Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення

Мета. Оцінити вплив різних типів організації матеріалу на ефективність його відтворення. Завдання. 1. Вивчити вплив ритмічної організації на ефективність відтворення. 2. Вивчити вплив механічного опосередкування на ефективність відтворення. Обладнання та матеріали. Секундомір, каси безглуздих складів (див. дод. 3.9), слів (див. дод. 3.10), бланк зі складним зображенням (дод. 3.13). Підготовка. Заздалегідь експериментатор складає для методу Мюллера – ряди з 12 безглуздих складів (див. дод. 3.9), для методу Торндайка – 50 парних поєднань слів і чисел (див. дод. 3.10). П'ять з поєднань повинні повторюватися 5 разів, при цьому перед кожною з цих пар повинно стояти завжди одне і те ж число. Наприклад, перед парою "Шарада 17" – число 86, перед парою "Антилопа 35" – число 59. Для метода П'єрона підготовлюють бланк зі складним зображенням (див. дод. 3.13).

Процедура дослідження

Таблиця 3.16. Ефективність відтворення залежно від організації материала
№	Називання елементів
	за Мюллером				за Торндайком
	після наголо-шених		перед наголо-шеними		після слова		перед словом
	t, с	%	t, с	%	t, с	%	t, с	%
1
…
5
Дані авторів	6,5	4	3,4	38	–	36	–	0,5

Ритмічна організація матеріалу за Мюллером. 1. Експериментатор читає ряд, акцентуючи кожен непарний склад, таким чином реорганізовуючи його на послідовно розташовані пари. Випробуваний відтворює елементи у випадковому порядку. Процедуру повторюють доки не буде названо ряд повністю. 2. Після закінчення заучування експериментатор називає непарні елементи ряду, а випробуваний – наступний за ним склад. Щоразу експериментатор фіксує час, необхідний для відповіді. Обробка результатів. Результати заносять до табл. 3.16.

Організація через упорядкування за Торндайком. Випробуваному називають поєднання слів і чисел. На наступному етапі досліду експериментатор пред'являє числа, після яких називалися найбільш часті слова, а випробуваний повинен назвати ті слова і числа, які стояли після них. Якщо випробуваний не може назвати слова протягом 10 с, експериментатор підказує. Обробка результатів. Результати заносять до табл. 3.16. Розраховують середній час і ефективність відтворення. Порівнюють власні дані з даними авторів методик.

Перцептивна організація за П'єроном. Експериментатор демонструє зображення протягом 5 с. Завдання випробуваного – за 2 хв графічно відтворити зображення як можна точніше. Процедура повторюється, поки фігура не буде правильно відтворена у всіх деталях. Обробка результатів. Оцінюють кількість повторень, необхідних для запам'ятовування складного зображення, яка в нормі не перевищує 6.

Однорідність матеріалу за Андервудом і фон Ресторф (СРС). Завдання. 1. Вивчіть текст. Серед критеріїв однорідності можна вказати наступні: 1) модальність і відмінність між фізичними параметрами стимулів; 2) кількість спільних або ідентичних елементів у стимулі; 3) подібність структур, що утворюють стимули; 4) віднесення до однієї семантичної категорії; 5) подібність фізіологічної реакції у відповідь на стимули. Стимули можуть бути подібними відповідно до одних критеріїв і різними відповідно до інших. Ознаки подібності різноманітні за своєю сутністю: семантична схожість є наслідком вербального навчання, фізична подібність пов'язана з ефективністю сенсорного розрізнення. За даними Андервуда, характер схожості і її ступінь впливають на ефективність запам'ятовування (табл. 3.17). В іншому досліді фон Ресторфа випробуваному з інтервалом в один день пред'являлися 3 типи рядів: ряд I – за 1 цифрою слідувало 9 складів; ряд II – за 1 складом слідувало 9 чисел; ряд III – 1 цифра, 1 склад, 1 колір, 1

Таблиця 3.17. Залежність числа проб, необхідних для засвоєння материалу, від ступеня подібності його елементів (Андервуд, 1952)
Вид материалу	Критерій однорідності	Ступінь схожості
		низька	висока
14 прикметників	семантичний	13,2	17
14 складів	наявність однакових букв	24	32
10 пар прикметників	семантичний	9,3	15,4
10 пар складів	наявність однакових букв	22,4	32,9

буква, 1 слово, 1 фотографія, 1 знак пунктуації, 1 хімічна формула, 1 гудзик і 1 графічний символ. Через 10 хв після пред'явлення кожного ряду його необхідно було відтворити. Аналіз результатів показав, що: 1) ізольовані елементи ряду (цифра в ряду I і склад у ряду II) відтворюються в 70 % випадків; 2) ці ж елементи в ряду III відтворюються в 40 % випадків; 3) однорідні елементи (склади ряду I і цифри ряду II) правильно відтворювалися в 22 % випадків (табл. 3.18).

Таблиця 3.18. Відтворення однорідних (О) и різнорідних (Р) пар стимулів (фон Ресторф, 1933)
Типи пар	Склади		Фігури		Числа		Букви		Кольори		Разом
	О	Р	О	Р	О	Р	О	Р	О	Р	О	Р
Правильні відтворення	36	61	29	65	23	55	52	65	49	82	189	328
%	41	69	33	74	26	63	59	74	56	93	43	75

2. Дайте відповідь на питання. Ураховуючи наведені дані, поясніть, як впливає ступінь різнорідності матеріалу на ефективність його запам'ятовування?

Питання. 1. Вивчіть рис. 3.11. Поясніть можливі причини спрощення зображення в другій пробі. 2. Чи збігаються ваші дані з даними авторів методик? Як можна пояснити відмінності? 3. Чи можна, грунтуючись на даних роботи, стверджувати, що асоціації між елементами, які належать до однієїу групи, є сильнішими, ніж асоціації між елементами, які відносяться до різних груп? 4. Чи можна стверджувати, що називання одного з елементів полегшує відтворення інших елементів даної групи? 5. Які прийоми перцептивної організації матеріалу ви знаєте? 6. Які прийоми організації матеріалу використовувалися при запам'ятовуванні складного зображення ( узагальнення, асиміляція, схематизація, розкладання на елементи, аналіз)?