Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Надайте стислу характеристику рівнів організації аналітико-синтетичної діяльності мозку.

2. Надайте докладну класифікацію форм, фаз, рівнів, операцій розсудливої діяльності.

3. Поясніть зв'язок між формами інтегративної діяльності різних рівнів.

4. Обгрунтуйте виділення трьох рівнів організації мови.

5. Надайте порівняльну характеристику розсудливої діяльності людини та тварин.

6. Схематично відобразіть філогенетичний розвиток аналітико-синтетичної функції мозку.

7. Назвіть функції мислення.

8. На рис. 4.1 знайдіть структури енергетичного, інформаційного та програмного блоку функціональної системи мозку (рис. 1.1).

9. Поясніть гетерохронність онтогенетичного розвитку різних типів мислення і пам'яті.

10. Як змінюється фазна структура мислення в онтогенезі? Поясніть причини цих змін.

11. Обгрунтуйте роль мислення для процесів пам'яті та уваги.

12. Обгрунтуйте роль пам'яті та уваги для процесів мислення.

13. Поясніть зв'язок між особливостями мислення і властивостями нервової системи (СРС).

14. Розташуйте ендогенні фактори, які визначають процеси мислення, в порядку зростання генетичної обумовленості (СРС).

15. Охарактеризуйте основні символічні та знакові системи (СРС).

Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування

Мета. Виявити індивідуальні особливості узагальнення і абстрагування, домінуючий тип мислення. Завдання. 1. Визначити домінуючий тип мислення. 2. На основі оцінки здатності до класифікації, узагальнення, виділенню загальних ознак оцінити активність вербального та образного мислення. 3. Вивчити індивідуальні особливості мислення у студентів. Обладнання та матеріали. Текст запитувальника Резапкіної (дод. 4.1), набори з 42 карток із зображеннями предметів і живих істот для методики Гольдштейна – Виготського (дод. 4.2), бланки експериментатора для методик "Порівняння понять" (дод. 4.3), "Істотні ознаки" (дод. 4.4), "Складні аналогії" (дод. 4.5), набори з 6 карток для методики "Виключення зайвого" (дод. 4.6).

Процедура дослідження

Таблиця 4.3. Бланк відповідей на запитувальник Резапкіної
Н-Д		А		С-Л		Н-О		К
№	"+"	№	"+"	№	"+"	№	"+"	№	"+"
1		2		3		4		5
6		7		8		9		10
11		12		13		14		15
16		17		18		19		20
21		22		23		24		25
26		27		28		29		30
31		32		33		34		35
36		37		38		39		40
Σ		Σ		Σ		Σ		Σ

Визначення домінуючого типу мислення за методикою
Г. В. Резапкіної. 1. Випробувані (всі студенти) заздалегідь підготовлюють у зошитах таблицю для відповідей (табл. 4.3). Кожна колонка відповідає певному типу мислення (наочно-дієве, абстрактне, словесно-логічне (знакове), наочно-образне, "креативність"). 2. Експериментатор (студент, лаборант або викладач) читає твердження. У разі, якщо учасник дослідження згоден з твердженням, він зазначає будь-яким знаком відповідну клітинку в таблиці. Обробка результатів. Підраховують кількість плюсів у кожній з п'яти колонок і записують отримане число в нижній клітинці бланка. Кількість балів у кожній колонці вказує на рівень розвитку відповідного типу мислення (0–2 – низький, 3–5 – середній, 6–8 – високий). 

Методика Гольдштейна-Виготського "Класифікація предметів". Випробуваному пропонують згрупувати всі картки. Коли завдання виконане, пропонують об'єднати групи в 3 великі класи об'єктів. Обробка результатів. Оцінюють обсяг груп, їх кількість і принципи угруповання. Використання для угруповання зовнішніх ознак вказує на переважання конкретного мислення, утруднення процесів абстрагування. Наявність однойменних груп свідчить про неуважність, забудькуватість, звуження обсягу уваги. Схильність до зайвої деталізації, різний рівень узагальнення в групах, використання слабких ознак для групування може вказувати на схильність до епілепсії та шизофренії.

Методика "Порівняння понять". Експериментатор читає пари однорідних і різнорідних понять. Завдання випробовуваних – виявити і записати загальні істотні ознаки для тих пар, які відносяться до загального семантичного поля. Обробка результатів. Експериментатор читає правильні відповіді. 7 пар з 22 відносяться до різних семантичних полів, і зв'язки між ними мають випадковий, зовнішній характер. Випробувані відзначають кількість хибнопозитивних і хибнонегативних відповідей. У нормі кількість правильних відповідей становить 10–15. Збільшення кількості хибнонегативних відповідей вказує на конкретність мислення, недостатнє вміння виділяти і узагальнювати ознаки понять. Збільшення кількості хибнопозитивних відповідей свідчить про розвинену уяву, креативність, і в той же час – про схильність до демагогії, резонерства, досить часто зустрічається у людей зі схильністю до шизофренії. Незвичайні, оригінальні загальні ознаки можуть вказувати як на творчі здібності, так і на схильність до шизофренії.

Методика "Істотні ознаки". Експериментатор називає тестове слово і після нього – 4–6 понять, з яких випробувані повинні вибрати і записати тільки два поняття, найбільш близькі до тестового. Обробка результатів. Експериментатор читає правильні відповіді (у деяких випадках їх більше двох). Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Таким чином, максимальна кількість балів – 48. Результат менше 24 балів є незадовільним, вказує на зниження здатності до порівняння, аналізу, узагальнення виділених ознак. Може виявляти резонерство, плутані міркування – аморфність, розпливчастість мислення або його конкретність, нездатність до абстрагування.

Методика Коробкової "Складні аналогії". 1. Перед початком дослідження випробовувані в стовпчик записують в зошиті наступні пари слів: 1. Вівця – стадо. 2. Малина – ягода. 3. Море – океан. 4. Світло – темрява. 5. Отруєння – смерть. 6. Ворог – супротивник. 2. Випробувані визначають і записують поряд з кожною з 6 пар понять тип логічного зв'язку між словами в парі. 3. Експериментатор пред'являє 20 пар понять, завдання випробуваного – визначити тип зв'язку і назвати номер пари слів у першому списку, пов'язаної тим самим типом відносин. Обробка результатів. 1. Перевіряють правильність визначення типу зв'язку між словами в парах: 1 – частина і ціле; 2 – рід і вид; 3 – ступінь; 4 – антоніми; 5 – причина і наслідок; 6 – синоніми. Якщо випробуваний не впорався з даним завданням, подальша обробка не має сенсу. 2. Перевіряють правильність аналогій між типами зв'язків у першому (6 пар) і другому списку (20 пар). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Максимальний результат – 20 балів. Результати менше 10 балів вважаються незадовільними, вказують на низький рівень розвитку словесно-логічного понятійного мислення.

Методика "Виключення зайвого". Картка № 1. Випробувані повинні вибрати з кожної четвірки і записати зайве слово, пов'язане з іншими найбільш слабким і випадковим логічним зв'язком. Час виконання проби реєструється експериментатором або самим випробуваним. Картки № 2–6. Випробувані повинні обрати й записати номер предмета, пов'язаного з іншими найбільш слабким і випадковим логічним зв'язком. Обробка результатів. Картка № 1. Слова, записані випробуваними, порівнюють з ключем. Кожний збіг оцінюють двома балами. Розраховують інтегральний показник активності вербального мислення (А_в) за формулою А_в = В+Т, де В – показник продуктивності (кількість балів), Т – поправка на час виконання проби. Т = 0, якщо час виконання < 250 с, Т = –3, якщо час виконання становить 250–330 с, і Т = –6, якщо час виконання > 330 с. А_в в середньому становить 15–27 балів. Картки № 2–6. Для оцінки активності образного мислення використовують табл. 4.4. Інтегральний показник активності образного мислення (А_о) розраховують за формулою А_в = В + Т, де В – показник точності, знайдений за табл. 4.4; Т – поправка на час виконання проби, знайдена за табл. 4.5. А_о в середньому повинна становити від 22 до 44 балів.

Таблиця 4.4. Оцінка точності обирання зайвого предметма, бали
Предмет		Точність для карток
		№ 2	№ 3		№ 4	№ 5		№ 6
1		1	1		1	1		1
2		9	1		9	9		9
3		1	5		1	1		1
4		5	9		1	5		1
Таблиця 4.5. Поправка на час для методики "Виключення зайвого"
Пред-мет	Час для карток, с						Т, бали
	№ 2			№ 3–6
1	< 6			< 3			+1
2	6–60			3–40			0
3	60–120			40–60			–1
4	> 120			> 60			–2

Питання. 1. Порівняйте результати оцінки абстрактного мислення за допомогою різних методик. Поясніть можливі відмінності. 2. Порівняйте власні результати з результатами інших випробуваних. Зробіть висновки про індивідуальні особливості мислення. 3. Зробіть висновки про активність вербального і образного мислення. Чи збігаються власні дані з даними повсякденних спостережень? 4. Використовуючи дані, отримані при виконанні робіт другого і третього розділів, визначте, чи пов'язані параметри мислення з стійкістю і перемиканням уваги, обсягом короткочасної і оперативної пам'яті?