Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.5-72, 163-178.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С. 23-98, 161-173.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища шк., 1978. – С.14-35.

4. Довідник сільського інженера /В.Д. Гречкосій, О.М. Погорілець, І.І. Ревенко та ін.; За ред. В.Д. Гречкосія. –К.: Урожай, 1988. – С. 354.

Лабораторна робота № 4 механізація сівби (садіння) сільськогосподарських культур

1. Мета роботи.

Засвоїти призначення, будову, технологічний процес роботи зернових та спеціальних сівалок, картоплесаджалок, машин для внесення добрив і методику підготовки їх до роботи.

2. Тривалість заняття – 4(2)* академічні години.

3. Обладнання робочого місця:

зернова сівалка СЗУ-3,6, овочева сівалка СО-4,2, картоплесаджалки СН-4Б та КСМ-4, стенди з робочими органами посівних і садильних машин, плакати, номограма для встановлення норми висіву сівалок, лінійка, вага, посівний матеріал, машини для внесення добрив: РОУ-6, РУМ-3, ПЖУ-2,5, СТТ-10, РТТ-4,2, РМС-6, посівний матеріал (кукурудза, картопля, озима пшениця), плакати, сівалки: ССТ-12Б, СУПН-8, лабораторні установки з робочими секціями бурякової і кукурудзяної сівалок.

4. Місце проведення заняття:

лабораторія №2 ґрунтообробних і посівних машин кафедри с.-г. машин та ангар для зберігання сільськогосподарської техніки.

5. Загальні відомості

Сівба і садіння є одними з найвідповідальніших процесів під час вирощування сільськогосподарських культур, основним завданням яких є оптимальне розміщення в ґрунті насіння, бульб, коренеплодів та розсади з метою створення найкращих умов для росту і розвитку рослин та отримання в кінцевому результаті максимального врожаю. Одночасно з висіванням насіння в ґрунт, як правило, вносять мінеральні добрива.

Внесення добрив і меліорантів проводиться для поповнення ґрунту поживними речовинами, збереження та підвищення його родючості. Переважно добрива вносяться машинами кузовного типу рівномірним розкиданням на поверхню поля з наступним загортанням робочими органами ґрунтообробної техніки.

Сівалки за призначенням поділяють на наступні групи:

- для сівби зернових культур – зернові, зернотукові (комбіновані), зерно-трав’яні;

- для сівби просапних культур – кукурудзяні, бурякові, бавовникові та ін.;

- льонові;

- овочеві;

- лукові та парникові.

Садильні машини за призначенням поділяються на картоплесаджалки, розсадосадильні та висадкосадильні машини.

Здебільшого причіпні зернові комбіновані сівалки призначені для сівби вузькорядним (у межах 7,5 см) і широкорядним (у межах 15 см) способом насіння зернових і зернобобових культур з одночасним внесенням мінеральних добрив (див. рис. 2.16). Робочими органами сівалки є зернотукові ящики, висівні апарати, насіннєтукопроводи, сошники і загортачі.

Зернотукові ящики призначені для зберігання і безперебійної подачі до висівних апаратів посівного матеріалу (зерна та туків). Ящик складається з двох ємностей, розділених перегородкою. Передню ємність заповнюють насінням, а задню – мінеральними добривами.

Висівні апарати, закріплені у днищі кожного ящика, призначені для відбирання певної частини насіння, яке самопливом надходить у його корпус з ящика та рівномірної подачі його до сошників. На зернових і овочевих сівалках використовують котушкові (для насіння) та котушково-штифтові (для туків) висівні апарати. Залежно від напряму обертання котушки розрізняють верхній і нижній висіви. Для висіву насіння зернових культур, льону, овочевих і круп’яних культур застосовують нижній висів, а для висіву крупного насіння (гороху, квасолі тощо) з метою зменшення його пошкодження – верхній.

К

Рис. 3.8. Котушковий висівний апарат.

отушковий висівний апарат (рис. 3.8) вста-новлюють на зернових і овочевих сівалках та їх модифікаціях. Апа-рат має штамповану коробку 2, у нижній частині якої змонтова-ний регульований кла-пан 8, який можна вста-новлювати на різних відстанях від котушки. Під час висівання насіння зернових культур зазор між площиною клапана і ребром муфти 4 не повинен перевищувати 1...2 мм. Якщо ж висівають крупне насіння зернобобових культур, цей зазор збільшують до 8...10 мм, щоб уникнути дроблення насіння. Зазор регулюють повертанням вала 7.

Насіннє- і тукопроводи призначені для транспортування насіння і мінеральних добрив від висівних апаратів до сошників. На посівних і садильних машинах застосовують переважно гофровані гумові та трубчасті гумові, спірально-стрічкові, лійкоподібні, телескопічні та спірально-дротяні насіннє-та тукопроводи.

Сошники утворюють у ґрунті борозенки для укладання на їх дно насіння та добрив, присипання останніх вологим шаром ґрунту. Зернові й овочеві сівалки обладнують одно- або дводисковими сошниками. Характерною особливістю дискових сошників овочевої сівалки є наявність на їх дисках реборд, які забезпечують задану глибину загортання насіння.

Спеціальні сівалки обладнують кілеподібними (полозоподібними), анкерними сошниками. Кілеподібні сошники для дрібного насіння, ущільнюючи дно борозенки, створюють сприятливі умови для його проростання створенням капілярів і підтягуванням вологи до насіння.

Загортачі – це спеціальні пристрої у вигляді зубів або прутиків на пружинних стояках, шлейфів, борінок, дисків, котків тощо, які призначені для повного загортання на задану глибину насіння, укладеного в борозенках, утворених сошниками, вирівнювання поверхні поля.

У зернових та овочевих сівалках регулюють висівні апарати на рівномірність і норму висіву насіння (в картоплесаджалці регулюють крок садіння картоплі), встановлюють сошники на задану глибину та ширину міжрядь, визначають і встановлюють виліт маркера (найкоротша віддаль від крайнього сошника до борозенки, яку утворює диск маркера на незасіяному полі).

Спеціальні сівалки застосовують для сівби просапних культур (кукурудзи, соняшнику, сої, цукрових буряків). Особливістю конструкцій сівалок точного висіву є наявність окремих посівних секцій, що кріпляться до рами за допомогою паралелограмного механізму і розміщуються одна від одної на відстані міжряддя, з яким вирощують дану сільськогосподарську культуру та відсутності насіннєпроводів, оскільки висівні апарати розташовані безпосередньо над землею.

Висівний апарат бурякової сівалки ССТ-12В (рис. 3.9) – це диск, на поверхні якого знаходяться три або один рядок комірок. Диски обертаються від опорно-приводних коліс сівалки у корпусах висівних апаратів. Шар насіння, що лежить на висівному диску, заповнює його комірку одною насіниною. У нижній частині висівного диска насінина виштовхується з комірки і

падає в борозенку. Шляхом підбирання диска з відповідною кількістю комірок і зміною його частоти обертання регулюють норму висіву цукрових буряків.

Кукурудзяна сівалка СУПН-8А, складовими одиницями якої є вентилятор із повітропроводами, обладнана пневматичним висівним апаратом. Висівний диск цього апарата з 14 або 22 отворами. За рахунок вакууму, що створюється вентилятором, до кожного отвору присмоктується одна насінина, яка у нижній частині диска звільняється від вакууму і падає в борозенку. Норму висіву насіння регулюють встановленням диска з різною кількістю отворів та зміною частоти його обертання.

Добрива вносяться переважно машинами кузовного типу з рівномірним розкиданням на поверхню поля і наступним загортанням робочими органами ґрунтообробної техніки.

Добрива поділяються на мінеральні – добрива промислового виробництва у вигляді гранул розміром 1-5 мм, кристалів, порошків або рідин; органічні – складаються з речовин рослинного або тваринного походження (гній, гноївка, торф, компости, сапропелі, рослинна маса (сидерат), що заробляється в ґрунт); меліоранти – вапнякові, гіпсові матеріали для поліпшення хімічних властивостей ґрунту.

Машини для підготовки і внесення добрив за призначенням поділяють на такі групи:

- для підготовки і навантаження мінеральних добрив (рис. 3.10);

- для внесення твердих (рис. 3.11в), пилоподібних і рідких мінеральних добрив;

- для навантаження твердих і рідких органічних добрив;

- для внесення твердих (рис. 3.11 а,б) і рідких органічних добрив.

Тверді мінеральні добрива вносять за прямоточною та перевантажувальною технологіями переважно розкидачами, що складаються з кузова (бункера), на днищі якого розміщений транспортер, дозувальної заслінки, туконапрямників і відцентрових розсіювальних дисків (роторів).

Н

Рис. 3.9. Бурякова сівалка ССТ-12В:

1 – опорно-приводні колеса; 2 – ланцюговий редуктор; 3 – брус рами; 4 – туковий бункер; 5 – тукопровід; 6 – насіннєвий бункер; 7 – насіннєвисівний апарат; 8, 13 – прикочувальні колеса; 9 – слідоутворювач; 10 – загортачі; 11 – механізм регулювання глибини ходу сошників; 12, 14 – насіннєвий, туковий сошники; 15 – паралелограмна підвіска насіннєвої секції.

орму внесення мінеральних добрив кузовними розкидачами регулюють зміною розміру дозувальної щілини і швидкістю переміщення транспортера за постійної поступової швидкості МТА.

Рис. 3.10. Агрегат АИР-20 для мінеральних добрив:

1 – бункер; 2 – живильник; 3 – подрібнювальні барабани; 4 – протирізальні пластини; 5 – решето; 6 – мотовило; 7 – відвантажувальний транспортер.

Рис. 3.9. Бурякова сівалка ССТ-12В:

1 – опорно-приводні колеса; 2 – ланцюговий редуктор; 3 – брус рами; 4 – туковий бункер; 5 – тукопровід; 6 – насіннєвий бункер; 7 – насіннєвисівний апарат; 8, 13 – прикочувальні колеса; 9 – слідоутворювач; 10 – загортачі; 11 – механізм регулювання глибини ходу сошників; 12, 14 – насіннєвий, туковий сошники; 15 – паралелограмна підвіска насіннєвої секції.

Органічні добрива вносять в ґрунт за допомогою причепів-розкидачів з місткістю кузова 4 – 24 т, на днищі яких рухається ланцюгово-планчастий транспортер, що переміщує масу до активного розкидального пристрою, який подрібнює її і розподіляє по поверхні поля, шириною до 6 м.

Норму внесення органічних добрив причепами-розкидачами регулюють зміною швидкості переміщення транспортера та МТА.