Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення

Розумова діяльність є фазною, тобто може бути поділена на етапи. На першому етапі (продуктивна фаза) здійснюється пошук способів і правил вирішення когнітивних завдань, результатом якого є формування гіпотези і вибір стратегії вирішення. Дана фаза може мати різну тривалість залежно від складності завдання, емоційного стану, особливості ситуації, і закінчується появою почуття розуміння (ефект "евріки"⁸). Друга фаза пов'язана з виконавчими діями, коли знайдені засоби використовуються для конкретного рішення та перевірки гіпотез. На цій стадії є важливим вміння критично оцінювати ситуацію, перемикатися на більш раціональні методи, знаходити нові зв'язки і відносини. Якщо другій фазі не передує обдумування, вона являє собою ряд безладних швидких дій (метод проб і помилок), переважає у дітей до 2 років і тварин. Такий вид мислення називають імпульсивним. Для більшості дорослих людей характерний більш досконалий тип мислення – рефлексивний, що включає обидві фази.

У якості комплексного показника продуктивності мислення в реальній поведінці у реальному середовищі є IQ – коефіцієнт інтелекту. Його компонентами вважаються первинні розумові здібності: просторове мислення, перцептивні, вербальні, обчислювальні, мнемічні, логічні здібності, побіжність мови. У свою чергу мислення лежить в основі інших здібностей (сприйняття, пам'яті, уяви) і визначає успішність будь-якої діяльності.

Основними ендогенними факторами, що визначають процеси мислення, вважають наступні: 1) функціональний стан організму (рівень активності, реактивності); 2) особистісні особливості (екстравертованість, тривожність, імпульсивність); 3) властивості нервової системи (лабільність, сила, функціональна рухливість і врівноваженість нервових процесів, працездатність головного мозку); 4) рівень інтелектуального розвитку. У осіб зі слабкою нервовою системою розвиток когнітивних функцій починається раніше і раніше закінчується, що пов'язано з відмінностями в темпах досягнення функціональної "зрілості" когнітивних структур мозку.

Відповідно до концепції Б. М. Теплова – В. Д. Небиліцина, головними біологічними факторами індивідуальних відмінностей розумових здібностей вважаються природжені властивості нервової системи: сила-слабкість, рухливість, лабільність-інертність, врівноваженість-неврівноваженість. У дитячому віці домінуючою властивістю нервової системи, яка визначає темпи інтелектуального розвитку, є слабкість нервової системи. Низькі абсолютні пороги чутливості у людей зі слабкою нервовою системою сприяють більшому афферентному потоку імпульсів, що призводить до вдосконалення когнітивних структур. На пізніших етапах онтогенезу значення цього чинника знижується, зростає роль інших властивостей нервової системи, які визначають динамічну сторону психічної активності та саморегуляції розумових процесів.

Більше половини індивідуальної варіативності складових мислення визначається генотипом, а їх наслідуваність коливається від 0,22 для дивергентного до 0,48 для логічного мислення. Отже, мінімальний вплив генотипу виявляється по відношенню до творчих здібностей (табл. 4.1). Умови виховання мають менший вплив порівняно з генетичними чинниками. У монозиготних близнюків при їх вихованні в різних сім'ях генетичні кореляції з IQ становлять 0,76, у той час як у братів і сестер – лише 0,24 (табл. 4.2). На ранніх етапах онтогенезу (1–4 роки) середовищні фактори визначають від 0,90 до 0,74 інтелекту, а генетичні – від 0,08 до 0,24. Із віком роль спадкових факторів зростає.

Таблиця 4.1. Внутріпарні кореляції в близнюкових дослідженнях спеціальних здібностей (І. В. Равіч-Щербо, 1988)
Спеціальні здібності		R у близнюків		Δ	K насліду-ваності
		монозіготи	дизіготи
Вербальна тямущість		0,78	0,59	0,19	0,38
Математичні здібності		0,78	0,59	0,19	0,38
Просторові уявлення		0,65	0,41	0,23	0,46
Пам'ять		0,52	0,36	0,16	0,32
Логічні міркування		0,74	0,50	0,24	0,48
Побіжність мовлення		0,67	0,52	0,15	0,30
Дивергентне мислення		0,61	0,50	0,11	0,22
Точність		0,70	0,47	0,23	0,46
Успішність засвоєння	мови	0,81	0,58	0,23	0,46
	соціальних дисциплін	0,85	0,61	0,24	0,48
	природничих дисциплін	0,79	0,64	0,15	0,30
Усі здібності		0,74	0,54	0,21	0,42

Таблиця 4.2. Генетичні та середовищні кореляції з інтелектом (Д. В. Ушаков, 2003)
Відно-шення	Сумісне виховання	Генетична кореляція	Кореля-ція IQ	Відно-шення	Сумісне виховання	Генетична кореляція	Кореля-ція IQ
МЗ близнюки	+	1,0	0,86	брати й сестри	+	0,5	0,47
	–	1,0	0,76		–	0,5	0,24
ДЗ близнюки	+	0,5	0,55	прийомні діти	+	0,0	0,02
	–	0,5	0,35