
- •Розділ 1 зміст і завдання маркшейдерської справи
- •1.2. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. 3Агальні відомості з історії розвитку маркшейдерської справи
- •Розділ 2 маркшейдерські роботи на поверхні землі
- •2.1. Визначення положення точок на поверхні Землі
- •2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
- •2.3. Орієнтування ліній
- •2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
- •Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
- •3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
- •Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масштабу 1:5000
- •3.2. Види маркшейдерської графічної документації та вимоги до неї
- •3.3 Комплектність маркшейдерсько-геологічних креслень
- •3.4. Розв'язування задач за маркшейдерським кресленням
- •Комплект креслень земної поверхні
- •Комплект креслень гірничих виробок
- •3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
- •Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
- •4.1 Загальні відомості.
- •4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
- •4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
- •4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
- •4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.
- •Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин
- •5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин
- •5.2. Показники родовища
- •5.3. Графіки, що застосовуються в геометрії надр. Способи їх побудови
- •5.4. Геометризація залізорудних родовищ
- •Розділ 6 підрахунок і облік запасів, видобутку, розкривних робіт і втрат корисних копалин
- •6.1. Запаси корисних копалин, їх класифікація I параметри
- •Співвідношення балансових запасів різних категорій, які використовуються при проектуванні підприємств з видобутку твердих корисних копалин в Україні (%)
- •6.2. Способи підрахунку запасів твердих корисних копалин
- •6.3. Маркшейдерський контроль о6ліку видобутку корисних копалин, та розкривних робіт
- •6.4. О6лік стану I рухомості запасів
- •6.5. Облік вилучення корисних копалин
- •Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ
- •Розділ 7 маркшейдерські роботи при розробці родовищ відкритим способом
- •7.1. 3Німальні мережі на території кар’єру і відвалів
- •7.2. Визначення висотних відміток пунктів знімальних мереж
- •7.3. Способи маркшейдерських зйомок подробиць на кар’єрах і відвалах
- •7.4. Маркшейдерське обслуговування технологічних процесів гірничих робіт
- •7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин
- •7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
Всі маркшейдерсько-геодезичні вимірювання, як би старанно вони не виконувались, супроводжуються неминучими випадковими помилками. Про точність вимірювань можна стверджувати з величини абсолютної (середньої квадратичної) або відносної помилки. Для правильної організації маркшейдерсько-геодезичних робіт перед зйомкою завчасно задається потрібна точність вимірювання і з її урахуванням обирають методику виконання робіт і відповідні прилади
Наукова організація маркшейдерсько-геодезичних робіт вимагає обов'язкового дотримання основних принципів.
1. Принцип "від загального до часткового" є головним при розвитку маркшейдерсько-геодезичних опорних мереж, на основі яких виконуються зйомки і розв'язуються інженерні задачі на денній поверхні та в шахті.
2. Обов'язковий контроль всіх етапів вимірювального та обчислювального процесів. Без контролю попередніх вимірювань та обчислень. не можна приступати до виконання наступних етапів польових або камеральних робіт.
3. Будь-яка зйомка повинна виконуватися з необхідною і достатньою точністю, яка обумовлена вимогами виробництва. Будь-яка топографічна зйомка повинна базуватися на точках, що закріпленні на місцевості, планове і висотне положення яких (координат Х, У, Ζ) відоме. Такі точки називаються опорними пунктами, а їх сукупність складає опорну мережу.
Положення опорних пунктів на земній поверхні може бути визначене астрономічним і геодезичним способами.
Згідно з принципом переходу «від загального до часткового», вся опорна мережа поділяється на класи, а її побудова здійснюється у кілька етапів: від мереж вищих класів до нижчих, від великих і точних геометричних побудов до більш маленьких і менш точних. Пункти вищих класів розташовуються на великих (до декількох десятків км) відстанях один від одного, а потім послідовно згущаються шляхом розвитку між ними мереж більш низьких класів. Такий підхід дозволяє за короткий період і з високою точністю поширювати єдину систему координат на всю територію держави, регіону гірничого відводу.
Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
При картографуванні території України створюється велика кількість
графічних карт та планів різних масштабів. Для зручного користування ними їх аркуші позначаються у відповідній системі. Позначення окремих аркушів багатоаркушної карти за відповідною системою називається номенклатурою. В основу системи покладено розграфлення i номеклатуру карти масштабу 1:1000000 (детально це розглянуто в курсі "Геодезія").
Топографічною картою називається карта місцевості, що дозволяє визначати як планове, так i висотне положення точок. Державні топографічні карти України видаються в масштабах 1:1000000 і 6ільше. Топографічні карти призначені для складання на їх онові геологічних, гідрогеологічних та інших спеціальних карт окремих родовищ та великих регіонів держави.
Топографічний план — це картографічне зо6раження в ортогональній проекції у крупному масштабі обмеженої ділянки місцевості, в межах якого кривизна рівневої поверхні не враховується.
Топографічні плани е результатом топогеодезичних та маркшейдерських зйомок місцевості. Їх складають в масштабах 1:5000; 1:2000; 1:1000 i 1:500. Вони є основою генеральних планів гірничовидобувних підприємств, їх використовують для проектування та проведення геологорозвідувальних ро6іт, при підрахунку запасів корисних копалин у надрах i для інших цілей.
Топографічні плани складаються у вигляді окремих аркушів а6о планшетів у таких стандартних розмірах: плани масштабів 1:5000 — розміром 400х400 мм, 1:2000, 1:1000 та 1:500 — розміром 500х500 мм. Таких планшетів в оперативній роботі маркшейдерських
відділів шахт та рудників знаходиться велика кількість (до кількох сотень). Для
зручного користування ними введено номенклатуру маркшейдерських планів.
Діюча
інструкція [8] рекомендує
для планів
земної поверхні, які створюються на
ділянках менше 20
,
i
для креслень гірничографічної
доку-
ментації шахт i кар'ерів
використову-
вати як вихідний планшет
масштабу
1:5 000. Аркуш плану в цьому
масштабі (рис. 3.1) поділяється на чотири
аркуші масштабу 1:2000, які позначаються
літерами А, Б, В, Г. Аркуш масштабу 1:2000
поділяється на чотири
аркуші масштабу
1:1000, які позначаються римськими цифрами
І, II, III, IV.У свою чергу, кожний аркуш
масштабу 1:2000 поділяють на 16 частин i
одержують планшети масштабу 1:500,
які
позначаються порядковими номерами від
1 до 16. Номенклатура кожного планшета
позначається у вигляді
Рис. 3.1. Розграфлення та номенклатура планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1: 500 (розміри подані в м)
дробу, в чисельнику якого – прийняте позначення планшетів. у знаменнику вказується масштаб плану. Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масшта6у 1:5000, вказано в табл. 3.1.
Планшети маркшейдерських планів у натурі мають такі розміри: планшет масштабу 1:5000 - 2х2 км, планшет масштабу 1:500 - 250х250 м. Як виняток, згідно з інструкцією [8] дозволяється мати для витягнутих об’єктів (залізниць) нестандартні (витягнуті) планшети.
Номенклатура маркшейдерського плану записується у південно-західному куту планшета, де наводиться i схема розміщення суміжних планшетів шахти або кар’єру.
Таблиця 3.1.