2.4. Загальна характеристика основних галузей права України

Галузь права — це сукупність (система) правових норм інститутів права, що регулюють певну сферу суспільних відносин у межах конкретного предме­та й методу правового регулювання з урахуванням принципів і завдань такого регулювання.

Конституційне (державне) право — це провідна га­лузь права й законодавства, що криє у собі систему право­вих норм, інститутів і нормативно-правових актів, які закріп­люють і регулюють відносини народовладдя, основи консти­туційного ладу України, правового статусу людини і громадянина, територіального устрою, системи державних органів та організації місцевого самоврядування в Україні.

Адміністративне право — це система адміністративно-правових норм, які закріплюють, регулюють і охороняють суспільні відносини у сфері державного управління, тобто виконавчої і розпорядчої діяльності органів дер­жави, що спрямована на практичне виконання законів у процесі повсякденного й безпосереднього керівництва господар­ським, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом.

Цивільне право — це сукупність правових норм, які ре­гулюють майнові, товарно-грошові та деякі інші відносини, пов'язані чи не пов'язані з майновими, а також особисті немайнові відносини, засновані на рівності учасників цих від­носин.

Трудове право — це система правових норм, які регулю­ють трудові відносини, що виникають у процесі праці.

Шлюбно-сімейне право — це система правових норм, які регулюють правовідносини шлюбу, сім'ї, усиновлення, опіки і піклування та реєстрації актів громадянського стану.

Житлове право — це система правових норм, які регулюють суспільні відносини, між людьми у сфері задоволення люди­ною та громадянином природної потреби в житлі.

Кримінальне право — це система кримінальних норм, установлених законодавчим органом, що визначають основи та принципи кримінальної відповідальності, встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами, які вид і міра покарання можуть застосовуватися до особи, котра скоїла злочин.

Екологічне право — це система правових норм, які регу­люють суспільні відносини між людьми у сфері використан­ня та охорони навколишнього природного середовища.

Фінансове право — це система правових норм, які регу­люють і охороняють суспільні відносини у сфері збирання та використання державних коштів і коштів місцевого самовря­дування.

Підприємницьке право — це система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері підприємництва, тоб­то самостійної, ініціативної, систематичної на власний ризик діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надан­ня послуг і торгівлі з метою одержання прибутку.

Земельне право — це система правових норм, які регу­люють правовідносини у сфері володіння, розпорядження й користування землею, визначають землі сільськогосподар­ського призначення, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, землі природооздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісово­го й водного фондів, землі запасу.

Отже, галузі українського права слід розглядати за різними підставами класифікації. Залежно від місця й ролі у правовій системі суспільства розглядають такі основні галузі, як традиційні, спеціальні та процесу­альні.

Юридичний процес — це система взаємопов'язаних пра­вових форм діяльності уповноважених державних органів, посадових осіб, а також визначення інших суб'єктів, що ви­ражається у здійсненні операцій для вирішення юридичних справ, які спричиняють відповідні юридичні наслідки (доку­менти чи рішення) і регулюються процедурно-процесуальни­ми нормами. Розрізняють такі види процесуального права: конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне, господарське.

Конституційне процесуальне право (прийн констит, діяльн Констит суду) —Адміністративне процесуальне право Кримінально-процесуальне право — це система кримі­нально-процесуальних Цивільно-процесуальне право — це система цивільно-процесуальних норм, Господарське процесуальне право — це система -процесуальних норм, які