
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
Мета. Вивчити роль різних форм опосередкування і основних логічних прийомів для збільшення обсягу матеріалу, що запам'ятовується. Завдання. 1. Порівняти ефективність механічного та опосередкованого запам'ятовування. 2. Оцінити ефективність різних типів опосередкування. Обладнання та матеріали. Секундомір, каса слів, пов'язаних різними типами зв'язків (дод. 3.2), фрагмент зв'язного книжкового тексту (дод. 3.3); бланки для відповідей і обробки результатів до методик Калкінса, Зінченко, Леонтьєва (табл. 3.2–3.4). Підготовка. Заздалегідь, користуючись дод. 3.2, експериментатор заповнює бланки, які випробовуваний бачити не повинен (табл. 3.2–3.4). В якості матеріалу для методики Калкінса використовують два ряди стимулів. Кожен ряд містить 15 пар слів з 4–6 букв. У першому ряду слова в парах не пов'язані між собою за змістом, тоді як кожна пара слів другого ряду повинна бути пов'язана між собою будь-яким видом асоціацій. Перші слова пар – слова-опори (стимули), другі – слова-об'єкти (відповіді), які випробовуваний повинен запам'ятати. В якості матеріалу для методики Зінченко використоувють 5 випадкових не пов'язаних між собою слів і 15 пар слів, які поділяються на три рівні групи. У першій групі між об'єктом і опорою існують зовнішні зв'язки: слова починаються з однієї і тієї ж літери (ніс – ніж), у другій – пари слів знаходяться в смислових конкретних зв'язках (наприклад, вода – склянка), у третій – в смислових понятійних зв'язках (наприклад, дуб – дерево). У списку слова трьох груп подаються у випадковому порядку. В якості матеріалу для методики Леонтьєва використовують 45 карток зі словами (4–6 літер) і 60 малюнків. Матеріалом у першому досвіді служить набір з 15 карток зі словами та 15 малюнків, близьких за змістом до слів. У другому досвіді використовують набір з 15 карток зі словами та 15 малюнків, не пов'язаних зі словами за змістом. Для третього досвіду використовуються набір з 15 карток і 30 малюнків будь-якого змісту. На зворотному боці кожного малюнка проставляють порядковий номер, нумерація починається заново в кожному наборі. У протокол (див. табл. 3.4) вписують "слова для запам'ятовування" для всіх трьох дослідів, а також номери відповідних картинок для 1 і 2 дослідів. В якості матеріалу для методики Лезера використовують фрагмент зв'язного книжкового тексту (див. дод. 3.3). Робота проводиться самостійно. Попередньо необхідно прочитати інструкцію. Знайомитися зі стимульним матеріалом до початку тестування не рекомендується.
Процедура дослідження
Таблиця 3.2. Бланк для дослідження опосередкованого запам'ятовування методом парних асоціацій за Калкінсом |
||||||
№ |
Ряд 1. Зв'язку немає |
Ряд 2. Зв'язок є |
||||
опори |
об'єкти |
"+" |
опори |
об'єкти |
"+" |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
|
n правильно відтворених слів |
|
n правильно відтворених слів |
|
Метод парних асоціацій Калкінса (класичний варіант). 1. Експериментатор читає випробуваному перший ряд з паузами між словами в 2 с. Через 5 с після закінчення читання ряду випробуваний повинен назвати слова в будь-якому порядку. Експериментатор зазначає правильно відтворені слова знаком "+". Досвід повторюють два рази. 2. Другий ряд експериментатор читає в трохаічному розмірі, тобто з наголосом на першому слові. Інтервал між парами – 2 с. Через 5 с після закінчення пред'явлення ряду експериментатор читає тільки слова-опори (порядок їх пред'явлення змінюється), а випробуваний записує слова-об'єкти, відповідні словам-опорам. Досвід повторюють 2 рази. 3. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура дослідження повторюється в тому ж порядку. Пропонований матеріал не повинен повторюватися.
Обробка результатів. 1. Результати кожного досвіду звіряють з пред'явленим матеріалом. Підраховують частоту правильних відтворень. 2. Результати дослідів заносять в табл. 3.2. Визначають середню кількість правильно відтворених елементів при безпосередньому (Б) і опосередкованому (О) запам'ятовуванні. 3. Оцінюють приріст ефективності запам'ятовування при переході до внутрішнього типу опосередкування К1 = 100 × (О – Б) / Б, де К – коефіцієнт збільшення ефективності запам'ятовування; О – кількість правильно відтворених елементів за наявності конкретного зв'язку, Б – кількість правильно відтворених елементів за відсутності зв'язку. Зазвичай у дорослих з нерозвиненою логічною пам'яттю і дітей виражена перевага осмисленого запам'ятовування. Люди з розвиненою логічною пам'яттю активно використовують мнемічні прийоми і при запам'ятовуванні безглуздого матеріалу, тому у них відмінність між результатами відтворення 1 і 2 ряду, відповідно К1 буде меншою.
Таблиця 3.3. Протокол дослідження продуктивності безпосереднього і опосередкованого запам'ятовування в умовах формування різних типів зв'язків між об'єктами і опорами за методом Зінченко П. І. |
||||
№ |
Характер зв'язку |
Об'єкт |
Опора |
"+" |
Дослід 1 |
||||
1 |
– |
|
– |
|
… |
|
|
|
|
5 |
– |
|
– |
|
Дослід 2 |
||||
1 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
Характер зв'язку |
К |
n правильно відтворених слів |
||
Б2 |
– |
|
||
Зовнішні O1 |
|
|
||
Конкретні O2 |
|
|
||
Понятійні O3 |
|
|
Метод парних асоціацій в модифікації Зінченко П. І. Дослід 1. Експериментатор читає 5 слів, які випробуваний через 3 с після пред'явлення повинен усно довільно відтворити. Експериментатор зазначає успішно відтворені слова знаком "+" (табл. 3.3). Дослід 2. Експериментатор читає 15 пар "об'єкт-опора" з паузою в 2 с між об'єктом і опорою, і 3 с – між парами. Після цього експериментатор читає опори і відзначає правильність відтворення кожного об'єкта знаком "+". Випробуваний до кінця досвіду не повинен знати, чи правильно він відтворює елементи. Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура дослідження повторюється в тому ж порядку. Пропонований матеріал не повинен повторюватися. Обробка результатів. 1. Підраховують частоту правильних відтворень. Результати заносять до табл. 3.3. Визначають кількість правильно відтворених елементів при запам'ятовуванні з використанням опорних зв'язків різного типу. 2. Визначають коефіцієнт збільшення ефективності запам'яання (К2) при вживанні опорних зв'язків різного характеру: К2 = 100 × (Oi - Б2) / Б2, де Oi – кількість елементів, правильно відтворених з використанням опорних зв'язків різного характеру; Б2 – кількість елементів, правильно відтворених без використання опорних зв'язків.
Таблиця 3.4. Протокол дослідження опосередкованого запам'ятовування методом подвійної стимуляції за О. М. Леонтьєвим
|
|||||||||
№ |
Дослід 1(прості зв'язки) |
Дослід 2 (складні зв'язки) |
Дослід 3 (вільні зв'язки) |
||||||
Слово |
№ малюнка |
"+" |
Слово |
№ малюнка |
"+" |
Слово |
№ малюнка |
"+" |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n правильно відтворених слів |
|
n правильно відтворених слів |
|
n правильно відтворених слів |
|
|||
|
К |
|
К |
|
К |
|
Метод подвійної стимуляції за О. М. Леонтьєвим. Дослід 1. Експериментатор пред'являє випробуваному одночасно картки зі словами і відповідні малюнки, близькі за змістом до слів. Кожне пред'явлення триває 3 с, інтервал між пред'явленнями – 5 с. Через 10 с після пред'явлення всіх карток і картинок випробуваному пред'являють малюнки в іншій послідовності, його завдання – у відповідь на кожен малюнок згадати відповідне слово. Експериментатор зазначає правильні відповіді знаком "+" у табл. 3.4. Дослід 2. Другий дослід відрізняється від першого тим, що малюнки за змістом не пов'язані зі словами. Дослід 3. Випробуваному пред'являють одночасно матрицю з 30-ма малюнками, і випадкові слова для запам'ятовування. Час пред'явлення не обмежується. Випробуваний вказує малюнок і відповідне слово, експериментатор записує в протоколі навпроти названого слова номер малюнка. У другій частині досліду випробуваному у випадковому порядку послідовно пред'являють відібрані ним малюнки. Випробуваний називає відповідні слова. Правильні відповіді відзначаються експериментатором знаком "+" у колонці "відтворення". Випробуваний і експериментатор міняються місцями, і процедура дослідження повторюється. Пропонований матеріал не повинен повторюватися.
Обробка результатів. Протокол дослідження вклеюють у зошит випробуваного. Підраховують частоту правильних відтворень у кожному досліді. Всі результати заносять до табл. 3.4. Визначають коефіцієнт збільшення ефективності запам'ятовування (К) для кожного з дослідів: Кi = 100 × (Оi - Б2) / Б2, де Oi – кількість правильно відтворених елементів при опосередкованому запам'ятовуванні за методом подвійної стимуляції, Б2 – кількість правильно відтворених елементів при безпосередньому запам'ятовуванні за методом парних асоціацій в модифікації Зінченко П. І.
Продуктивність словесно-логічної пам'яті за Францем Лезером (СРС). Завдання. 1. Прочитайте уважно інтструкцію: "Ваше завдання – за 60 с прочитати запропонований текст, в якому виділено 10 основних висловлювань. Після прочитання потрібно відтворити ці висловлювання в тій же логічній послідовності". 2. Запустіть таймер на 60 с і прочитайте текст. 3. Після закінчення за 60 с запишіть основні висловлювання з урахуванням їх логічної послідовності. Обробка результатів. Продуктивність запам'ятовування обчисліть за формулою K = 100 × L / 10 (%), де К – продуктивність запам'ятовування, L – число правильно відтворених висловлювань.
Питання. 1. Обгрунтуйте відмінності в ефективності опосередкованого запам'ятовування при використанні різних методик. 2. Опишіть залежність ефективності запам'ятовування від типу асоціативних зв'язків? Як можна пояснити її існування (відсутність)? 3. Чи існують індивідуальні особливості в ефективності різних типів опосередкування? Назвіть причини відмінностей. 4. Як змінюється ефективність запам'ятовування безглуздого матеріалу з віком? Назвіть причини змін. 5. Назвіть методи, які дають можливість оцінити ефективність безпосереднього запам'ятовування. Чи збігається обсяг пам'яті, визначений за допомогою цих методів? Чим можна пояснити існування (відсутність) відмінностей? 6. Назвіть методи, які дають можливість оцінити обсяг механічної та смислової пам'яті. Чи існує різниця між обсягом механічної та смислової пам'яті? Назвіть причини відмінностей.