- •2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права.
- •3. Поняття та класифікація функцій теорії держави та права як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук, її роль в оволодінні юридичними знаннями.
- •5. Суспільство, держава та право: поняття та співвідношення.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7.Поняття, структура та суб’єкти громадянського суспільства.
- •8. Причини та форми виникнення держави та права.
- •9. Теорії походження держави та права.
- •10. Поняття, ознаки та сутність держави.
- •11. Типологія держави: поняття та підходи.
- •12. Поняття, ознаки та структура механізму держави, його роль в реалізації державних функцій.
- •13. Поняття та ознаки державного апарату, його співвідношення з механізмом держави.
- •14. Структура державного апарату, принципи його організації та функціонування.
- •15. Державний орган: поняття, ознаки та класифікація.
- •16. Державне підприємство і державна установа: поняття, ознаки та співвідношення.
- •17. Теорія розподілу влади, її сутність та соціальне призначення.
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави. Місце і роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави.
- •21. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •22. Поняття,ознаки та види форми державного правління.
- •23. Поняття,ознаки та види форми державного устрою.
- •24. Поняття,ознаки та види державно-правового (політичного) режиму.
- •25. Особливості елементів форми Української держави.
- •26. Поняття та ознаки політичної системи суспільства. Особливості політичної системи суспільства.
- •27. Структурні елементи політичної системи суспільства: поняття та загальна характеристика.
- •28. Місце і роль держави та права в політичній системі суспільства.
- •29. Загальна характеристика сучасних концепцій держави.
- •30. Поняття, принципи та форми демократії.
- •31. Загальна характеристика концепцій виникнення права.
- •Поняття, ознаки та соціальна цінність права.
- •33. Поняття та класифікація принципів права.
- •34. Поняття та класифікація функцій права.
- •35. Сутність, зміст та структура права.
- •36. Поняття, ознаки та структура норми права.
- •37. Класифікація норм права.
- •38. Поняття та ознаки правотворчості. Співвідношення правотворення і правотворчості.
- •39. Принципи правотворчості.
- •40. Види правотворчості.
- •41. Поняття та стадії правотворчого процесу.
- •2. Рішення компетентного органа про необхідність видання акта, розробка його проекту, включення в план законопроектних робіт і т.П.
- •4. Розгляд проекту нормативного акта в тому органі, що уповноважений його прийняти.
- •5. Прийняття нормативного акта.
- •6. Доведення змісту прийнятого акта до його адресатів.
- •42. Поняття, ознаки та види джерел (форм) права.
- •43. Нормативно-правоий акт: поняття, ознаки та види.
- •44.Закон і підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки та види.
- •45. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •46. Співвідношення системи права та правової системи.
- •47. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •48. Предмет і метод правового регулювання.
- •49. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •50. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •51. Поняття та форми (види) систематизації нормативно-правових актів.
- •52. Зміст правових відносин.
- •53. Поняття, ознаки та склад правовідносин.
- •54. Поняття та види суб'єктів правовідносин.
- •55. Правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •56. Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •57. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •58. Види правових відносин та критерії їх класифікації.
- •59. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •60. Поняття та форми реалізації норм права
- •61. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави.
- •62. Стадії правозастосування.
- •63. Вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття та класифікація.
- •65. Прогалини в праві та шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону.
- •66. Поняття, ознаки та необхідність тлумачення норм права.
- •67. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •68. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •69. Способи тлумачення норм права.
- •70. Акти тлумачення норм права: поняття та класифікація.
- •71. Правова поведінка: поняття, ознаки та види.
- •72. Поняття, ознаки та склад правопорушень.
- •73. Види правопорушень.
- •74. Юридична відповідальність та її види.
- •75. Принципи та функції юридичної відповідальності.
- •76. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.
- •3. Реалізація службового обов’язку.
- •4. Виконання законного наказу.
- •77. Поняття, сутність та принципи законності.
- •78. Гарантії законності: поняття та класифікація.
- •Можуть існувати й інші юридичні гарантії законності, зокрема міжнародно-правові.
- •79. Правопорядок як результат дотримання законності.
- •80. Поняття та види дисципліни.
- •81. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •83. Поняття, форми та методи правового виховання.
- •84. Поняття співвідношення правового впливу та правового регулювання.
- •85. Стадії процесу правового регулювання.
- •86. Типи та межі правового регулювання.
- •87. Механізм правового регулювання: поняття та структурні елементи.
- •88. Поняття, ознаки, місце і значення правової системи в правовому житті суспільства.
- •89. Структура та функції правової сиситеми.
- •90. Загальна характеристика правових систем сучасності.
23. Поняття,ознаки та види форми державного устрою.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.
За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні.
Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться України, Іспанія, Італія, Португалія.Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.
Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему Федерація є суб'єктом міжнародних відносин, а складові частини федерації позбавлені таких прав. Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані.
Вони можуть бути формально (юридично) визнаними, а фактично втратити певні свої суверенні права. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН. До останнього часу в світі існувало 18 федерацій, три з них розпались: СРСР, Чехословаччина, Югославія.
Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів. Конфедерація — це, як правило, тимчасовий союз держав. Згодом вона переростає в федерацію або розпадається на унітарні держави. Історія знає мало таких державних утворень: США в 1776—1786 рр.; колишній СРСР з 1917 по 1922 рр., до об'єднання в СРСР.
Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії. Імперія тримається на насильстві, на державному примусі. Коли зникає примус, імперія розпадається. Наприклад, Римська імперія, імперія Олександра Македонського, Російська імперія.