2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж

Всі маркшейдерсько-геодезичні вимірювання, як би старанно вони не виконувались, супроводжуються неминучими випадковими помилками. Про точність вимірювань можна стверджувати з величини абсолютної (середньої квадратичної) або відносної помилки. Для правильної організації маркшейдерсько-геодезичних робіт перед зйомкою завчасно задається потрібна точність вимірювання і з її урахуванням обирають методику виконання робіт і відповідні прилади

Наукова організація маркшейдерсько-геодезичних робіт вимагає обов'язкового дотримання основних принципів.

1. Принцип "від загального до часткового" є головним при розвитку маркшейдерсько-геодезичних опорних мереж, на основі яких виконуються зйомки і розв'язуються інженерні задачі на денній поверхні та в шахті.

2. Обов'язковий контроль всіх етапів вимірювального та обчислювального процесів. Без контролю попередніх вимірювань та обчислень. не можна приступати до виконання наступних етапів польових або камеральних робіт.

3. Будь-яка зйомка повинна виконуватися з необхідною і достатньою точністю, яка обумовлена вимогами виробництва. Будь-яка топографічна зйомка повинна базуватися на точках, що закріпленні на місцевості, планове і висотне положення яких (координат Х, У, Ζ) відоме. Такі точки називаються опорними пунктами, а їх сукупність складає опорну мережу.

Положення опорних пунктів на земній поверхні може бути визначене астрономічним і геодезичним способами.

Згідно з принципом переходу «від загального до часткового», вся опорна мережа поділяється на класи, а її побудова здійснюється у кілька етапів: від мереж вищих класів до нижчих, від великих і точних геометричних побудов до більш маленьких і менш точних. Пункти вищих класів розташовуються на великих (до декількох десятків км) відстанях один від одного, а потім послідовно згущаються шляхом розвитку між ними мереж більш низьких класів. Такий підхід дозволяє за короткий період і з високою точністю поширювати єдину систему координат на всю територію держави, регіону гірничого відводу.

Розділ 3 маркшейдерська графічна документація

3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів

При картографуванні території України створюється велика кількість

графічних карт та планів різних масштабів. Для зручного користування ними їх аркуші позначаються у відповідній системі. Позначення окремих аркушів багатоаркушної карти за відповідною системою називається номенклатурою. В основу системи покладено розграфлення i номеклатуру карти масштабу 1:1000000 (детально це розглянуто в курсі "Геодезія").

Топографічною картою називається карта місцевості, що дозволяє визначати як планове, так i висотне положення точок. Державні топографічні карти України видаються в масштабах 1:1000000 і 6ільше. Топографічні карти призначені для складання на їх онові геологічних, гідрогеологічних та інших спеціальних карт окремих родовищ та великих регіонів держави.

Топографічний план — це картографічне зо6раження в ортогональній проекції у крупному масштабі обмеженої ділянки місцевості, в межах якого кривизна рівневої поверхні не враховується.

Топографічні плани е результатом топогеодезичних та маркшейдерських зйомок місцевості. Їх складають в масштабах 1:5000; 1:2000; 1:1000 i 1:500. Вони є основою генеральних планів гірничовидобувних підприємств, їх використовують для проектування та проведення геологорозвідувальних ро6іт, при підрахунку запасів корисних копалин у надрах i для інших цілей.

Топографічні плани складаються у вигляді окремих аркушів а6о планшетів у таких стандартних розмірах: плани масштабів 1:5000 — розміром 400х400 мм, 1:2000, 1:1000 та 1:500 — розміром 500х500 мм. Таких планшетів в оперативній роботі маркшейдерських

відділів шахт та рудників знаходиться велика кількість (до кількох сотень). Для

зручного користування ними введено номенклатуру маркшейдерських планів.

Діюча інструкція [8] рекомендує для планів земної поверхні, які створюються на ділянках менше 20 , i для креслень гірничографічної доку- ментації шахт i кар'ерів використову- вати як вихідний планшет масштабу 1:5 000. Аркуш плану в цьому масштабі (рис. 3.1) поділяється на чотири аркуші масштабу 1:2000, які позначаються літерами А, Б, В, Г. Аркуш масштабу 1:2000 поділяється на чотири аркуші масштабу 1:1000, які позначаються римськими цифрами І, II, III, IV.У свою чергу, кожний аркуш масштабу 1:2000 поділяють на 16 частин i одержують планшети масштабу 1:500, які позначаються порядковими номерами від 1 до 16. Номенклатура кожного планшета позначається у вигляді

Рис. 3.1. Розграфлення та номенклатура планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1: 500 (розміри подані в м)

дробу, в чисельнику якого – прийняте позначення планшетів. у знаменнику вказується масштаб плану. Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масшта6у 1:5000, вказано в табл. 3.1.

Планшети маркшейдерських планів у натурі мають такі розміри: планшет масштабу 1:5000 - 2х2 км, планшет масштабу 1:500 - 250х250 м. Як виняток, згідно з інструкцією [8] дозволяється мати для витягнутих об’єктів (залізниць) нестандартні (витягнуті) планшети.

Номенклатура маркшейдерського плану записується у південно-західному куту планшета, де наводиться i схема розміщення суміжних планшетів шахти або кар’єру.

Таблиця 3.1.