- •Розділ 1 зміст і завдання маркшейдерської справи
- •1.2. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. 3Агальні відомості з історії розвитку маркшейдерської справи
- •Розділ 2 маркшейдерські роботи на поверхні землі
- •2.1. Визначення положення точок на поверхні Землі
- •2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
- •2.3. Орієнтування ліній
- •2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
- •Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
- •3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
- •Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масштабу 1:5000
- •3.2. Види маркшейдерської графічної документації та вимоги до неї
- •3.3 Комплектність маркшейдерсько-геологічних креслень
- •3.4. Розв'язування задач за маркшейдерським кресленням
- •Комплект креслень земної поверхні
- •Комплект креслень гірничих виробок
- •3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
- •Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
- •4.1 Загальні відомості.
- •4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
- •4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
- •4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
- •4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.
- •Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин
- •5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин
- •5.2. Показники родовища
- •5.3. Графіки, що застосовуються в геометрії надр. Способи їх побудови
- •5.4. Геометризація залізорудних родовищ
- •Розділ 6 підрахунок і облік запасів, видобутку, розкривних робіт і втрат корисних копалин
- •6.1. Запаси корисних копалин, їх класифікація I параметри
- •Співвідношення балансових запасів різних категорій, які використовуються при проектуванні підприємств з видобутку твердих корисних копалин в Україні (%)
- •6.2. Способи підрахунку запасів твердих корисних копалин
- •6.3. Маркшейдерський контроль о6ліку видобутку корисних копалин, та розкривних робіт
- •6.4. О6лік стану I рухомості запасів
- •6.5. Облік вилучення корисних копалин
- •Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ
- •Розділ 7 маркшейдерські роботи при розробці родовищ відкритим способом
- •7.1. 3Німальні мережі на території кар’єру і відвалів
- •7.2. Визначення висотних відміток пунктів знімальних мереж
- •7.3. Способи маркшейдерських зйомок подробиць на кар’єрах і відвалах
- •7.4. Маркшейдерське обслуговування технологічних процесів гірничих робіт
- •7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин
- •7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
Діюча В нашій державі єдина, загальнодержавна прямокутна система координат 1942 р. була введена для раціонального картографування i для зручності розв'язування за планами i картами численних народногосподарських завдань, включаючи завдання геологічного картування території, розвідки і розробки надр.
Положення точок фізичної поверхні 3емлі визначаються координатами. які характеризують розташування точок відносно вихідних площин, i точок, що визначають обрану систему координат.
Географічна система координат об’єднує під загальною назвою дві системи: астрономічну і геодезичну. В астрономічній системі координати точок визначаються відносно напрямків прямовисних ліній у точках земної поверхні. а в геодезичній - відносно нормалей до референц-еліпсоїда. Ці системи пов’язані собою через відхилення прямовисних ліній.
Елементами географічної системи координат є: площина екватора, вісь обертання Землі, яка перпендикулярно до екватора; площина початкового меридіана, за який за міжнародною угодою прийнято Гринвіцький меридіан.
Положення проекцій точки на поверхні еліпсоїда визначається координатами: геодезичною широтою і геодезичною довготою.
Географічна система координат єдина для всієї земної кулі. Вона широко використовується при розв’язуванні задач астрономії, сферичної геометрії і картографії.
Елементами просторової полярної системи координат: є горизонтальна площина; прямовисна лінія в ролі осі; початкове положення рухомого радіуса-вектора і центр координат системи. Положення точки визначається трьома координатами: горизонтальним кутом між площинами; вертикальним кутом між горизонтальною площиною і радіусом-вектором, що проходить через точку, яка визначається; похилою відстанню від центра координат до точки радіуса-вектора. Дана система знаходить широке застосування в топографічній і маркшейдерській зйомках. В основу системи плоских прямокутних координат була покладена проекція Гаусса-Крюгера. Теоретична розробка її належить великому німецькому математику К.Ф.Гауссу (1777 - 1855), який запропонував рівнокутну проекцію еліпсоїда на площині, а обчислення формул, зручних для практичного використання цієї проекції, виконав Л.І.Крюгер (1857 - 1923). У рівнокутній проекції Гаусса кути зображаються без викривлення, зберігаються подібні фігури на сфері і в проекції при досить малих розмірах цих фігур.
У наш час всі топографічні карти і плани місцевості, вся спеціальна гірнича документація нашої держави (маркшейдерські плани кар’єрів і шахт) складаються в прямокутній системі плоских координат і в абсолютних відмітках. Математична основа єдиної системи плоских прямокутних координат детально вивчається в курсі «Геодезія».
Єдина система плоских прямокутних координат має такі позитивні якості:
У межах шести - і трьохградусних зон зображення ділянок сферичної рівневої поверхні в проекції Гаусса-Крюгера мають допустимі викривлення. Тому при топографічних і маркшейдерських зйомках немає потреби вводити поправки в результати вимірювань за приведення їх на горизонтальну площину проекції, що спрощує обчислення.
Координатні осі системи мають орієнтування за сторонами світу, а одержана на площині прямокутна сітка є досить зручною для графічних побудов і розв’язування різнобічних гірничотехнічних завдань.
Дозволяє узагальнювати зйомки різних районів при складанні зведених планів (карт) місцевості. Зокрема, всі плани одного масштабу в одній зоні на всіх широтах мають однакову орієнтацію, а тому всі планшети планів у межах однієї зони можуть бути склеєні між собою без розривів і перекриття.