
- •Тема 1. Структурно-функціональні блоки головного мозку 11
- •Тема 2. Основні типи пластичності нейронних зв'язків 19
- •Тема 1. Види й властивості уваги 35
- •Тема 2. Фізіологічні механізми уваги 37
- •Тема 1. Філогенетичні рівні та види пам'яті 58
- •Тема 2. Періодизація пам'яті 82
- •Перелік скорочень
- •Розділ 1.Фізіологічний субстрат когнитивної діяльності Тема 1.Структурно-функціональні блоки головного мозку
- •Тема 2.Основні типи пластичності нейронних зв'язків
- •2.1Синаптична пластичність
- •2.2Нейрональна пластичність
- •2.3Інші форми клітинної пластичності
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Вплив рівня загальної активності на ефективність вищої нервової діяльності
- •Робота 2.Демонстрація ефекту звикання
- •Робота 3.Пластичність нейронних зв'язків (срс)
- •Розділ 2.Психофізіологія уваги Тема 1.Види й властивості уваги
- •Тема 2.Фізіологічні механізми уваги
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Стійкість уваги
- •Робота 2.Концентрація уваги
- •Робота 3.Розподіл уваги
- •Робота 4.Перемикання уваги
- •Робота 5.Вибірковість уваги
- •Робота 6.Комплексна оцінка уваги
- •Розділ 3.Психофізіологія пам'яті Тема 1.Філогенетичні рівні та види пам'яті
- •1.1Процеси пам'яті
- •1.2Типологія пам'яті
- •1.3Види пам'яті
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1. Типи, види, форми пам'яті (срс)
- •Робота 2.Індивідуальні особливості формування умовного зв'язку
- •Робота 3.Опосередковане запам'ятовування
- •Робота 4.Ефективність відтворення і впізнавання
- •Робота 5.Умови продуктивності мимовільного запам'ятовування
- •Тема 2.Періодизація пам'яті
- •2.1Сенсорна пам'ять
- •2.2Короткочасна пам'ять (лабільна фаза)
- •2.3Довготривала пам'ять (стабільна фаза)
- •2.4Оперативна пам'ять
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Визначення обсягу короткочасної пам'яті
- •Робота 2.Визначення обсягу оперативної пам'яті
- •Робота 3. Динаміка заучування матеріалу різного типу
- •Робота 4.Комплексне дослідження пам'яті за Векслером
- •Тема 3.Мнестичні та амнестичні фактори Робота 1.Запам'ятовування різних обсягів матеріалу (срс)
- •Робота 2.Фактори ретроградної амнезії
- •Робота 3.Роль емоційного підкріплення в запам'ятовуванні
- •Робота 4.Вплив побічної діяльності на утримання мнемічних слідів
- •Робота 5.Вплив організації матеріалу на його відтворення
- •Робота 6.Роль вправи (срс)
- •Розділ 4.Психофізіологія мислення Тема 1.Функції мислення
- •Тема 2.Рівні аналітико-синтетичної діяльності мозку
- •Тема 3.Процесуально-динамічний аспект мислення
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Дослідження процесів узагальнення й абстрагування
- •Робота 2.Визначення рухливості та пластичності розумових процесів
- •Робота 3.
- •Розділ 5.Індивідуальні особливості організації когнітивних процесів
- •Завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань
- •Робота 1.Властивості нервової системи
- •Робота 2.Нейродинамічний базис когнітивних процесів (срс)
- •Додатки До розділу 2 Додаток 2.1. Таблиця Зінченко
- •Додаток 2.2. Таблиця Бурдона – Анфімова
- •Додаток 2.8. Таблиця Крепеліна
- •Додаток 2.9. Таблиці Горбова
- •Додаток 2.10. Модифікації таблиць Шульте
- •Додаток 2.11. Таблиця Мюстенберга
- •Додаток 2.12. Таблиці Кюссі
- •Д одаток 2.13. Бланк Торндайка
- •Додаток 2.14. Бланк і завдання для методики "Лабільність мислення"
- •Додаток 2.15 . Інструкції та ключ для методики "Переплутані інструкції"
- •Додаток 2.16. Таблиця Ландольта
- •До розділу 3 Додаток 3.1. Запитувальник г. Айзенка еpi (57)
- •Додаток 3.2. Пари слів, пов'язані зовнішніми, конкретними та понятійними зв'язками
- •Додаток 3.3. Фрагмент зв'язного тексту
- •Додаток 3.4. Ефективність відтворення і впізнання
- •Додаток 3.5. Таблиця випадкових чисел
- •Додаток 3.6. Таблиці для оцінки обсягу зорової пам'яті
- •Додаток 3.7. Картки м. Б. Зикова
- •Додаток 3.9. Зразки безглуздих складів (60)
- •Додаток 3.10. Зразки випадкових слів (100)
- •Додаток 3.11. Зразки текста і малюнків для методики Векслера
- •Додаток 3.12. Каса слів з різним емоційним забарвленням
- •Додаток 3.13. Складне зображення для вивчення запам'ятовування і збереження матеріалу в пам'яті за п'єроном
- •До розділу 4 Додаток 4.1. Твердження для визначення домінуючого типу мислення за методикою г. В. Резапкіної
- •Додаток 4.2. Набір карток із зображеннями тварин і предметів
- •Додаток 4.3. Пари понять, пов'язаних загальною ознакою (зразок)
- •Додаток 4.4. Набори понять (зразок)
- •Додаток 4.5. Пари понять з різними типами зв'язку (зразок)
- •Додаток 4.6. Картки з наборами слів і предметів
- •Додаток 4.7. Картки для оцінки лабільності мислення (зразок)
- •Додаток 4.8. Бланки для оцінки ролі досвіду
- •Додаток 4.9. Анаграми (зразок)
- •Додаток 4.10. Бланки для визначення активності вербального і наочно-образного мислення
- •Додаток 4.11. Прогресивні матриці Равена
- •До розділу 5 Додаток 5.1. Критичні значення 1 для вилучення крайніх
- •Додаток 5.2. Критичні значення для вилучення крайніх
- •Додаток 5.3. Рекомендовані статистичні методи (Реброва о. Ю., 2002)
- •Додаток 5.5. Критичні значення f для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.6. Критичні значення t
- •Додаток 5.7. Критичні значення χ2
- •Додаток 5.8. Критичні значення d
- •Додаток 5.9. Критичні значення т
- •Додаток 5.10. Критичні значення u для р 0,05 (вгорі) і р 0,01 (внизу)
- •Додаток 5.11. Критичні значення корреляции r Пирсона
- •Додаток 5.12. Критичні значення корреляции rs Спірмена
- •Предметний покажчик
- •Список Літератури
- •Рекомендовані Інтернет-ресурси
- •ПсихофІзІологІя увага, пам'ять, мИсЛенНя
Робота 2.Концентрація уваги
Мета. Порівняльний аналіз методик оцінки концентрації уваги та її динаміки. Обладнання та матеріали. Секундомір, бланк Зінченко, Бурдона – Анфімова, П'єрона – Рузера, бланк "Переплутані лінії" за А. Реєм або за К. К. Платоновим (дод. 2.1–2.4). Підготовка. Експериментатор заздалегідь готує бланки.
Процедура дослідження
Коректурна проба В. Я. Анфімова. За сигналом "Почали" випробовуваний виконує ту саму пробу, що і в попередній методиці. Відмінність полягає в тому, що на 2-й і 4-й хв екперіментатор без попередження протягом 15 с читає вголос таблицю Бурдона. Кожні півхвилини експериментатор дає сигнал "Риска", через 5 хв після початку – сигнал "Стоп". Бажано замінити літери, які необхідно закреслювати (наприклад, "о" і "н"). Обробка результатів. Таблицю вклеюють в зошит випробуваного. Розраховують швидкість, точність і продуктивність уваги (див. роботу 1), на графіку відзначають динаміку швидкості, точності й продуктивності виконання проби протягом 5 хв Концентрацію уваги (К) оцінюють за формулою: К = Рп / Рбп, де Рп і Рбп – середня продуктивність виконання проби відповідно в базальних умовах і з відволіканням. У нормі цей показник повинен бути не менше 0,8, тобто 80 % (див. табл. 2.1).
Метод П'єрона – Рузера. Випробуваний за сигналом "Почали" по черзі розставляє всередині геометричних фігур наступні знаки: у квадрат – плюс, у трикутник – мінус, у коло – нічого і у ромб – крапку. Через 60 с за сигналом експериментатора "Стоп" пробу припиняють. Обробка результатів. Рівень концентрації уваги (К) оцінюється за кількістю оброблених фігур (кола також враховуються) з використанням табл. 2.4. За кожні 2 помилки знімається 1 бал.
Таблиця 2.4. Рівень концентрації уваги |
||
Кількість фігур |
К |
|
бали |
рівень |
|
100 |
5 |
дуже високий |
91–99 |
4 |
високий |
80–90 |
3 |
середній |
65–79 |
2 |
низький |
< 64 |
1 |
дуже низький |
Методика А. Рея "Переплутані лінії". Випробуваний повинен з максимальною швидкістю і точністю простежити поглядом хід кожної з 16 ліній і записати цифру, якою вона закінчується. Експериментатор фіксує час проходження кожних двох ліній і загальний час виконання проби. Обробка результатів. Результати звіряють з ключем (табл. 2.5).
Таблиця 2.5. Ключ до бланку "Переплутані лінії" (за А. Реєм, 1958) |
||||||||||||||||
Термін |
Лінії |
|||||||||||||||
Початок |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
Кінець |
6 |
0 |
2 |
5 |
10 |
13 |
9 |
8 |
16 |
14 |
11 |
12 |
23 |
18 |
20 |
24 |
У нормі кількість помилок коливається від 0 до 7. Час, що витрачається на виконання завдання, має в середньому становити не більше 6–7 хв Його збільшення до 13 хв і вище свідчить про розвиток органічних порушень в ЦНС або функціональних розладів ВНД. Концентрація уваги (Q) оцінюється за формулою: Q = abt / a, де a – кількість ліній (в даному випадку 16), b – кількість помилок, t – час виконання завдання, с У нормі Q ≥ 400. Дефіцит концентрації (Dk) оцінюється за формулою: Dk = t – Q, де Dk – коефіцієнт дефіциту концентрації, t – час виконання завдання, Q – коефіцієнт концентрації. Оптимальним результатом є Dk = 0, у нормі Dk ≤ 25. За даними роботи будують графік, де відображають швидкість проходження кожної пари ліній. Це дає можливість за зниженням темпу судити про вплив тренування або стомлення на виконання завдання.
Як варіант можна використовувати бланк К. К. Платонова. Його виконання в нормі повинно займати також не більше 7 хв Як показник концентрації уваги використовують "показник успішності" (Y), який розраховується за формулою: Y = t × 25 / m, де t – час виконання завдання, с; m – кількість правильних відповідей, які знаходяться за допомогою ключа (табл. 2.6). При Y ≥ 19 концентрація уваги оцінюється як "відмінна", при 10 ≤ Y ≤ 18 – як "добра", при 4 ≤ Y ≤ 9 – як "задовільна", і при Y ≤ 3 – як "незадовільна".
Таблиця 2.6. Ключ до бланку "Переплутані лінії" (за К. К. Платоновим, 1978) |
|||||||||||||||||||||||||
Термін |
Лінії |
||||||||||||||||||||||||
Початок |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
Кінець |
5 |
12 |
4 |
9 |
14 |
16 |
1 |
8 |
18 |
7 |
19 |
22 |
15 |
23 |
6 |
21 |
2 |
20 |
3 |
10 |
11 |
25 |
24 |
17 |
13 |
Питання. 1. Порівняйте свої результати з нормою. Поясніть можливі причини зниження концентрації уваги. 2. Як змінюється концентрація уваги з часом? З якими властивостями особистості пов'язані ці зміни? 3. Порівняйте свої результати з результатами інших досліджуваних. Назвіть основні відмінності та їх причини. 4. Порівняйте результати виконання проби А. Рея з концентрацією уваги за коректурними пробами. Чи збігаються результати? Назвіть можливі причини відмінностей.