ЛЕКЦІЯ 3.
Персонал підприємства. Продуктивність, мотивація та оплата труда
Анотація
Визначення чисельності окремих категорій працівників. Кадрова політика й система управління персоналом. Функціональні підсистеми управління персоналом на підприємстві. Оцінка трудового потенціалу як важливіший елемент системи управління трудовим колективом. Стимулювання інноваційної активності персоналу. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми. Продуктивність, мотивація та оплата праці. Сутність продуктивності праці. Методи вимірювання. Показники рівня продуктивності праці. Мотивація трудової діяльності. Класифікація методів мотивації. Принципи та порядок регулювання поведінки працівників. Сучасна політика оплати праці.
План лекції
3.1. Поняття трудових ресурсів
3.2 Трудовий потенціал та персонал підприємства та його оцінка
3.3 Кадрова політика підприємства. Продуктивність праці
3.4 Форми та системи оплати праці
1
Ефективність економіки будь-якого суспільства в першу чергу визначається якістю наявних трудових ресурсів та способів їх включення у виробництво, адже основною продуктивною силою є людина, здатна до засвоєння вже накопичених знань, пошуку та освоєння нових, а також прийняття нестандартних рішень. В умовах постіндустріального (інформаційного) суспільства безупинно зростає роль інформації, знань, носієм і генератором яких являються окремі індивіди і наукові організації.
Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями та знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. |
В першу чергу, кількість трудових ресурсів залежить від чисельності населення.
Розуміння сутності поняття «трудові ресурси», спирається на поділ всього населення залежно від віку на категорії:
– осіб молодших працездатного віку (від народження до 16 років включно);
– осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки – від 16 до 60 років, чоловіки – від 16 до 60 років включно);
– осіб старших працездатного віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (станом на 01.12.2010 в Україні: жінки – з 60, чоловіки – з 60 років).
Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці – це інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці – це підлітки і працюючі пенсіонери за віком. Таким чином, до трудових ресурсів належать:
населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п’ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв’язку з тяжкими і шкідливими умовами праці);
працюючі особи пенсійного віку; працюючі особи віком до 16 років.
Згідно з українським законодавством роботодавці можуть приймати на роботу учнів загальноосвітніх шкіл у вільний від навчання час на неповний робочий день, учнів професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.
Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП) і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне – рис. 3.1.
Економічно активне населення
Економічно неактивне населення
Економічно активне населення
Економічно неактивне населення
населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні.
Зайняті
Безробітні
Особи, які працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б одну годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві; працювали безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-кому з членів домогосподарства, або в особистому селянському господарстві з метою реалізації продукції, виробленої внаслідок цієї діяльності;
особи (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мали роботи (прибуткового заняття); впродовж останніх чотирьох тижнів активно шукали роботу або намагались організувати власну справу; впродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за наймом або на власному підприємстві з метою отримання оплати або доходу.
особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.
учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.
громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу
Особи, які не можуть бути класифіковані як „зайняті” або „безробітні”.
населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні.
учні та студенти; пенсіонери за віком, по інвалідності та на пільгових умовах; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірились знайти роботу; особи, які мали роботу сезонного характеру; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, та також ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом через хворобу, навчання тощо.