Ґендер як один з базових вимірів соціальної структури суспільства
Управління культури Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр «Бібліотека ім. М.Костомарова»
Гендер: різні, але рівні !
Ґендер як один з базових вимірів соціальної структури суспільства
Інформаційно-аналітичне видання
Київ – 2007 рік
Шановні добродії!
Останнім часам слово "ґендер" увійшло в наш український лексикон. Його часто почали вживати до місця й не зовсім. То, що ж таке ґендер насправді і чому увесь світ зараз стурбований ґендерною проблемою, яка названа серед п’яти глобальних тривог планети /бідність, екологія, демографія, мир і ґендер/.
Надати певні знання про "ґендер", інформацію про літературу з цього питання, організації, що займаються ґендерними проблемами і є метою нашого посібника.
Над виданням працювали:
Л.Пескіна /завідуюча районним інформаційним Центром/ - аналітична частина, Н.Бурсова – бібліографія
За довідками звертатись - 443-14-90, 443-09-95
Ґендерна рівність - ознака цивілізованості держави
Одним з принципів існування сучасного громадянського демократичного суспільства у Західній Європі є формування суспільної гендерної рівноваги.
Термін «Ґендер» введено в соціальні науки Енн Оклей в 70-ті роки 20 століття як поняття, що визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної. Це соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості особи кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейних ролях. Ґендер має соціальний і правовий аспект.
Країни Європи пришвидшеними темпами переводять у практичну площину давно задекларовані положення про те, що розширення можливостей жінок, їхня участь на основі рівності в усіх сферах життя суспільства, є одним з найголовніших чинників розвитку і миру. Скажімо, 11 жінок очолюють держави та Кабінети Міністрів, а в чотирьох країнах – Франції, Іспанії, Чилі і Швеції - досягнуто паритет між чоловіками і жінками в уряді.
У шведському парламенті - 42,7 відсотків місць належить жінкам, у Фінляндії і Норвегії – 36.
|
Дехто з наших політиків каже, що жінки потрапили в парламент тому, що в цих країнах добре організоване економічне й соціальне життя.
Але все навпаки. Наявність критичної маси жінок-парламентарів зумовила прийняття законів, які гарантують рівноправність жінок і чоловіків, а життя людей стало об’єктом державної уваги. Рівність соціального статусу надає скандинавським країнам спокою, посилює ідеї гуманізації. Навіть, коли міністром оборони Фінляндії стала жінка, це нікого не здивувало, адже оборона, в їхньому розумінні, не накопичення заліза, а недопущення війни.
|
Наші стандарти дуже високі. Ми навіть маємо високі подвійні стандарти |
На
Всесвітньому самміті тисячоліття ООН,
який пройшов в 2000 році, було визначено
основні цілі розвитку на новий період.
Україна стала однією з 189 країн-членів
ООН, яка взяла на себе ряд зобов’язань
до 2015 року, серед яких – забезпечення
рівності чоловіків і жінок.
В документі "Цілі Розвитку тисячоліття. Україна" стосовно забезпечення ґендерної рівності (цілі 6) поставлено два основних завдання до 2015 року:
забезпечити досягнення гендерного співвідношення (на рівні не менше 30 до 70 тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади. Індикаторами здійсненні цього блоку є: ґендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, серед депутатів місцевих рад (окремо на всіх рівнях) та ґендерне співвідношення серед вищих державних службовців.
наполовину скоротити розрив в доходах жінок і чоловіків. Індикатором визначено співвідношення середнього рівня заробітної плати жінок і чоловіків.