоби.

Енергетично-транспортні засоби сільськогосподарського виробництва (трактори і автомобілі) оснащені джерелом енергії – переважно двигуном внутрішнього згоряння (ДВЗ). У їх структурі, крім ДВЗ, виділяють силову передачу (трансмісію), ходову систему з органами управління, робоче і допоміжне обладнання.

Сільськогосподарські машини мають технологічне призначення – виконують технологічні операції (сільськогосподарські роботи) у складі машинно-тракторних агрегатів (МТА) для одержання високого врожаю якісної продукції з якомога меншими затратами.

У системі машин України близько 2000 марок, тому охопити таку кількість технічних засобів неможливо.

Вивчення машин необхідно починати з найрозповсюдженішої моделі технологічного комплексу, а для інших визначити технічні відмінності від вивченої.

У структурній схемі сільськогосподарської машини (знаряддя) виділяють такі елементи:

робочі органи – деталі засобу виробництва, які спрямовано взаємодіють з оброблюваним матеріалом (ґрунтом, насінням, добривами тощо);

службові органи – елементи машин, що забезпечують працездатність машини (рама, ходова частина, причіп тощо);

механізми – забезпечують технологічні регулювання для виконання агротехнічних вимог (якісного виконання роботи з допустимими відхиленнями), передавання зусилля.

контрольні пристрої та системи – стежать за роботою машин, передають інформацію оператору, іноді управляють технологічним процесом.

Машина (знаряддя) може мати всі елементи або їх частину. Розгляд машини за елементами структурної схеми полегшує орієнтацію в конструкції, призначенні машини та дозволяє виокремити основне в конкретній машині.

Вивчати машини доцільно у такій послідовності: призначення машини, марка; агрегатування у МТА; агротехнічні вимоги до виконуваної роботи; призначення та будова елементів структурної схеми; технологічний процес роботи – взаємодія елементів структурної схеми з оброблюваним матеріалом та між собою у процесі роботи; організацію використання машин.

Технологію механізованого виробництва з використанням відповідних МТА відображає технологічна карта. Машинно-тракторні агрегати можуть бути загального (для оранки, внесення добрив, хімічного захисту тощо) та спеціального (сівба буряків, садіння картоплі, збирання картоплі тощо) призначення.

Закономірності і методи високопродуктивного та ефективного використання машин розглядаються у розділі “Експлуатація машинно-тракторного парку” (ЕМТП) - машиновикористання.

Для глибшого розуміння системи механізованого виробництва сільськогосподарської продукції доцільно виділити такі етапи створення та функціонування системи (об’єкта):

Проектування –- визначення мети та основних параметрів;

планування – визначення послідовності дій та необхідних матеріально-технічних засобів для досягнення поставленої мети;

організація – скоординована діяльність у просторі й часі за планом;

управління – прийняття управлінського рішення за результатами аналізу показників роботи з метою підвищення ефективності виробництва.

Окрім порад, у посібнику наведені:

– Лекції з розділів дисципліни (розділ 2);

– Роботи для використання студентами стаціонарного відділення, як лабораторні; опрацювання та самоконтролю засвоєння матеріалу у міжсесійний період студентами заочної форми навчання та екстернату (розділ 3);

– Індивідуальна самостійна робота студентів різних форм навчання (розділ 4);

– Практичні роботи студентів заочної форми навчання в часі сесійної роботи (розділ 5);

– Додатки – довідкові матеріали для індивідуальної роботи за матеріалами навчального посібника.

Робота студентів з навчальним посібником дозволить отримати основи знань механізованого сільськогосподарського виробництва – фахову орієнтацію спеціалістів економічного профілю.