Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
№22Фармацевтична інформація.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
112.64 Кб
Скачать

3. Законодавчі акти України, що регламентують рекламну діяльність у фармацевтичній галузі, основні вимоги до рекламування лікарських засобів

Основні засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" (1996 р). Особливості рекламування лікарських засобів і виробів медичного призначення визначає стаття 20.

Правда, положення цієї статті не поширюється на рекламу, призначену для медичних закладів і лікарів.

Згідно із Законом забороняється реклама лікарських засобів, які:

- відпускаються тільки за рецептами;

- містять наркотичні і психотропні речовини.

Посилання в рекламі на терапевтичні ефекти відносно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню може розміщуватись лише з дозволу МОЗ України.

Реклама лікарських засобів повинна містити:

- повну, зокрема й міжнародну фармакологічну назву лікарського засобу та назву виробника;

- інформацію щодо використання або застосування лікарського засобу.

Заборонено в рекламі про лікарських засобів вказувати дані:

- які можуть справити враження, що медична консультація у спеціаліста не є необхідною;

- про те, що лікувальний ефект від прийому лікарського засобу є абсолютно гарантований;

- про те, що цей лікарський засіб є продуктом харчування, косметичним або іншим продуктом для вживання.

У рекламі косметичних засобів, харчових продуктів, вітамінних та інших харчових добавок забороняється посилання на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо наявність таких властивостей не доведено у встановленому порядку.

Основні принципи розміщення безрецептурних препаратів в залі обслуговування аптеки.

Оформлення вітрин, інформація про наявні лікарські засоби у залі обслуговування має відповідати вимогам законодавства про рекламу лікарських засобів. На вітринах і полицях мають бути лише безрецептурні препарати або їх зразки.

  • Розміщення безрецептурних лікарських засобів здійснюється за таких принципів: у відповідності з фармакологічними групами;

  • в залежності від способу застосування (внутрішнє, зовнішнє);

  • з використанням написів на полицях чи вітринах для ліків однотипної дії;

  • пропорційно споживацькому попиту;

  • на рівні поясу і очей покупця;

  • менш ходові розташовувати з більш ходовими;

  • використовувати асиметричність при розміщенні препаратів;

  • не використовувати "мертві" зони залу обслуговування.

  1. Назви лікарських засобів (міжнародна непатентована, торговельна, патентована).

Сучасний фармацевтичний ринок для лікування та профілактики хвороб пропонує значну кількість лікарських засобів. Важливим інформаційним елементом ЛЗ є його назва, яка дає можливість виділити й ідентифікувати лікарський засіб і допомагає зорієнтуватися у постійно зростаючому потоці фармацевтичної продукції.

У науково-практичній діяльності використовують такі види назв ЛЗ:

  • повна хімічна назва (використовується у спеціальних довідниках хімічного характеру, АНД, іноді в анотаціях; у медичній практиці використовується рідко);

  • раціональна хімічна назва (частіше використовується у АНД, спеціальних довідниках хімічного та фармакокінетичного характеру; у медичній практиці використовується рідко);

  • міжнародна непатентована назва (МНН) – це назва рекомендована ВООЗ, використовується для ідентифікації а діючої речовини (субстанції), що входить до складу ЛЗ.

Використання МНН у значній мірі полегшує процес відбору ЛЗ і проведення фармакоекономічних та маркетингових досліджень з метою закупки ліків медичними та аптечними закладами, допомагає вільно орієнтуватися у постійно зростаючому потоці фармацевтичної продукції.

  • патентована (оригінальна) назва – присвоюється лікарським препаратам виробниками і являється їх комерційною власністю та використовується як інструмент у конкурентній боротьбі. По закінченню терміну дії патенту, найбільш ефективні препарати можуть випускатися іншими фірмами і, якщо такі ЛЗ містять одну субстанцію, то називаються генеричними (генериками);

  • торгівельна назва – спрощена назва лікарського препарату (на відміну від хімічної назви), яка присвоюється виробником у комерційних цілях

(може бути як патентованою, так і непатентованою).