
- •2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права.
- •3. Поняття та класифікація функцій теорії держави та права як науки та навчальної дисципліни.
- •4. Місце теорії держави та права в системі юридичних наук, її роль в оволодінні юридичними знаннями.
- •5. Суспільство, держава та право: поняття та співвідношення.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7.Поняття, структура та суб’єкти громадянського суспільства.
- •8. Причини та форми виникнення держави та права.
- •9. Теорії походження держави та права.
- •10. Поняття, ознаки та сутність держави.
- •11. Типологія держави: поняття та підходи.
- •12. Поняття, ознаки та структура механізму держави, його роль в реалізації державних функцій.
- •13. Поняття та ознаки державного апарату, його співвідношення з механізмом держави.
- •14. Структура державного апарату, принципи його організації та функціонування.
- •15. Державний орган: поняття, ознаки та класифікація.
- •16. Державне підприємство і державна установа: поняття, ознаки та співвідношення.
- •17. Теорія розподілу влади, її сутність та соціальне призначення.
- •19. Поняття, ознаки та класифікація функцій держави.
- •20. Форми і методи здійснення функцій держави. Місце і роль правоохоронних органів у здійсненні функцій держави.
- •21. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •22. Поняття,ознаки та види форми державного правління.
- •23. Поняття,ознаки та види форми державного устрою.
- •24. Поняття,ознаки та види державно-правового (політичного) режиму.
- •25. Особливості елементів форми Української держави.
- •26. Поняття та ознаки політичної системи суспільства. Особливості політичної системи суспільства.
- •27. Структурні елементи політичної системи суспільства: поняття та загальна характеристика.
- •28. Місце і роль держави та права в політичній системі суспільства.
- •29. Загальна характеристика сучасних концепцій держави.
- •30. Поняття, принципи та форми демократії.
- •31. Загальна характеристика концепцій виникнення права.
- •Поняття, ознаки та соціальна цінність права.
- •33. Поняття та класифікація принципів права.
- •34. Поняття та класифікація функцій права.
- •35. Сутність, зміст та структура права.
- •36. Поняття, ознаки та структура норми права.
- •37. Класифікація норм права.
- •38. Поняття та ознаки правотворчості. Співвідношення правотворення і правотворчості.
- •39. Принципи правотворчості.
- •40. Види правотворчості.
- •41. Поняття та стадії правотворчого процесу.
- •2. Рішення компетентного органа про необхідність видання акта, розробка його проекту, включення в план законопроектних робіт і т.П.
- •4. Розгляд проекту нормативного акта в тому органі, що уповноважений його прийняти.
- •5. Прийняття нормативного акта.
- •6. Доведення змісту прийнятого акта до його адресатів.
- •42. Поняття, ознаки та види джерел (форм) права.
- •43. Нормативно-правоий акт: поняття, ознаки та види.
- •44.Закон і підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки та види.
- •45. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.
- •46. Співвідношення системи права та правової системи.
- •47. Поняття, ознаки та структура системи права.
- •48. Предмет і метод правового регулювання.
- •49. Поняття, ознаки та структура системи законодавства.
- •50. Співвідношення системи законодавства та системи права.
- •51. Поняття та форми (види) систематизації нормативно-правових актів.
- •52. Зміст правових відносин.
- •53. Поняття, ознаки та склад правовідносин.
- •54. Поняття та види суб'єктів правовідносин.
- •55. Правосуб’єктність: поняття та елементи.
- •56. Поняття та види об'єктів правовідносин.
- •57. Поняття та класифікація юридичних фактів.
- •58. Види правових відносин та критерії їх класифікації.
- •59. Поняття та елементи правового статусу особи.
- •60. Поняття та форми реалізації норм права
- •61. Застосування норм права як особлива форма їх реалізації: поняття та підстави.
- •62. Стадії правозастосування.
- •63. Вимоги щодо правильного застосування норм права.
- •64. Акти застосування норм права: поняття та класифікація.
- •65. Прогалини в праві та шляхи їх усунення. Аналогія права і аналогія закону.
- •66. Поняття, ознаки та необхідність тлумачення норм права.
- •67. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •68. Тлумачення норм права за обсягом їх правового змісту.
- •69. Способи тлумачення норм права.
- •70. Акти тлумачення норм права: поняття та класифікація.
- •71. Правова поведінка: поняття, ознаки та види.
- •72. Поняття, ознаки та склад правопорушень.
- •73. Види правопорушень.
- •74. Юридична відповідальність та її види.
- •75. Принципи та функції юридичної відповідальності.
- •76. Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності.
- •3. Реалізація службового обов’язку.
- •4. Виконання законного наказу.
- •77. Поняття, сутність та принципи законності.
- •78. Гарантії законності: поняття та класифікація.
- •Можуть існувати й інші юридичні гарантії законності, зокрема міжнародно-правові.
- •79. Правопорядок як результат дотримання законності.
- •80. Поняття та види дисципліни.
- •81. Поняття, структура та види правосвідомості.
- •83. Поняття, форми та методи правового виховання.
- •84. Поняття співвідношення правового впливу та правового регулювання.
- •85. Стадії процесу правового регулювання.
- •86. Типи та межі правового регулювання.
- •87. Механізм правового регулювання: поняття та структурні елементи.
- •88. Поняття, ознаки, місце і значення правової системи в правовому житті суспільства.
- •89. Структура та функції правової сиситеми.
- •90. Загальна характеристика правових систем сучасності.
1. Теорія держави та права як наука та її предмет.
Предметом теорії держави і права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права і держави, а також безпосередньо пов’язаних з ними суспільних відносин і форм свідомості.
Структурно теорія держави і права складається з теорії держави та теорії права.
Теорія держави вивчає закономірності виникнення та розвитку держави.
Теорія права вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування права.
Метод – це сукупність принципів, правил, засобів наукової діяльності, які застосовуються для отримання знань, які об’єктивно відображають дійсність.
Юридична наука використовує сукупність методів. Всі методи можна поділити на три групи:
філософсько-світоглядні;
загальнонаукові;
спеціальні.
Особливу увагу слід звернути на спеціальні методи і детально їх охарактеризувати.
Теорія держави і права посідає особливе місце в системі суспільних і юридичних наук. Оскільки теорія держави і права з одного боку суспільна наука, а з іншого – юридична наука, то по відношенню до суспільних наук теорія держави і права вивчає закономірності, які стосуються тільки держави і права. Тому по відношенню до суспільних наук теорія деталізує і розвиває загальні філософські положення відповідно до свого предмету дослідження.
По відношенню до спеціальних галузевих наук, теорія виступає як вступна дисципліна. Вона розглядає загальні питання спеціальних галузевих юридичних наук, тобто виступає як методологічна галузь правознавства.
2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права.
Метод – сукупність прийомів, операцій та способів практичного і теоретичного засвоєння дійсності, за допомогою яких здійснюється пізнання державно-правових явищ у процесі їх виникнення, розвитку й функціонування.
Методологія – сукупність різноманітних методів, підходів, логічних прийомів та інших можливих засобів пізнання й дослідження державно-правових явищ.
Методологію розуміють як науку про методи; сукупність методів дослідження предмету науки.
Методи:
1.Метод діалектичного й історичного матеріалізму. Діалектичний матеріалізм полягає в застосуванні принципів історизму, нерозривного зв'язку держави і права з іншими явищами й інститутами цивільного суспільства, зв'язку державно-правових явищ із практикою.
2.Порівняльний метод - процес відображення й фіксації відношень тотожності, подібності в державно-правових явищах, у т.ч. на рівні різних країн.
Порівнянню властивий цілий ряд пізнавальних функцій:
- пізнання одиничного.
- пізнання загального й особливого в державно-правових явищах. Порівняння дозволяє:
- класифікувати державно-правові явища.
- виявити їх історичну послідовність,
- виявити генетичні зв'язки між ними.
Об'єкти порівняння:
- системи й галузі права;
- організаційна форма державно-правового управління;
- різноманітні установи;
- матеріали юридичної практики й положення юридичної теорії. Форми здійснення порівняння:
- зіставлення;
- протиставлення.
Порівняння набуває науковості тоді, коли порівнюються не випадкові, а типові факти, враховуються взаємозв'язок із конкретними обставинами, причинами виникнення, динаміка розвитку.
Порівнювані факти мають бути достовірними й відображати тенденції розвитку держави і права.
3) Статистичний метод — вивчення кількісних змін у державно-правовому житті й опрацюванні цих спостережень в наукових і практичних цілях.
Цей метод дає можливість виявити певні тенденції у розвитку державно-правових явиш.
Спеціально-юридичний метод - опис державно-юридичних норм і т.д. За його допомогою встановлюються зовнішні ознаки правових явищ, їх відмінності і виробляються поняття та їх формулювання.
Головне завдання методу - аналіз змісту чинного законодавства і практики його застосування державними органами.
Системно-функціональний метод - необхідний в юридичній науці через системно-функціональну природу держави і права, що регулюють суспільні відносини.
Право, держава та їх структурні підрозділи складаються із систем більш низького порядку і входять в системи більш широкі. Право і держава функціонують, виконуючі певні функції, у цьому активність системно-функціонального методу - в пізнанні цих складних явищ. Так, початкова клітина права - норма, і вона є системою цілісної і єдиної системи права.
Історичний і логічний методи
Історичний - суть в тому, що процес розвитку державно-правових явиш відтворюється у всій багатогранності, враховується все позитивне, накопичене історичним досвідом.
При логічному дослідженні держави і права потрібно відволіктися від усіх випадковостей, окремих чинників, особливостей, несуттєвого.