- •Тема. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1 Структура, мета та значення навчальної дисципліни
- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності
- •1.3. Причини та наслідки небезпек
- •1.4. Ризик та небезпека в предметній діяльності
- •1.4.1. Чинники ризику та причини ризикової поведінки
- •1.4.3. Концепція допустимого ризику
- •1.2.1. Конституційні основи безпеки життєдіяльності: право на життя і здоров'я, працю, свободу та державний захист
- •1.2.2. Закони, законодавчі та нормативні акти, кодекси та інші регламентуючі бжд документи. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують рівень індивідуального ризику
- •1.3.1. Сутність життєдіяльності, основні поняття та визначення. Проблеми життєдіяльності. Поняття безпеки
- •1.4. Безпека людини у життєвому середовищі
- •1.4.1. Механічні небезпеки, їх джерела, наслідки
- •1.4.2. Побутовий травматизм
- •1.4.3. Безпека на ігрових і спортивних майданчиках
- •1.4.10. Біологічні небезпеки: збудники інфекційних хвороб, шляхи проникнення їх в організм людини. Інфекційні захворювання, шляхи їх розповсюдження, профілактичні заходи
- •1.4.12. Епідемія віл-інфекції в Україні, її соціально-економічні наслідки та національні програми, спрямовані на подолання
- •1.5. Хімічні небезпеки
- •1.5.1. Небезпечні хімічні речовини, джерела, вплив на людину. Класифікація хімічних речовин. Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини
1.4. Безпека людини у життєвому середовищі
1.4.1. Механічні небезпеки, їх джерела, наслідки
До механічних небезпек відносять:
o механізми та рухливі частини устаткування, хиткі конструкції;
o ріжучі, колючі та падаючі предмети;
o підвищений рівень шуму, коливань та вібрацій;
o робоче місце на висоті
Джерела даного виду небезпек мають здебільшого природне та техногенне походження . Такі чинники при невдалому збігові обставин можуть виявити негативний вплив на людину та її здоров'я
Існування джерела небезпеки свідчить передусім про можливість утворення конкретної небезпечної ситуації, при якій буде спричинена шкода До матеріальних збитків, пошкоджень, шкоди здоров'ю, смерті або іншої шкоди призводить конкретний вражаючий фактор .
1.4.2. Побутовий травматизм
В побуті найчастіше людина зустрічається з такими обладнанням:
o електроприлади (телевізор, комп'ютер, пральна машина, холодильник, мікрохвильова піч та ін кухонні електроприлади);
o газове обладнання (плита, колонка, опалювальний котел);
o слюсарні інструменти (молоток, викрутка, свердлильне та різальне обладнання)
Побутове середовище - це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ . Безпека життя і здоров'я людини не тільки на виробництві, але й за його межами набуває особливого значення з огляду на економічні та демографічні аспекти сучасного розвитку нашої держави . Останніми роками в усьому світі спостерігається тенденція до збільшення кількості нещасних випадків у невиробничій сфері . Але в Україні вона набула загрозливих масштабів
Травму відносять до побутової якщо пошкодження організму людини чи порушення правильного його функціонування наступило під впливом якого-небудь небезпечного фактора поза межами виробничого середовища (в домашніх умовах), під час відпочинку в лісі на річці, в дорозі та ін Серед побутових травм поширені такі: отруєння продуктами, медикаментами, отрутохімікатами, засобами побутової хімії; опіки термічні та хімічні; переломи та вивихи; поранення та кровотечі; утоплення; спроби самогубства
1.4.3. Безпека на ігрових і спортивних майданчиках
Відкриті спортивні майданчики мають бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів та житлових будинків . Спортивна та ігрова зони повинна мати огорожу вздовж периметра
Майданчики для рухливих ігор
1.4.4. Відпочинок на воді (льоду). Правила безпеки на воді. Небезпечність льодоходу. Допомога при переохолодженні або обмороженні Значна кількість смертей у побутовій сфері припадає на утоплення За даними Міжнародної любительської федерації плавання щорічно в світі утопають приблизно 300 тис чоловік . В Україні щороку гине на воді близько 4 тис . чоловік Аналіз загибелі людей на воді показав, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%) . Значний відсоток серед утоплених складають діти Визначальною серед причин, що призводять до утоплення є емоційний чинник - страх Потрібно пам'ятати, що людське тіло має достатню плавучість, що дозволяє при найменшій підготовці вміти утримуватись на воді Вагоме значення має також температура води Низька температура води викликає судому судин, порушень дихання та серцевої діяльності, анемії мозку, яка проявляється втратою свідомості У практично здорової людини при швидкому входженні у холодну воду може розвинутись холодовий шок, який іноді закінчується смертю Серед інших причин, що призводять до утоплення необхідно назвати невміння плавати, втому при тривалих запливах, хворобливий стан, травми при стрибках у воду (особливо у незнайомих місцях) Особливу небезпеку представляє купання в стані алкогольного сп'яніння . Чинниками, що посилюють небезпеку при купанні є значна швидкість течії води, коловороти, підземні джерела, великі хвилі, можливість зіштовхнутись з сторонніми предметами У разі нещасного випадку на воді треба якнайшвидше допомогти потопаючому . Діяти слід оперативно та рішуче . Якщо потерпілий занурився у воду, то необхідно пірнути і знайти його Якщо потопаючий знаходиться на поверхні, то краще підпливати до потопаючого ззаду, щоб уникнути його захватів, від яких буває важко звільнитись Рятувальнику необхідно пам'ятати, що при будь-якому захваті занурення під воду сприяє звільненню від нього 1.4.8. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища. Подолання стресового стану Кожна людина в побуті, на роботі, на природі може потрапити в такі ситуації, для яких притаманна несподіваність, тривалість та інтенсивність впливу несприятливих факторів навколишнього середовища, а іноді наявність загрози самому життю . Ситуації називають екстремальними, тому що вони виходять за межі звичайних Люди, які опинилися в зоні катастрофи або стихійного лиха, тобто в екстремальних умовах, підлягають впливу різноманітних психотравмуючих факторів, що обумовлені загрозою для життя Вони відчувають значні емоційні перевантаження, що можуть призводити до розвитку у них різноманітних захворювань Людина опиняється в екстремальних ситуаціях з різних причин, але частіше за все це відбувається з власної вини - як результат відсутності досвіду безпечної поведінки в природному та соціальному середовищі або зневага до норм, правил безпеки, непередбачливості або легковажності Деякі люди не знають, як діяти в тій чи іншій життєвій ситуації В результаті, опинившись у незвичному становищі, коли потрібні рішучі дії, люди виявляються зовсім безпомічними Для того щоб зменшити ймовірність опинитися в екстремальній ситуації й збільшити шанси на збереження здоров'я і власного життя, необхідно знати і враховувати фактори ризику, які супроводжують наше життя . По-перше, виробити уміння передбачати можливості виникнення небезпечних для життя ситуацій і зі знанням справи їх уникати По-друге, опинившись в екстремальній ситуації, швидко оцінити її і власні можливості, прийняти грамотне рішення та діяти (рис . 1 . 27) .
В екстремальній ситуації у людини неминуче виникає особливе емоційне напруження або стрес. Це сукупність захисних фізіологічних реакцій, які виникають в організмі тварини і людини у відповідь на дію несприятливих зовнішніх факторів Вплив стресу на поведінку й можливості людини надзвичайно індивідуальний . Є люди, які діють найефективніше саме в стані високого емоційного напруження - на екзаменах, відповідальних змаганнях, в небезпечних для життя ситуаціях . А інших подібні ситуації деморалізують . Настає своєрідний психологічний шок - з'являється сильна загальмова-ність, поспішність, метушливість, нездатність до розумних дій . При стресовому стані об'єм уваги звужений, переключення її загальмоване, м'язи напружені, рухи стають різкими, неточними, погано скоординованими, порушується пам'ять . Людина забуває послідовність дій, неправильно оцінює ситуацію, припускається грубих помилок (рис . 1. 28) .
Будь-яка емоція супроводиться активізацією нервової системи й появою в крові біологічно активних речовин, які змінюють діяльність внутрішніх органів: кровообігу, дихання, травлення та ін.. Однією з таких речовин є гормон надниркових залоз - адреналін Захисні й профілактичні дії імунної системи можуть бути придушені стресом, і організм втрачає здатність захистити себе від мікроорганізмів (вірусів, бактерій) Звідси люди, які часто перебувають у стресовому стані, більшою мірою схильні до інфекційних захворювань, наприклад грипу Щоб витримати стрес, потрібно не боятися його, бути готовим до нього . Навчитися плавати можливо тільки одним методом: плавати Тренування стійкості може значно знизити нервове напруження, а отже, і нераціональну затрату енергетичних резервів організму Для цього необхідно як на роботі, так і в повсякденному житті вчитися володіти собою . Слід контролювати свою поведінку, свою реакцію на все, що може спричиняти неадекватні емоції Багато людей вважають, що для зміцнення здоров'я потрібно всіляко уникати негативних емоцій Але іноді тільки максимальна мобілізація психофізіологічних функцій допомагає людині досягти поставленої мети чи благополучно вийти з критичної ситуації Стрес впливає не тільки на психіку, але й на весь організм Психосоматичні порушення спричиняються до розвитку таких серйозних захворювань, як стенокардія, інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонічна та виразкова хвороби, рак Короткочасні стреси мобілізують сили організму Стрес невід'ємний елемент адаптаційних механізмів . А вони в свою чергу є фундаментальною властивістю живої матерії, запорукою еволюційного удосконалення будь-яких біосистем Стресова дія збуджує активність організму і працездатність зростає, але чим довше, тим повільніше, досягаючи максимального рівня Коли резерви
Рис . 1 . 29 . вичерпані, а стрес наростає, працездатності від стресу це здатність знижується . (рис . 1 . 29) . Тривалі стреси призводять до різного виду захворювань . Після того, як вичерпані всі резерви протистояння стресу, в результаті зриву пристосувальних механізмів людського організму виникають неврози . Наслідком довготривалих стресів є фобії (боязнь когось або чогось) .
Характер надання допомоги потерпілому після винесення з води залежить від важкості його стану Якщо потерпілий не втратив свідомості, пульс та дихання задовільні, то його слід покласти на тверду суху поверхню так, щоб голова була низько опущена, роздягнути, розтерти сухим рушником, передягнути в сухий одяг, обгорнути теплою ковдрою та дати гарячий чай Якщо свідомість відсутня, але є пульс та дихання необхідно спочатку піднести до носа потерпілого вату змочену нашатирем При відсутності серцевої діяльності та дихання застосовують найпростіші методи оживлення організму Перш за все, як найшвидше видаляють рідину із дихальних шляхів та шлунка (рис . 1. 19) . Після цього негайно приступають до серцево-легеневої реанімації Пам'ятка про поводження на льоду o Знайдіть для початку стежку або сліди на льоду . Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху o Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць . Лід може бути неміцним біля стоку води, поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід, де б'ють ключі, стрімка течія або струмок впадає в річку Обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу Особливо обережно спускайтеся з берега: там, де лід нещільно з'єднується із сушею, можливі тріщини o Візьміть із собою палицю для того, щоб перевірити міцність льоду o Катайтеся на ковзанах лише в обладнаних місцях . Ніколи не катайтеся поодинці o Якщо ж на Ваших очах під лід провалилася людина, то наближатися до неї потрібно тільки повзучи, широко розкинувши ноги й руки . За 2-3 м від того, хто провалився, киньте йому ремінь, шарф або завбачливо прихоплену гілку дерева . Відступати до берега потрібно теж повзучи o Якщо лід почав тріщати та стали з'являтися характерні тріщини - негайно повертайтеся! Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду У разі провалення під лід відразу кличте на допомогу. o Якщо Ви опинилися в крижаній воді, намагайтеся без різких рухів, не відламуючи країв, вибратись на кригу спочатку грудьми, потім по черзі витягуючи ноги
Перша допомога при переохолодженнях Людину можна врятувати навіть при тривалому і сильному охолодженні, якщо правильно надати їй першу допомогу Потерпілого потрібно занести в тепле приміщення, роздягнути і покласти у ванну з теплою водою - 37-38°С . Якщо ванни не має, то тіло накривають ковдрами і зверху на неї можна покласти грілки Дати випити гарячого чаю Можна швидко розтирати тіло рушником чи просто долонями для зігрівання, поки шкіра не стане рожевою Важче надавати допомогу при довготривалому охолодженні Якщо людина не дихає, потрібно відразу приступати до проведення штучного дихання Перша допомога при відмороженнях Відмороження - це місцеве пошкодження тканин організму під дією сильного холоду Відмороження виникає не тільки під дією сильного холоду, а навіть при температурі 0°С, особливо у сиру і вітряну погоду Найчастіше відмороження спостерігаються у людей, які довгий час знаходяться на вулиці, у легкому одязі, а також мокрому одязі і взутті Потерпілому від холоду потрібно швидко надати домедичну допомогу В першу чергу потрібно відновити кровообіг в уражених частинах тіла Якщо до житла далеко, відморожене місце розтирають долонею чи теплим шарфом Ні в якому разі не можна розтирати снігом, бо це збільшує охолодження У випадку, коли відморожена рука або нога, рекомендується потерпілого перенести у тепле приміщення і зробити теплу ванну Після відігрівання на ураженій ділянці відчувається біль, поколювання і почервоніння шкіри Відморожену ділянку шкіри протирають спиртом, горілкою або одеколоном і накладають суху зігріваючу пов'язку . При появі на шкірі водяних пухирців або ознак омертвіння шкіри масаж і розтирання робити не можна . Шкіру необхідно обережно протерти спиртом і накласти суху стерильну пов'язку . |
повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від сторонніх предметів Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати цегляні бровки Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев та інших предметів, що можуть спричинити травму. Бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту.
Усі спортивні снаряди й обладнання повинні бути справними й надійно закріпленими . Гімнастичні снаряди не повинні мати у з'єднаннях люфтів, деталі кріплення мають бути надійно закручені Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона
Катки із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду не меншу ніж 15 см . Схил має бути не більшим як 0,01 Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують На катках і ковзанярських доріжках на одного має припадати не менше як 8 м2 площі . Лижний інвентар підбирають індивідуально, відповідно до даних людини Палиці мають бути міцними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ковзну поверхню просмолюють і змащують спеціальною маззю відповідно до погодних умов
