
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
Мета. Вивчити вплив розумових операцій з матеріалом на продуктивність його запам'ятовування. Завдання. 1. Вивчити особливості довільного і мимовільного запам'ятовування матеріалу з низькою (числа) і високою (предмети) асоціативною силою. 2. Вивчити вплив умов мимовільного запам'ятовування на його ефективність. 3. Оцінити вікові особливості мимовільного запам'ятовування. Обладнання та матеріали. Експериментальний матеріал для методики Зінченко – набір з 15 карток (12×12 см2), на кожній з яких зображений один предмет. 15 предметів легко класифікуються: тварини, фрукти, іграшки. Крім зображень предмета, на кожній картці (у правому верхньому куті) написано двозначне число (висота – 2 см). Кількість наборів має відповідати кількості студентів у групі. Експериментальний матеріал для методики Дженкінса – набори карток з безглуздими складами (20 шт.). Кількість наборів має відповідати ½ від кількості студентів у групі.
Процедура дослідження
Методика П. І. Зінченко. Підготовка. Перед початком досвіду експериментатор розташовує картки на щиті у випадковому порядку і закриває аркушем паперу. Дослід 1. Завдання випробуваного полягає в тому, щоб класифікувати всі картинки за групами і записати, ставлячи на початку кожної групи її назву. Якщо у дослідженні бере участь група випробуваних, ті, хто завершить роботу до закінчення досліду, повинен доповнити виділені групи предметами, що відносяться до тих же класів. Після закінчення досліду його учасникам пропонують по пам'яті відтворити в будь-якому порядку спочатку предмети, зображені на картках, а потім числа. Дослід 2. Студенти обмінюються наборами. Картки розташовують на щиті так, щоб числа на них не утворювали натурального ряду. Випробуваному пропонують намалювати у зошиті сітку з 15 клітин (3 ряди по 5) і розташувати числа, що є на картках, у порядку зростання. Помилково записані числа слід закреслювати і там же писати потрібне число. Якщо у досліді приймає участь група, випробовувані, що завершили роботу до закінчення досвіду, повинні намалювати у себе в зошитах ще одну сітку і вписати в неї спочатку всі парні числа, а потім непарні. Після цього слід відтворити спочатку числа в будь-якому порядку, а потім назви предметів. Обробка результатів. 1. Підраховують кількість правильно відтворених чисел і назв предметів у обох дослідах. Результати заносять у табл. 3.5. 2. Розраховують середню кількість правильно названих чисел і предметів у обох дослідах і вносять в табл. 3.6. За даними таблиць будують діаграму, де на осі абсцис відкладають вік, на осі
Таблиця 3.5. Продуктивність мимовільного запам'ятовування різних типів матеріалу залежно від умов
|
|||
Операції з матеріалом |
Семантична пам'ять (предмети) |
Механічна пам'ять (числа) |
|
Класифікація або ранжування |
|
|
|
Відсутність операцій з матеріалом |
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 3.6. Динаміка в онтогенезі ефективності довільного та мимовільного запам'ятовування різних типів матеріала
|
|||||||
Завдання |
Об'ект |
Дані П. І. Зінченко |
Власні дані (студенти) |
||||
дошколята |
школярі
|
доро-слі |
|||||
середні |
старши |
середні |
старши |
||||
Класифікація предметів |
Предмети |
9,6 |
11,1 |
13,0 |
13,4 |
13,2 |
|
Числа |
0 |
0 |
1,6 |
1,1 |
0,7 |
|
|
Δ |
9,6 |
11,1 |
11,4 |
12,3 |
12,5 |
|
|
Складання числового ряда |
Предмети |
0 |
0 |
9,9 |
10,3 |
10,2 |
|
Числа |
0 |
3,1 |
2,5 |
1,3 |
1,3 |
|
|
Δ |
0 |
3,1 |
7,4 |
9 |
8,9 |
|
ординат – кількість предметів і чисел, правильно відтворених за різних умов запам'ятовування.
Методика Дженкінса. Підготовка.. Група поділяється на "експериментаторів" і "випробуваних". Викладач (або лаборант) роздає "експериментаторам" набори карток і дає інструкцію: "Експериментатори" повинні рівномірно і однотонно читати склади. "Випробувані" повинні щоразу після прочитання записувати ті склади, які запам'ятали. Процедура повторюється, поки ряд не буде повністю відтворено". Процедура дослідження. 1. Експериментатор послідовно з рівними інтервалами читає склади вголос. Завдання випробуваного – після закінчення пред'явлення назвати всі збережені в пам'яті склади в будь-якому порядку. Експериментатор записує названі елементи ряду і звіряє результат зі стимульним матеріалом. Процедура повторюється, поки не буде відтворений весь ряд. 2. Через деякий час (через 1–2 пари або наступного дня) викладач просить і "експериментаторів", і "випробуваних" згадати і записати стимульний матеріал, а потім зачитує склади. Студенти відзначають кількість правильно відтворених складів. Обробка результатів. Порівнюють середню кількість елементів ряду, відтворених "експериментаторами" і "випробуваними".
Вплив
установки на ефективність запам'ятовування
за методом Постмана-Сандерса (СРС).
Завдання. Прочитайте текст і вивчіть
рис.
3.5.
У
дослідженні П
остмана
і Сендерса
(1946)
6 груп випробуваних вчили уривок з
оповідання А. П. Чехова. Першу групу
учасників попереджали, що в експерименті
буде перевірятися швидкість читання
(умова
А –
класична ситуація мимовільного
запам'ятовування). Іншим групам
випробуваних пропонували з метою
подальшого відтворення запам'ятати
такі елементи тексту:
умова
F
– особливості графічного оформлення;
умова
Е
– специфічні особливості мови розповіді;
умова
D
– окремі моменти розповіді;
умова
С
– послідовність подій; умова
В
– загальний зміст розповіді. Після
прочитання тексту випробовуваних
просили відповісти на питання, що
стосуються оформлення (F), специфіки
мови (Е), окремих деталей (D), послідовності
подій (С), загального змісту оповідання
(В).
Грунтуючись на даних рис. 3.5, дайте відповідь на питання. 1. Назвіть умови, які полегшують і ускладнюють розуміння загального сенсу розповіді, і можливі механізми цього впливу. 2. Назвіть умови, які полегшують і ускладнюють запам'ятовування послідовності подій, і можливі механізми цього впливу. 3. Яка установка є домінуючою в умовах мимовільного запам'ятовування?
Питання. 1. За яким критерієм розрізняють мимовільне і довільне запам'ятовування? 2. Зробіть висновок про умови продуктивності мимовільного запам'ятовування. Встановіть обставини, які сприяли запам'ятовуванню предметів і чисел. 3. Назвіть можливі причини відмінностей між результативністю запам'ятовування безглуздих складів "експериментаторами" і "випробуваними". 4. Використовуючи дані діаграми і табл. 3.6, опишіть динаміку і поясніть механізми онтогенетичних змін ефективності довільного і мимовільного запам'ятовування різного стимульного матеріалу.