2

Міністерство освіти і науки України

__________________

Одеська національна академія ХАРЧОВИХ технологІй

Кафедра

менеджменту та логістики

О П О Р Н И Й К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Й

з курсу

«Бізнес-планування у готельно-ресторанному господарстві»

Одеса ОНАХТ 2013

ЗМІСТ

Тема І:	Методологічні основи бізнес-планування у готельно-ресторанному господарстві	4
Тема ІІ:	Маркетингова програма підприємства	6
Тема ІІІ:	План з праці	10
Тема IV:	План з собівартості	15
Тема V:	Фінансовий план	34
Список рекомендованої літератури		49

Тема І: Методологічні основи бізнес-планування у готельно-ресторанному господарстві

План

1. Зміст та роль функції планування в процесі управління підприємством.

2. Принципи планування.

3. Види планування.

4. Методи розрахунку планових показників.

5. Процес планування діяльності підприємства.

6. Призначення та зміст поточного плану.

Список рекомендованої літератури: 1, 2, 5, 6, 7

Міні-лексикон: планування; план; предмет та об’єкт планування.

Планування – це процес визначення цілей організації та найкращих шляхів їх досягнення.

Плани – це документи, де фіксується процес планування; установлюється система взаємозалежних завдань, що спрямовані на досягнення єдиної мети організації; визначаються етапи, терміни і послідовність їхнього виконання

Предмет планології складають взаємовідносини учасників діяльності підприємницьких структур стосовно визначення напрямків і цілей використання ресурсів і розподілу результатів діяльності.

Об’єктами планування на підприємстві є окремі сфери діяльності та його структурні підрозділи.

Принципи планування виступають у якості об’єктивних основопокладаючих категорій планологiї, що висловлюють сукупну дію законів розвитку підприємства i управління ним та відображають вимоги до змісту, результатів i організації планування.

Принцип системності. Планування повинно носити системний характер, плани підприємства по окремих сферах виробничо-господарської діяльності та структурних підрозділах повинні бути пов’язані між собою.

Принцип оптимальності. Плани повинні враховувати відносну обмеженість та взаємозамінність ресурсів, що потребує розробки альтернативних варіантів плану та вибору з них оптимального.]

Під оптимальним розуміється план, який забезпечує досягнення найкращих результатів при мінімальних витратах ресурсів. Основним критерієм оптимальності найчастіше є економічний ефект.

Принцип економічності. Витрати на планування не повинні перевищувати ефект від використання його результатів.

Принцип ситуативності. Найефективнішим планом у конкретній ситуації являється план, який більш за все відповідає даній ситуації.

Принцип участі. Керівники всіх підрозділів підприємства повинні приймати участь у процесі планування.

Принцип безперервності. Управляючий вплив плану повинен бути безперервним.

Принцип зворотного зв’язку. Результати реалізації плану необхідно використовувати для його корегування та при розробці плану на наступний період.

Види планування:

1. За терміном планування, який охоплюють плани:

   • довгострокове планування

   • середньострокове планування

   • короткострокове планування

2. За задачами, які вирішуються у процесі планування:

   • стратегічне планування

   • поточне планування

   • оперативне планування

3. За формою узгодження планів з ієрархічної точки зору:

   • ретроградне планування

   • прогресивне планування

   • циркуляційне планування

Ці три способи планування відображають різні форми узгодження планів, які розробляють на різних рівнях ієрархії системи управління підприємством (рис. 1.1).

4. За орієнтацією ідей планування у часі:

• реактивне планування

• інактивне планування

• преактивне планування

• інтерактивне планування

5. За горизонтом планування:

• жорстке планування

• ковзане планування

В процесі планування вирішуються три задачі:

1) забезпечення довгострокових інтересів учасників діяльності підприємства, перед усім, його власників та трудового колективу.

2) узгодження пропонуємих результатів діяльності підприємства з можливими витратами ресурсів;

3) раціональне використання ресурсів, які находяться у розпорядженні підприємства.

Система планів діяльності підприємства представляє собою систему ієрархічно пов’язаних стратегічного, поточного, та оперативного планів (рис.1.2).

Рис. 1.2 Система планування діяльності підприємства

Поточний план являє собою систему взаємопов’язаних планів діяльності підприємства на черговий плановий період.

Методи розрахунку планових показників:

• нормативні

• пофакторні

• екстраполяції (статистичний)

• експертний.

Нормативний метод - показники визначаються прямим розрахунком на основі встановлених норм і нормативів.

Пофакторний метод пов’язує величину планового показника із величинами вихідних показників-факторів.

Метод екстраполяції передбачає визначення показників на основі їхньої динаміки, що склалася у минулому.

Експертні методи базуються на використанні професійних знань, досвіду, інтуїції та уявлення управлінського персоналу, або (та) спеціально залучених фахівців-консультантів.

Запитання для самоперевірки:

1. Сформулюйте сутність планування в умовах ринкової економіки.

2. Обґрунтуйте необхідність планування.

3. Які методи використовують для розробки планів?

4. Які види планування застосовують на підприємствах?

5. Назвіть принципи планування.

6. Дайте характеристику структурним елементам організації планування: плановий персонал, організаційна структура планування, схема планування (зверху-вниз, знизу-вверх).

7. Наведіть приклади варіантів організації відділів планування на підприємстві.

8. В чому сутність аналізу відхилень для оцінки виконання планів?

9. Чому потрібно встановити періодичність контролю за виконанням плану?

Рис. 1.3. Узагальнена логічна схема розрахунку показників поточного плану

Рис. 1.4. Схема процесу поточного планування.