Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
сап
дуц
нол
кім
сеф
ріп
доз
мек
сур
кіл
нак
бул
фер
лут
гос
нер
дац
пуж
маф
кор
тум
лок
нар
пеф
зон
ляр
муп
коф
бен
рах
зел
пак
ніф
тор
вум
сал
бін
руц
мош
вар
бон
чеп
нік
фал
зот
пун
хіз
леп
моф
шур
гін
цон
лем
дук
раш
моц
фір
нуп
кас
деф
(за К. А. Рамулем, 1963)
Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
місяць
яблуко
метр
метал
честь
море
колір
блиск
щелепа
таксі
олень
терка
вітер
міст
стеля
дерево
акула
коліно
ступінь
бак
окріп
срібло
гітара
в'язень
кава
танк
папка
балкон
вузол
поверх
критик
щогла
знак
желатин
череп
тубус
каюта
сміття
котик
літера
поле
індекс
білизна
оцінка
півень
каток
зір
жінка
слово
місто
лопата
вишня
жук
шлях
лінія
абзац
молоко
зима
олово
земля
вікно
пес
футбол
майка
твір
верф
берег
грім
фольга
кирка
лимон
абажур
танок
кухар
грілка
лотос
чапля
чай
листя
ланка
лампа
вид
дим
метелик
лифт
сіль
шах
сон
хвиля
сніг
книга
нога
ранок
пакет
труба
холод
їжа
диван
цукор
рух
Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
1
.
Інструкція.
"Системне меню викликається кнопкою,
яка розташована в лівому верхньому
куті вікна (9). Команди цього меню
стандартизовані для всіх додатків
середовища Windows (8). Системне меню є в
кожному вікні документа (6). Його можна
викликати навіть якщо вікно згорнуто
до піктограми, клацнувши на піктограмі
один раз кнопкою миші (14). Існує також
спосіб відкриття системного меню за
допомогою клавіатури натисканням
комбінації клавіш [Alt-пробіл] (13). Команди
системного меню обираються за допомогою
миші, клавіш керування курсором або
шляхом введення підкреслених в назві
команди літер разом з [Alt] (17)."
2. Аналіз художнього твору. "Вірш "Парус" був написаний М. Лермонтовим в 1832 р (6). Змушений залишити Москву і університет, Лермонтов їде до Петербургу і одного разу, блукаючи берегом Фінської затоки, він пише цей вірш, про що свідчить М. Лопухіна, у листі до якої Лермонтов послав перший варіант вірша (26). Це яскравий зразок пейзажно-символічної лірики (6). У "Парусі" знайшли відображення не тільки власні настрої автора, але й настрої російської інтелігенції початку XIX ст.: почуття самотності, розчарування й прагнення до свободи (17)".