Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 8..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
51.28 Кб
Скачать
  1. Виходячи з призначення інвестицій реальні інвестиції можна звести в наступні основні групи:

  • інвестиції, призначені для підвищення ефективності виробництва; їх метою є створення умов для збільшення ефективності діючого підприємства, зниження виробничих витрат за рахунок заміни обладнання на більш продуктивне або переміщення виробничих потужностей в регіони країни з більш вигідними умовами виробництва;

  • інвестиції в розширення, диверсифікацію виробництва - для розширення обсягу продукції, що випускається для вже освоєних ринків збуту в рамках існуючих виробництв, для розширення сфери послуг, що надаються;

  • інвестиції, що забезпечують виживання підприємства, сюди відносяться витрати на проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, на рекламу, маркетинг, на підготовку та (або) перепідготовку кадрів, у тому числі під нові технології;

  • інвестиції, що забезпечують виконання державного або іншого великого замовлення;

  • інвестиції, пов'язані із забезпеченням вимог закону.

  1. За характером участі інвесторів в інвестиційних проектах розрізняють прямі і непрямі (непрямі) інвестиції.

Прямі інвестиції мають на увазі безпосередню участь інвестора в інвестиційному процесі - інвестор сам визначає об'єкт інвестування, а також організацію фінансування інвестиційного проекту. Джерелами фінансування в цьому випадку можуть бути як власні кошти інвестора, так і позикові кошти.

Непрямі (опосередковані) інвестиції – вкладення коштів інвесторами, фізичними або юридичними особами у цінні папери, випущені фінансовими посередниками, які розміщують вкладені інвесторами кошти в реалізацію інвестиційних проектів на свій розсуд, грунтуючись на прогнозах рентабельності того чи іншого інвестиційного проекту.

8.2. Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

Інвестиційна діяльність– це комплекс заходів і дій фізичних і юридичних осіб, які вкладають свої ресурси (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі тощо) з метою отримання прибутку.

Інвестиційна діяльність підприємства підпорядкована певній інвестиційній політиці, розробленій підприємством в складі його фінансової стратегії (для інституційних інвесторів - інвестиційних компаній, інвестиційних фондів і т.п. - вона розробляється як самостійна інвестиційна стратегія). Основною ціллю інвестиційної політики є забезпечення найефективніших шляхів розширення активів підприємства з позицій перспектив його розвитку і збільшення його ринкової вартості. З врахуванням цієї цілі зміст політики управління інвестиціями підприємства можна сформулювати наступним чином: інвестиційна політика представляє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, яка заключається у виборі і реалізації найефективніших шляхів розширення об'єму його активів для забезпечення основних напрямків його розвитку.

Інвестиційна політика підприємства передбачає:

Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку. Розробка напрямків інвестиційної діяльності підприємства базується на стратегії його економічного розвитку в майбутньому періоді і покликана вирішувати наступні задачі: визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду. Форми інвестування визначаються функціональною направленістю діяльності підприємства, його розмірами, стадією його життєвого циклу і рядом інших умов;

визначення галузевої направленості інвестиційної діяльності. Ця задача вирішується для підприємств, що здійснюють багатогалузеву господарську діяльність;

визначення регіональної направленості інвестиційної діяльності. Така задача вирішується підприємствами з регіональною диверсифікацією діяльності. Формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку дозволяє визначити пріоритетні ЦІЛІ 1 задачі ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ по окремих етапах майбутнього періоду.

2. Дослідження і врахування умов зовнішнього інвестиційного середовища і кон'юнктури інвестиційного ринку. В процесі такого дослідження вивчаються правові умови інвестиційної діяльності в цілому і в розрізі окремих форм інвестиційної діяльності ("інвестиційний клімат"); аналізується поточна кон'юнктура інвестиційного ринку і фактори, що визначають її; прогнозується найближча кон'юнктура інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів, пов'язаних з діяльністю підприємства.

3. Пошук окремих об'єктів інвестування і оцінка їх відповідності напрямкам інвестиційної діяльності підприємства. В процесі реалізації цього напрямку інвестиційної політики вивчається поточна пропозиція на інвестиційному ринку, відбираються для вивчення окремі інвестиційні проекти і фінансові інструменти, що найповніше відповідають напрямкам інвестиційної діяльності підприємства для оновлення складу діючих її видів; проводиться детальна експертиза відібраних об'єктів інвестування.

4. Забезпечення високої ефективності інвестицій. Відібрані на попередньому етапі об'єкти інвестування аналізуються з позиції їх економічної ефективності. При цьому для кожного об'єкту інвестування використовується конкретна методика оцінки ефективності. За результатами оцінки проводиться ранжирування окремих інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування за критерієм їх ефективності (дохідності). При інших рівних умовах відбираються для реалізації ті об'єкти інвестування, які забезпечують найбільшу ефективність.

5. Забезпечення мінімізації фінансових ризиків, пов'язаних з інвестиційною діяльністю. В процесі реалізації цього напрямку інвестиційної політики повинні бути в першу чергу оцінені ризики, властиві кожному конкретному об'єкту інвестування. За результатами оцінки проводиться ранжирування окремих об'єктів інвестування по рівню їх ризиків і відбираються для реалізації ті з них, які при інших рівних умовах забезпечують мінімізацію інвестиційних ризиків.

Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно у різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні засоби, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.

Об'єкти, в які вкладаються інвестиції у сфері туризму, можна класифікувати за такими ознаками:

- за масштабом туристичного проекту (великі, середні й малі проекти);

- за цільовою спрямованістю проекту;

- за характером і змістом інвестиційного циклу, який здійснюється на різних етапах життєвого циклу туристичного підприємства;

- за ступенем державного впливу (сильне, слабке, відсутність впливу);

- за рівнем економічної ефективності використання грошових засобів (високоефективні, середньої та низької ефективності).

Структуризація об'єктів і суб'єктів є необхідною умовою формування раціональної системи управління інвестиціями у сфері туризму.

З огляду на велике значення матеріальних чинників надання туристичних послуг особливу роль у процесі інвестування відіграють інвестиції у майнові елементи основних засобів. Беручи за критерій класифікації ціль інвестиційного проекту, можна виокремити три категорії майнових інвестицій, а саме:

- інвестиції відтворення (відновлення, заміни), які здійснюються для заміни зношених майнових елементів новими основними засобами;

- інвестиції з модернізації, які полягають у покращенні використання основних засобів;

- інвестиції розвитку, що означає вироблення або придбання нових елементів основного капіталу.

Предметом інвестицій відтворення є обладнання і елементи оснащення, які піддаються фізичному, технічному чи економічному зношенню і подальша експлуатація яких приносить підприємству меншу вигоду. Така діяльність запобігає зниженню вартості активів підприємства і забезпечує просте відтворення залученого капіталу, протидіє збільшенню експлуатаційних витрат з причини старіння майна (наприклад, заміна пошкоджених меблів у готельних номерах чи застарілого гастрономічного обладнання у ресторані тощо).

Метою інвестицій з модернізації є вдосконалення процесу надання послуг у результаті збільшення віддачі існуючих активів балансу. Окрім цього, модернізація дає змогу зменшити витрати операційної діяльності за рахунок зменшення трудо- і матеріаломісткості та збільшити ефективність завдяки підвищенню продуктивності праці й якості пропонованих послуг. Інвестиція у модернізацію підприємства засвідчує потребу підвищення функціональності наявних засобів.

Інвестиції розвитку слугують збільшенню кількості надання послуг підприємством і забезпечують розширене відтворення вкладеного капіталу. Інвестиції такого характеру впливають на масштаб діяльності, спричинюють експансію суб'єкта і сприяють зміцненню його конкурентної позиції. Купівля нових туристичних автобусів транспортним підприємством чи відкриття нових офісів з продажу організатором туризму є прикладом інвестицій розвитку.

Якщо з погляду гарантії розвитку туристичного підприємства найважливішими виглядають інвестиційні рішення, які формують потенціал з надання послуг, то не можна оминути інших їх видів, особливо нематеріальних інвестицій. Нематеріальні інвестиції полягають у призначенні фінансових засобів на професійний розвиток персоналу, маркетингову діяльність, набуття майнових прав (наприклад, ліцензій).

Значення нематеріальних інвестицій у туристичному підприємстві систематично зростає. Важко собі уявити інвестицію, яка полягає у відкритті нового гастрономічного закладу чи готельного об'єкта без проведення навчань персоналу. Підготовка і введення на ринок нового продукту туристичним оператором вимагає витрат на проведення маркетингових досліджень і популяризаційну діяльність. Туристичні посередники, авіаперевізники чи готельні заклади не можуть функціонувати без сучасних інформаційних технологій.

Інвестиційна діяльність туристичного підприємства детермінується низкою різноманітних чинників внутрішнього та зовнішнього характеру. До найважливіших умов інвестиційної активності можна зарахувати:

- вид діяльності та очікуваний попит на пропоновані послуги підприємством;

- співвідношення власних і позичених засобів;

- ступінь зношення складових основного капіталу;

- фінансові умови інвестування (умови повернення позиченого капіталу, зовнішні умови інвестування, наприклад, інфляція тощо);

- можливість і економічна доцільність придбання виробничого туристичного обладнання у лізинг;

- наявність пільг, які можуть бути надані з боку держави;

- ставлення інвесторів та керівництва підприємства до ризику;

- діяльність конкурентів.

Планування інвестиційної діяльності туристичного підприємства - важливий процес, оскільки необхідно враховувати багато чинників, у тому числі й непередбачуваних, а також ступінь ризику вкладення інвестицій. Цей процес також важливий для підприємства, оскільки, плануючи інвестиції, воно створює передумови роботи на майбутнє. Якщо інвестиційний план добре складений, то туристичне підприємство буде справно функціонувати, а якщо погано, то в майбутньому його може очікувати банкрутство.

Отже, планування інвестиційної діяльностіце процес розроблення системи планових заходів із забезпечення підприємства необхідними інвестиційними ресурсами з метою підвищення ефективності його інвестиційної діяльності у майбутньому. Головною ціллю інвестиційного планування є інтеграція всіх учасників для виконання комплексу робіт, які забезпечують реалізацію визначених завдань1.

При формуванні інвестиційного плану необхідно дотримуватися таких правил:

- інвестиційний план туристичного підприємства має узгоджуватися зі стратегією його розвитку;

- інвестувати засоби у виробництво чи у цінні папери є сенс у тому разі, коли від цього підприємство отримає більшу вигоду, ніж збереження грошей на депозитному рахунку в банку;

- інвестувати засоби доцільно лише у рентабельні проекти;

- приймати рішення щодо інвестування потрібно за умови отримання найбільшої економічної вигоди і за наявності найменшого ступеня ризику.

Для успіху інвестицій необхідне їх економічне обґрунтування на основі ґрунтовно опрацьованого плану функціонування й розвитку туристичного підприємства.