- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •2.1Синаптична пластичність
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
Мета. Вивчити явище інтерференіції слідів пам'яті і характер зв'язку між обсягом короткочасної і оперативної пам'яті. Завдання. 1. Визначити обсяг оперативної пам'яті. 2. Вивчити вплив обсягу матеріалу на ефективність оперативної пам'яті. 3. Встановити характер залежності між обсягом короткочасної та оперативної пам'яті. 4. Оцінити залежність обсягу оперативної пам'яті від частоти вживання слів. Обладнання та матеріали. Секундомір, протокол дослідження (табл. 3.10, 3.11), каса слів (дод. 3.8). Підготовка. Для методу Мучніка – Смірнова експериментатор заповнює бланк, який випробуваний бачити не повинен (табл. 3.10). В якості матеріалу служать пари однозначних чисел. Сума чисел у кожній парі не повинна перевищувати 9 і занадто часто повторюватися в межах ряду. Довжина ряду пар чисел варіює від 3 до 9. Для методу Постмана експериментатор добирає і записує ряди поширених і рідкісних слів, які випробовуваний бачити не повинен. Використовують три варіанти довжини ряду: з 10, 15 і 20 слів. Ряди різної довжини повинні бути складені з одних і тих же слів, по можливості не пов'язаних між собою і розташованих у випадковому порядку (див. дод. 3.8).
Процедура дослідження
Методика Л. С. Мучніка і В. М. Смірнова. 1. Випробуваному пред'являються випадкові однозначні числа, які він повинен попарно подумки скласти і запам'ятати тільки результати додавання. Після прочитання кожного ряду випробуваний диктує в тій же послідовності результати додавання. Експериментатор зазначає у протоколі правильно названі елементи. Дослід повторюється два рази. 2. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура дослідження повторюється в тому ж порядку. Пропонований матеріал не повинен повторюватися.
Таблица 3.10. Бланк для дослідження ОП за методом Мучніка – Смірнова |
|||||||||||||||||||
1 дослід |
|||||||||||||||||||
Обсяг ряду |
Пари чисел |
Результати додавання |
n |
||||||||||||||||
3 |
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4 |
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
5 |
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 дослід |
|||||||||||||||||||
Обсяг ряду |
Пари чисел |
Результати додавання |
n |
||||||||||||||||
3 |
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
4 |
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
- |
|
5 |
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
- |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
|
|
|
|
|
|
- |
- |
- |
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
|
|
- |
- |
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів. 1. У протоколі дослідження (табл. 3.10) у стовпчику "n" відзначають кількість правильно названих сум. На графіку відображають залежність між довжиною ряду (об'ємом стимульного матеріалу) і успішністю відтворення (кількість правильно названих сум). 2. Обчислюють об'єм оперативної пам'яті за формулою VОП = m + (k – m) / n, де m – найбільша довжина ряду, правильно відтвореного в обох дослідах; k – найбільша довжина правильно відтвореного ряду; n – кількість дослідів (у даному випадку 2). 3. Визначають індекс короткочасної пам'яті за формулою ІКП = VОП (VОП + VКП) / VКП; де VОП – обсяг ОП за методом Мучніка – Смірнова; VКП – обсяг КП за методом Джекобса. 4. Оцінюють характер залежності між обсягом оперативної і короткочасної пам'яті. Для цього використовують дані всієї групи. Будують графік, де на осі абсцис відкладають VКП, а на осі ординат – VОП.
Таблиця 3.11. Залежність обсягу оперативної пам'яті від кількості та частоти вживання слів |
||||
Частота вживання слов |
Номер досліду |
Обсяг ряду |
||
10 |
15 |
20 |
||
Розповсю-джені слова |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Середня продуктивність |
|
|
|
|
Рідкі слова |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
Середня продуктивність |
|
|
|
|
1. Випробуваному на слух зі швидкістю 1 слово/с пред'являють ряд, складений з 10 поширених слів. Кінець ряду виділяється інтонаційно. Завдання випробуваного полягає в тому, щоб письмово відтворити в правильній послідовності якомога більше останніх з кінця слів відразу після прослуховування ряду. На відтворення дається 60 с. Між кінцем однієї проби і початком наступної – інтервал 10 с Щоразу бланк випробуваного складається так, щоб результати попередніх проб не були помітні. Проба повторюється з використанням рядів, складених з 15 і 20 поширених слів. Дослід повторюється 2 рази. 2. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і проби повторюються в тому ж порядку. Пропонований матеріал не повинен повторюватися. 3. Процедура дослідження повторюється з використанням рідкісних слів.
Обробка результатів. 1. Результати кожного досліду звіряють з пред'явленим матеріалом. Кількість правильно відтворених слів заносять в табл. 3.11. Розраховують середній обсяг оперативної пам'яті для рядів різної довжини, складених з поширених і рідкісних слів. 2. На графіках відображають залежність продуктивності запам'ятовування поширених (графік 1) та рідкісних (графік 2) слів від довжини ряду. За необхідності використовують дані всієї групи. 3. Обчислюють об'єм оперативної пам'яті як середню продуктивність відтворення поширених і рідкісних слів. У нормі обсяг оперативної пам'яті становить від 3 до 5 елементів.
Питання. 1. Який ваш об'єм оперативної пам'яті? Чи знаходиться він у межах допустимої норми? Чи відповідає нормі ваш індекс ІКП? 2. Порівняйте обсяг ОП, отриманий з використанням різних методик. Поясніть можливі причини розбіжності. 3. Обгрунтуйте залежність між обсягом оперативної та короткочасної пам'яті. 4. Чи залежить обсяг вербальної ОП від частоти вживання слів, використаних в якості стимульного матеріалу? Як можна пояснити характер цієї залежності? 5. Чи залежить ефективність оперативної пам'яті від обсягу стимульного матеріалу? Обгрунтуйте цю залежність.
