2. Організаційна структура фармацевтичної інформації.

Повноваження в сфері інформації про ЛЗ мають:

• Державна служба з ЛЗ (розробка нормативно-правової бази в сферіобігу ЛЗ та фармацевтичного забезпечення населення, ліцензування фармацевтичної діяльності, забезпечення суб’єктів обігу ЛЗ необхідною інформацією);

• Державний Експертний центр МОЗ (складання державного реєструЛЗ, переліку ЛЗ безрецептурного відпуску, збирання і узагальнення даних про застосування, небажану дію та особливості взаємодії ЛЗ, розробка і затвердження державного інформаційного стандарту та ін.;

• Державна служба з контролю за наркотиками (розробка і затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, нормативно-правових актів щодо регулювання обігу вказаних ЛЗ);

• виробники ЛЗ (маркування ЛЗ; випуск інструкцій по застосуванню ЛЗ, поширення інформації, що забезпечує просування ЛЗ на ринок та їх збут);

• митні органи України (збирання і узагальнення інформації з експортно-імпортних операцій з ЛЗ, інформація щодо обігу наркотичних ЛЗ підлягає особливому контролю з боку Держслужби з контролю за наркотиками);

• суб’єкти обігу ЛЗ (виробники ЛЗ, оптові фірми, аптечні заклади зобов’язані повідомляти органи охорони здоров’я виконавчої влади та інші компетентні органи про всі випадки побічної дії ЛЗ, особливості взаємодії з іншими ЛЗ);

• засоби масової інформації (розповсюдження публікацій, оголошень, реклами про ЛЗ безрецептурного відпуску);

• спеціалізовані друковані видання (розповсюдження спеціальної інформації про ЛЗ, реклами для спеціалістів);

• конгреси, конференції, симпозіуми (поширення інформації) тощо.

За даними ВООЗ інформація про ЛЗ має 2 рівні:

• професійний рівень призначений для лікарів та фармацевтів, що наводиться в інструкції про медичне застосування, яка видається окремо від упаковки, а також друкується у спеціалізованих виданнях;

• споживчий рівень призначений для пацієнтів (інформація наводиться в інструкції або на упаковці).

Постійне поширення асортименту ЛЗ на ринку все більше загострює проблему доступності достатньої і якісної інформації про ЛЗ. Проблема загострюється тим, що один і той же препарат може бути представлений під різними торговими назвами, деякі мають до 40 торгових назв, а різні лікарські форми на основі діклофенаку натрію – більше 140.

Інформація про зареєстровані в Україні ЛЗ міститься у Державному реєстрі ЛЗ України. Це офіційно затверджений компетентним органом (МОЗ України) перелік ЛЗ, дозволених для медичного застосування. Використання незареєстрованих ЛЗ в Україні дозволяється лише у окремих випадках. Реєстрації підлягають всі ЛЗ, крім тих, що виготовляються в аптеках (номер реєстраційного посвідчення обов’язково наноситься на упаковку ЛЗ).

Державний формуляр лікарських засобів – це перелік ЛЗ, зареєстрованих в Україні, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимою безпекою та економічно вигідним використанням.

Найважливішою інформаційною системою, яка створюється для задоволення потреби у фармацевтичній інформації фармацевтичних працівників, медиків, працівників страхових компаній та населення є формулярна система.

Державний формуляр сприяє раціональному призначенню та використанню ЛЗ з урахуванням ефективності, безпеки та економічної доцільності їх застосування при медикаментозному лікуванні хвороб та станів.

Державний формуляр розробляється та впроваджується у форматі формулярного довідника лікарських засобів, затверджується наказом МОЗ України, на його основі створюються регіональні формуляри та локальні формуляри ЛЗ закладів охорони здоров’я (у форматі формулярного переліку).

Структура Державного формуляра представлена напрямами медицини з переважним застосуванням у лікувальному процесі фармакотерапії, а також надає можливість використання включених ЛЗ фахівцями різних спеціальностей (кардіологія, гастроентерологія, пульмонологія, психіатрія, наркологія, та ін.). Лікарські засоби у Державному формулярі вказуються за міжнародними непатентованими назвами.

Інформація про ЛЗ подається у форматі формулярної статті, яка включає таку інформацію:

• міжнародна непатентована назва лікарського засобу;

• фармакотерапевтична група та основна фармакотерапевтична дія ЛЗ;

• показання для застосування, спосіб застосування та дози ЛЗ;

• побічна дія та ускладнення при застосуванні лікарського засобу;

• протипоказання до застосування;

• форми випуску лікарського засобу;

• торгівельна назва (всі зареєстровані в Україні торгові назви аналогічних ЛЗ в алфавітному порядку).

З метою уніфікації безрецептурного відпуску ЛЗ розроблені Протоколи провізора (фармацевта), які використовуються як інформаційний посібник при здійсненні фармацевтичної опіки.

Аналітична інформація щодо стану та перспектив розвитку національного та світового фармацевтичного ринку публікується у спеціалізованих друкованих виданнях та розміщується в Інтернеті.

Дуже корисними для практичних працівників є такі бази даних:

• Законодавство України;

• Інформаційна система „Компендіум” ;

• Інформаційна система „Лікарські засоби” (Моріон);

• Державний реєстр ЛЗ (Експертний центр);

• Державний формуляр (ІІІ випуск, 2011 р.);

• Державний реєстр медичної техніки (Експертний центр) та інші.

Основними вимогами до БД є: достовірність, офіційний статус, сумісність, швидкість отримання з них інформації.