1. Поняття експертних недоліків і помилок

Наявність слідчих і судових помилок у діяльності правоохо­ронних органів призводить до зниження ефективності їх роботи. Помилки є причиною необгрунтованого припинення криміналь­них справ або направлення до суду некваліфіковано розслідува­них матеріалів. Однією з причин слідчих і судових помилок є по­милки експертів.

Встановлення та дослідження типових і експертних недоліків та помилок, їх конкретних причин, механізму виникнення, фак­торів правового і неправового характеру сприятимуть усуненню помилок і формуванню правильного висновку як джерела доказів у справі.

З метою виявлення характеру і причин типових експертних по­милок вивчалася експертна практика Одеського НДІСЕ, Київ­ського НДІСЕ і Харківського НДІСЕ, аналізувалися первинні і повторні експертні виробництва, вивчалися узагальнення та об-зорні інформації недоліків експертної практики за 1999-2005 рр. Ефективним способом перевірки висновків експертів є повторна експертиза, що призначається тоді, коли правильність першого висновку викликає сумнів (ст. 75 КПК України).

Помилка — це «неправильність в діях і думках», спотворене по­рушення закону, недоліки й упущення під час розслідування кримінальних справ, неправильна процесуальна діяльність і розу­мовий процес компетентних осіб ненавмисного характеру.

Навмисні порушення закону під час розслідування розгляда­ються як посадові злочини, злочини проти правосуддя, адміністра­тивні або дисциплінарні проступки.

Експертні помилки — це судження експерта або його дії, що не відповідають об'єктивній дійсності і не приводять експертне дослідження до мети, що є результатом хибної думки [2-4]. Саме цим експертна помилка відрізняється від злочину проти правосуд­дя, який може здійснити експерт.

Помилка свідчить про ненавмисність дій експерта, який вва­жає, що думає і діє правильно.

Причина помилкового висновку не завжди є слідством непра­вильної дії експерта. Його дослідження можуть бути проведені правильно, і зроблені висновки можуть повністю відповідати отриманим результатам. Якщо вихідні дані для експертизи були не­правильними або досліджувані об'єкти фальсифіковані, висновок експерта в аспекті встановлення істини у справі виявиться помил­ковим. У цьому випадку причиною помилкового висновку буде або помилка того, хто призначив експертизу, його умисно непра­вильні дії або правопорушення.

Незважаючи на ненавмисний характер, помилки іноді заважа­ють швидкому і повному розкриттю злочинів, зачіпають суттєві соціальні інтереси, тому потребують обов'язкового усунення і за­побігання.

Обсяг поняття «експертні помилки» повинен бути обмежений ознаками суттєвості і типовості. Суттєвість відображає негативні наслідки, що проявляються в порушенні основних принципів су­дової експертизи -- всебічності, повноти, об'єктивності, компе­тентності та науковості. Типовість свідчить про повторюваність одних і тих самих помилок в експертній практиці.

Експертні помилки можуть бути визначені як суттєві і типові не­доліки експертного дослідження ненавмисного характеру, не обду­мані заздалегідь, які стали причиною неправильного висновку [4].