Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
Мета. Визначення лабільності (ригідності) нервових процесів і порівняльний аналіз методик її оцінки. Завдання. 1. Оцінити різні прояви пластичності розумових процесів. 2. Обгрунтувати роль цієї властивості у забезпеченні ефективності розумових операцій. 3. Здійснити порівняльний аналіз результатів, отриманих з використанням різних методик. Обладнання та матеріали. Секундомір. Для кожного випробуваного підготовлюють набір з 10 карток зі "словесними лабіринтами" (дод. 4.7), один з бланків дод. 4.8, набір з 50 карток з анаграмами (дод. 4.9), бланк для визначення активності вербального і наочно-образного мислення (дод. 4.10). Підготовка. Експериментатор уважно знайомиться з перебігом дослідження і готує набори карток зі стимульним матеріалом (див. дод. 4.7–4.9), випробовувані підготовлюють бланки для відповідей (див. дод. 4.10).
Процедура дослідження
Методика "Словесний лабіринт". Картки перевертають і розташовують стопкою відповідно до порядкових номерів. Випробуваному пропонують по одній перевертати картки і записувати в своєму зошиті слово, яке можна прочитати, переміщаючись по клітинках таблиці. При виконанні завдань потрібно дотримуватися наступних правил: 1. Переміщатися з клітинки в клітинку тільки в двох напрямах – вгору по вертикалі та вліво по горизонталі. 2. Починати потрібно завжди в нижній правій, а закінчувати в лівій верхній клітинці таблиці, тобто у всіх 10-ти "лабіринтах" шукане слово складається з 11 букв. Завдання експериментатора – фіксувати час виконання кожного із 10-ти завдань. Обробка результатів. На основі результатів дослідження будують графік, в якому по осі абсцис відкладають порядковий номер картки, а по осі ординат – час виконання завдання. Оцінюють форму кривої. При високій ригідності мислення крива має кілька піків. При високій лабільності різниця між часом виконання послідовних завдань 3–10 становить не більше 20 %. Зменшення часу виконання завдань до кінця досліду говорить про здатність до навчання.
Методика Лачінса "Вплив минулого досвіду на спосіб вирішення завдань". Дослід проводить один експериментатор. Інші студенти поділяються на дві рівні групи: експериментальній групі видають бланки № 1, контрольній – бланки № 2. Завдання випробовуваних – відповісти на 10 питань, поданих у бланку, використовуючи якомога менше етапів вирішення. У зошиті записується хід рішення у вигляді послідовності арифметичних дій, використаних для виконання кожного завдання. Наприклад, відмірювання 10 літрів за допомогою судин ємністю 39, 26 і 3 літри здійснюється в три дії: 39 – 26 – 3 = 10. Важливою умовою є незалежне і послідовне (від 1 до 10) вирішення завдань. Обробка результатів. Критерієм раціональності рішення є використання мінімальної кількості арифметичних дій – двох, однієї або жодної (негайна відповідь). У бланку № 2 (для контрольної групи) завдання 1–5 мають тільки одне рішення, завжди раціональне. У бланку № 1 (для експериментальної групи) це завдання 6–10. Випробувані за 5-бальною шкалою оцінюють раціональність алгоритмів, використаних при вирішенні 1–5 завдань у контрольній групі і 6–10 – в експериментальній. За кожне раціональне рішення нараховується 1 бал. Порівнюють середній результат обох груп.
Метод Кетелла "Пластичність на психомоторному рівні". Експериментатор ознайомлюється з процедурою дослідження. Окремим рядком випробовувані пишуть фразу "У полі вже танув сніг" і підкреслюють її, після чого уважно вислуховують інструкцію. Їм пропонується писати з максимальною швидкістю кожний раз з нового рядка різними способами одну і ту ж фразу: "У полі вже танув сніг", на першому етапі – звичайним почерком ("У полі вже танув сніг"), на другому – прописними літерами ("У ПОЛІ ВЖЕ ТАНУВ СНІГ"), на третьому – чергуванням великих і малих (У пОлІ вЖе ТаНуВ сНіГ"), на четвертому – подвоєними буквами звичайним почерком ("Уу ппоолліі ввжжее ттааннуувв сснніігг"). Щоразу перед початком етапу експериментатор пояснює, який спосіб потрібно використовувати, а по закінченні 30 с зупиняє випробовуваних і переходить до наступного етапу. Обробка результатів. Підраховують кількість знаків, написаниих випробуваним на кожному етапі роботи окремо. Показником пластичності психомоторних процесів служить коефіцієнт ригідності (R), який визначається за формулою
,
де Nср – середній результат виконання модифікованих завдань (2–4 етап), Nф – фоновий результат (1 етап). Коефіцієнт ригідності може змінюватися в межах від 0 (ригідність) до 1 (пластичність). Результат з коефіцієнтом 0,5 є середнім.
Визначення активності вербального і наочно-образного мислення. Випробуваним пропонується виконати 4 завдання, на кожне з яких відводиться 1 хв Завдання 1. Записати максимальну кількість жіночих імен, що починаються на одну букву. Як варіант можна використовувати інший принцип класифікації – моделі автомобілів, назви квітів, тварин, міста тощо. Літеру, з якої повинні починатися слова (наприклад, "Р"), експериментатор повідомляє перед тим, як запустити секундомір. Завдання 2. Використовуючи кола як елементи малюнків, зобразити максимальну кількість об'єктів флори. Як варіант, можна використовувати об'єкти фауни, предмети посуду, меблів, вимірювальні інструменти тощо. Принцип відбору об'єктів повідомляє експериментатор перед тим, як запустити секундомір. Завдання 3. Скласти максимальну кількість речень з чотирьох слів, які починаються на літери П, І, О, Л (можна використовувати інші літери). Порядок літер змінювати не можна. Завдання 4. Використовуючи за основу запропонований малюнок, скласти максимальну кількість зображень. Обробка результатів. Методика дозволяє оцінити активність мислення за двома параметрами. Швидкість (конвергентність) оцінюється за успішності виконання однотипних завдань у межах одного способу (1 і 2 завдання). У нормі становить 5–6 елементів. Гнучкість (дивергентність) оцінюється за успішності виконання завдань зі зміною алгоритму (3 і 4 завдання). У нормі становить 4–5 елементів. Гнучкість і швидкість вербального мислення оцінюється за результатами завдань 1 і 3, образного – завдань 2 і 4.
Методика "Анаграми". Випробуваним пред'являють бланки з анаграмами. Протягом 3 хв вони повинні складати з наборів букв іменники, не пропускаючи і не додаючи жодної букви. Обробка результатів. Гнучкість мислення оцінюють за кількістю правильно складених слів. 11–20 слів – низький, 21–25 – середній і більше 26 – високий рівень гнучкості.
Питання. 1. Порівняйте результати оцінки пластичності розумових процесів за допомогою різних методик. Поясніть можливі відмінності. 2. Наведіть фактори, які впливають на виконання методики "Словесний лабіринт". 3. Як впливає минулий досвід на рішення завдань? Як можна пояснити відмінності між представниками двох груп (експериментальної та контрольної) та відмінності між представниками однієї групи? 4. Використовуючи дані двох лабораторних робіт, зробіть висновки про характер зв'язків між різними ознаками (властивостями) мислення. 5. Вивчіть спрямованість залежностей між лабільністю (пластичністю) мислення і показниками уваги, обсягом оперативної пам'яті. Поясніть роль цієї властивості у забезпеченні ефективності розумових операцій (СРС).