
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 6.Роль вправи (срс)
Мета. Вивчити характер впливу періоду навантаження і відпочинку на ефективність мнестичної діяльності. Завдання. 1. Оцінити характер впливу концентрації та розподілу мнестичної діяльності на її ефективність. 2. Визначити оптимальну довжину періоду відпочинку при заучуванні матеріалу. Обладнання та матеріали. Секундомір. Для методу Йоста – 1 сторінка інформаційного тексту, годинник. Для метода П'єрона – набір однакових бланків зі списком з 6 незв'язаних складів (кількість бланків має відповідати кількості студентів в групі), протоколи досліджень (табл. 3.19, 3.21). Підготовка. Для методу Йоста студенти на занятті обирають стимульний матеріал – 1 сторінку найбільш складного тексту з даного посібника. Сторінка роздруковується. Студенти поділяються на дві приблизно рівні за обсягом групи. Представники першої групи отримують завдання прочитати фрагмент 6 разів на день перед наступним заняттям. Представники другої групи повинні читати фрагмент по 2 рази протягом 3 днів перед наступним заняттям.
Процедура дослідження
Вивчення ефекту розподілу матеріалу за методом Йоста. Через тиждень після підготовки студентам дається завдання за 20–30 хв вивчити фрагмент, після чого викладач збирає стимульний матеріал і пропонує учасникам досліду записати якомога докладніше те, що вони запам'ятали. Обробка результатів. Спільно обирають способи і критерії оцінки результатів (бальна оцінка, ранжування, кількість слів або змістовних одиниць). Після цього викладач читає фрагмент, а студенти перевіряють повноту його відтворення. Результати усереднюють за групами і заносять до табл. 3.19. Оцінюють достовірність відмінностей між групами. Порівнюють власні результати з результатами Йоста (табл. 3.20).
Таблиця 3.19. Результати заучування тексту у двох групах |
|||
Показники ефективності відтворення |
Запам'ятовування |
Достовірність відмінностей |
|
концентроване |
розподілене |
||
|
|
|
|
Таблиця 3.20. Кількість повторів при вторинному заучуванні ряда безглуздих складів двома випробуваними (за Йостом) |
||
Показники ефективності відтворення |
Запам'ятовування |
|
концентроване |
розподілене |
|
Перший випробуваний |
6,5 |
5,5 |
Другий випробуваний |
11,5 |
9,7 |
Визначення оптимального періоду відпочинку за П'єроном. Студенти розбиваються на пари. Кожен учасник повинен прочитувати ряд складів і письмово відтворювати елементи ряду до тих пір, поки ряд не буде відтворений повністю. Щоразу результати попереднього відтворення потрібно ховати (наприклад, накривати листком паперу). У кожній групі інтервал між читанням рядів різний (табл. 3.21).
Таблиця 3.21. Ефективність запам'ятовування матеріалу з різними періодами відпочинку |
||||||||
Кількість пред'явлень, необхідних для запам'ятовування |
Номери груп та інтервали між читаннями |
|||||||
№ 1 |
№ 2 |
№ 3 |
№ 4 |
№ 5 |
№ 6 |
№ 7 |
№ 8 |
|
30 с |
1 хв |
2 хв |
5 хв |
10 хв |
20 хв |
24 год |
48 год |
|
За П'єроном (18 елементів) |
14 |
8 |
7 |
5 |
4 |
4,5 |
4 |
7 |
Власні дані (6 елементів) |
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів. Для кожної групи підраховують середню кількість повторень, необхідних для запам'ятовування ряду з 6 елементів. Результати заносять до табл. 3.21. За даними таблиці будують графік. Результати груп № 7–8 заносять до таблиці і аналізують на наступному занятті.
Питання. 1. Спираючись на дані табл. 3.19–3.21, опишіть характер залежності між часом навчання та його ефективністю. 2. Відповідно до закону Йоста, старі енграми актуалізуються краще. Чи завжди справедливий цей закон? 3. Назвіть оптимальний період відпочинку при заучуванні безглуздих складів. Чи збігаються ваші дані з літературними? Яка можлива причина відмінностей? 4. Основні гіпотези, які пояснюють вплив розподілу вправ на заучування та збереження: 1) теорія уявного огляду (не пояснює полегшення у тварин); 2) теорія персеверації Мюллера и Пільцекера (виходить з припущеня, що під час інтервалів між пробами діють процеси реактивації або консолідації); 3) гіпотеза стомлення (припускає, що інтервали відпочинку дають можливість усунути стомлення); 4) гіпотеза реактивного гальмування Хала (відповідно до цієї гіпотези, забування при концентруванні вправ обумовлене витісненням слідів пам'яті наступними); 5) гіпотеза диференційованого забування Мак-Геч (при розподіленому навчанні неправильні відповіді забуваються швідше правильних). Враховуючи цю інформацію і дані попередніх робіт, назвіть можливі причини полегшення запам'ятовування при подовженні періоду відпочинку від 10 хв до 24 год.