
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
Мета. Визначити особливості різних способів актуалізації стимульного матеріалу. Обладнання та матеріали. Секундомір, протокол дослідження запам'ятовування вербального матеріалу, бланки з матрицями фігур (дод. 3.4). Підготовка. Заздалегідь експериментатор заповнює протокол, який випробуваний бачити не повинен (див. дод. 3.4). В якості матеріалу використовуються чотири ряди слів. Перший і третій ряд містить 10 не пов'язаних між собою за змістом слів з 4–6 літер. Другий і четвертий ряд містять по 20 слів, серед яких повинні бути по 10 з першого і третього ряду відповідно. Заздалегідь підготовлюють набір бланків з матрицями. Один набір включає бланки з матрицями № 1 і 2 (по 9 фігур), та бланк з матрицею № 3 (20 фігур, серед яких 9 вже зустрічалися в матриці № 2). Випробуваний до початку дослідів не повинен бачити бланки.
Процедура дослідження (метод Бернштейна). 1. Вербальне відтворення і впізнавання. 1.1. Випробуваному читають перший ряд і пропонують відтворити його в будь-якому порядку. Результати відтворення фіксуються експериментатором у протоколі та не повідомляються випробуваному. 1.2. Після цього експериментатор читає другий ряд і знаком "+" зазначає у протоколі (див. дод. 3.4) слова, які впізнає випробуваний. Процедура повторюється, для відтворення пропонується третій ряд, а для впізнавання – четвертий. 1.3. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура досліду повторюється. Пропонований матеріал не повинен повторюватися. 2. Образне відтворення і впізнавання. 2.1. Завдання випробуваного – за 10 с запам'ятати фігури матриці № 1 і відтворити їх у довільному порядку через 5 с після закінчення експозиції (див. дод. 3.4). 2.2. Випробуваному пред'являють матрицю № 2, час експозиції – 10 с. Через 5 с після експозиції йому пред'являють матрицю № 3. Завдання випробуваного – за 3 хв обрати фігури, які вже зустрічалися в матриці № 2. 2.3. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура досліду повторюється. Пропонований матеріал не повинен повторюватися.
Обробка результатів. 1. Підраховують і записують частоту правильних відтворень і впізнавань вербального та образного матеріалу. 2. Порівнюють успішність різних типів актуалізації матеріалу. Ефективність відтворення і впізнавання оцінюють за формулою Постмана V = В – О / (n – 1), де V – обсяг відтворення або впізнавання, В – правильно названі або розпізнані слова, О – помилково названі або розпізнані слова, n – загальне число пред'явлень. 3. Оцінюють збільшення ефективності запам'ятовування при впізнаванні різних типів стимульного матеріалу: К = 100 × (Vу – Vв) / Vв (%), де К – коефіцієнт збільшення ефективності, Vу – обсяг впізнавання, Vв – обсяг відтворення. 4. Оцінюють ефективність актуалізації залежно від типу стимульного матеріалу.
Питання. 1. Чи існує різниця між успішністю відтворення і впізнавання? Як пояснюється відмінність? 2. Порівняйте коефіцієнти збільшення ефективності запам'ятовування інформації різного характеру. Про що може говорити різниця між ними? 3. Чи змінюється кількість правильно відтворених елементів у різних дослідах? Як це можна пояснити? 4. Порівняйте коефіцієнти збільшення ефективності запам'ятовування з використанням різних опорних зв'язків та впізнавання. Як можна пояснити відмінності?