
- •2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права.
- •3. Поняття та класифікація функцій теорії держави та права як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук, її роль в оволодінні юридичними знаннями.
- •5. Суспільство, держава та право: поняття та співвідношення.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7.Поняття, структура та суб’єкти громадянського суспільства.
- •8. Причини та форми виникнення держави та права.
- •9. Теорії походження держави та права.
- •10. Поняття, ознаки та сутність держави.
- •11. Типологія держави: поняття та підходи.
- •12. Поняття, ознаки та структура механізму держави, його роль в реалізації державних функцій.
- •13. Поняття та ознаки державного апарату, його співвідношення з механізмом держави.
- •14. Структура державного апарату, принципи його організації та функціонування.
- •15. Державний орган: поняття, ознаки та класифікація.
- •16. Державне підприємство і державна установа: поняття, ознаки та співвідношення.
- •17. Теорія розподілу влади, її сутність та соціальне призначення.
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави. Місце і роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави.
- •21. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •22. Поняття,ознаки та види форми державного правління.
- •23. Поняття,ознаки та види форми державного устрою.
- •24. Поняття,ознаки та види державно-правового (політичного) режиму.
- •25. Особливості елементів форми Української держави.
- •26. Поняття та ознаки політичної системи суспільства. Особливості політичної системи суспільства.
- •27. Структурні елементи політичної системи суспільства: поняття та загальна характеристика.
- •28. Місце і роль держави та права в політичній системі суспільства.
- •29. Загальна характеристика сучасних концепцій держави.
- •30. Поняття, принципи та форми демократії.
- •31. Загальна характеристика концепцій виникнення права.
- •Поняття, ознаки та соціальна цінність права.
- •33. Поняття та класифікація принципів права.
- •34. Поняття та класифікація функцій права.
- •35. Сутність, зміст та структура права.
- •36. Поняття, ознаки та структура норми права.
- •37. Класифікація норм права.
- •38. Поняття та ознаки правотворчості. Співвідношення правотворення і правотворчості.
- •39. Принципи правотворчості.
- •40. Види правотворчості.
- •41. Поняття та стадії правотворчого процесу.
- •2. Рішення компетентного органа про необхідність видання акта, розробка його проекту, включення в план законопроектних робіт і т.П.
- •4. Розгляд проекту нормативного акта в тому органі, що уповноважений його прийняти.
- •5. Прийняття нормативного акта.
- •6. Доведення змісту прийнятого акта до його адресатів.
- •42. Поняття, ознаки та види джерел (форм) права.
- •43. Нормативно-правоий акт: поняття, ознаки та види.
- •44.Закон і підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки та види.
- •45. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •46. Співвідношення системи права та правової системи.
- •47. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •48. Предмет і метод правового регулювання.
- •49. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •50. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •51. Поняття та форми (види) систематизації нормативно-правових актів.
- •52. Зміст правових відносин.
- •53. Поняття, ознаки та склад правовідносин.
- •54. Поняття та види суб'єктів правовідносин.
- •55. Правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •56. Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •57. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •58. Види правових відносин та критерії їх класифікації.
- •59. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •60. Поняття та форми реалізації норм права
- •61. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави.
- •62. Стадії правозастосування.
- •63. Вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття та класифікація.
- •65. Прогалини в праві та шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону.
- •66. Поняття, ознаки та необхідність тлумачення норм права.
- •67. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •68. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •69. Способи тлумачення норм права.
- •70. Акти тлумачення норм права: поняття та класифікація.
- •71. Правова поведінка: поняття, ознаки та види.
- •72. Поняття, ознаки та склад правопорушень.
- •73. Види правопорушень.
- •74. Юридична відповідальність та її види.
- •75. Принципи та функції юридичної відповідальності.
- •76. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.
- •3. Реалізація службового обов’язку.
- •4. Виконання законного наказу.
- •77. Поняття, сутність та принципи законності.
- •78. Гарантії законності: поняття та класифікація.
- •Можуть існувати й інші юридичні гарантії законності, зокрема міжнародно-правові.
- •79. Правопорядок як результат дотримання законності.
- •80. Поняття та види дисципліни.
- •81. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •83. Поняття, форми та методи правового виховання.
- •84. Поняття співвідношення правового впливу та правового регулювання.
- •85. Стадії процесу правового регулювання.
- •86. Типи та межі правового регулювання.
- •87. Механізм правового регулювання: поняття та структурні елементи.
- •88. Поняття, ознаки, місце і значення правової системи в правовому житті суспільства.
- •89. Структура та функції правової сиситеми.
- •90. Загальна характеристика правових систем сучасності.
75. Принципи та функції юридичної відповідальності.
Функції юридичної відповідальності:
- правоохоронна захист правопорядку від можливих або вчинених (зокрема, триваючих) правопорушень;
- виховна — спеціальна превенція (тобто виправлення правосвідомості правопорушника з тим, щоб він більше не чинив правопорушень); загальна превенція (тобто вплив на правосвідомість усіх інших схильних до правопорушень осіб, щоб утримати їх від таких вчинків).
Принципи юридичної відповідальності є різновидом міжгалузевих принципів права (правового регулювання), а тому, як і інші такого роду принципи, вони підпорядковані, субординовані загальним типологічним принципам права.
У праві соціально-демократичної орієнтації юридична відповідальність має наставати, згідно законодавства, тільки за:
- фізичне діяння (а не за думки, світогляд, соціальні особистісні властивості);
- юридична заборонене діяння;
- винне діяння (проте можливі окремі винятки);
- власні дії правопорушника.
Юридична відповідальність застосовується на засадах:
- законності (щодо її підстав, процедури і змісту);
- обґрунтованості (щодо висновків про факт та про суб'єкта правопорушення, а також про інші юридичне значущі факти, пов'язані з цими обставинами);
- доцільності (щодо здійснення цілей юридичної відповідальності);
- невідворотності (жодне правопорушення не повинно залишатися без відповідного реагування компетентних органів);
- справедливості або індивідуалізації (щодо відповідності обраного в межах закону заходу відповідальності негативній соціальній характеристиці конкретного правопорушника).
76. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.
Під підставами юридичної відповідальності розуміють сукупність обставин, наявність яких призводить до настання юридичної відповідальності. За відсутності цих обставин юридична відповідальність не настає.
Підстави притягнення до юридичної відповідальності – сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою.
Фактичною підставою притягнення до юридичної відповідальності є наявність у діях особи складу правопорушення.
Правопорушення не призводить автоматично до здійснення відповідальності, а лише служить підставою для притягнення до неї. Підстави настання юридичної відповідальності – сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність реальною:
1. Факт вчинення правопорушення – фактична підстава.
2. Наявність норми права, що забороняє протиправну поведінку і встановлює відповідні санкції – нормативна підстава.
3. Відсутність підстав для звільнення від відповідальності. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права. У законах наводиться перелік обставин, що виключають відповідальність (стан НО, КН).
4. Наявність правозастосовного акта – рішення компетентного органу, на основі якого особа притягується до юридичної відповідальності, визначаються її вид і засіб (наказ адміністрації, вирок суду тощо) – процесуальна справа.
Існують підстави, за яких особа, яка вчинила правопорушення, звільняється від юридичної відповідальності:
1. Необхідна оборона – протиправне нанесення шкоди іншій особі заради припинення правопорушення, вчиненого цією особою. При цьому не повинні бути перевищені межі НО.
2. Крайня необхідність – заподіяння меншої шкоди заради запобігання заподіянню більшої шкоди.