
- •Розділ 1 зміст і завдання маркшейдерської справи
- •1.2. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. 3Агальні відомості з історії розвитку маркшейдерської справи
- •Розділ 2 маркшейдерські роботи на поверхні землі
- •2.1. Визначення положення точок на поверхні Землі
- •2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
- •2.3. Орієнтування ліній
- •2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
- •Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
- •3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
- •Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масштабу 1:5000
- •3.2. Види маркшейдерської графічної документації та вимоги до неї
- •3.3 Комплектність маркшейдерсько-геологічних креслень
- •3.4. Розв'язування задач за маркшейдерським кресленням
- •Комплект креслень земної поверхні
- •Комплект креслень гірничих виробок
- •3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
- •Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
- •4.1 Загальні відомості.
- •4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
- •4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
- •4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
- •4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.
- •Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин
- •5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин
- •5.2. Показники родовища
- •5.3. Графіки, що застосовуються в геометрії надр. Способи їх побудови
- •5.4. Геометризація залізорудних родовищ
- •Розділ 6 підрахунок і облік запасів, видобутку, розкривних робіт і втрат корисних копалин
- •6.1. Запаси корисних копалин, їх класифікація I параметри
- •Співвідношення балансових запасів різних категорій, які використовуються при проектуванні підприємств з видобутку твердих корисних копалин в Україні (%)
- •6.2. Способи підрахунку запасів твердих корисних копалин
- •6.3. Маркшейдерський контроль о6ліку видобутку корисних копалин, та розкривних робіт
- •6.4. О6лік стану I рухомості запасів
- •6.5. Облік вилучення корисних копалин
- •Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ
- •Розділ 7 маркшейдерські роботи при розробці родовищ відкритим способом
- •7.1. 3Німальні мережі на території кар’єру і відвалів
- •7.2. Визначення висотних відміток пунктів знімальних мереж
- •7.3. Способи маркшейдерських зйомок подробиць на кар’єрах і відвалах
- •7.4. Маркшейдерське обслуговування технологічних процесів гірничих робіт
- •7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин
- •7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
Видобувні роботи проводять з використанням плавзасобів – драг і земснарядів (землесоси, гідроелеватори). Драги - плавучі агрегати, що складаються з черпаючого механізму, збагачувального пристрою i відвалоутворювачів, змонтонтованих на плоскодонному судні — понтоні. При драговій розробці родовищ корисних копалин завдання маркшейдера такі: контроль виконання технічного проекту розробки родовища; створення планововисотного опорного i знімального обгрунтування; інструментальне вимірювання для визначення об’єму видобутку, втрат i розубожування корисних копалин; регулярне поповнення маркшейдерської графічної документації, ведення обліку та звітності.
Розглянемо маркшейдерське забезпечення гірничопідготовчих робіт. До ник відносять розкорчовування поверхні від лісу, пеньків i кущів, створення гребель, канав, дамб для водопостачання. розкриття торфів. Всі роботи виконуються згідно з генеральним проектом.
У цей період маркшейдер виконує такі роботи: створює планове обгрунтування (аналітичну мережу, теодолітні ходи, закладені за межами промислового контура розсипу, експлуатаційну мережу); не менше ніж 1/3 знаків закріплює довгостроковими пунктами; на кожний кілометр уздовж родовища забезпечує не менше, ніж 3-4 пункти (відстань від них до найвіддаленіших точок при тахеометричній зйомці не повинна перевищувати 200 м; довжина теодолітних ходів має бути не більшою, ніж на 2 км); створює висотне обгрунтування системою реперів, розташованих поза промисловими контурами розсипу.
Від цих пунктів виносять у натуру проектні дані гірничих робіт (межу промислової розробки драгою), площі очистки полігону від рослинності, виконують попереднє розкриття торфів, відморожування порід від вічної мерзлоти тощо.
На основі розвідки та інженерно-технічних досліджень виконують гідрометричні роботи, тобто виявлення водних ресурсів, мете реологічних особливостей району, з’ясування характеру грунтів, розвідка шурфами, свердловинами, канавками по реперній лінії, оконтурювання родовища по площі й за потужністю. Оконтурювання має свою специфіку. полігон має бути безперервним. Для виконання цієї умови іноді включають пусті породи. Це знижує середній вміст металу. Такий самий вплив мають рельєф і гребля.
На цьому етапі потрібна така вихідна документація.
Топоплан земної поверхні, план залягання родовища в масштабі 1:2000 (якщо потужність драгової розробки на місяць не менше 3 тис. ) або 1:1000 з перерізом горизонталей через 1 м.
План підрахунку запасів корисних копалин у масштабі 1:2000, на який наносяться маркшейдерсько-геодезично основа, всі розвідувальні виробки з їх характеристиками (глибина і потужність пухких відкладів, середній вміст металу з розподілом запасів на балансові та забалансові, межі розповсюдження вічної та сезонної мерзлоти грунту).
Геологічні розрізи по головних лініях розвідки, в яких показано склад період, розподіл вмісту металу та глибинною, верхня і нижня межа продуктивного пласта.
Картотека всіх розвідувальних виробок.
Генеральний план розробки (масштаб 1:50 000 – 1:10 000), на якому мають бути зазначені проектні ходи драги.
План підготовчих робіт з відморожування сезонної та вічної мерзлоти.
Повздовжній розріз по осі родовища.
Проектний план гірничих робіт для кожної драги.
Зйомку бортів верхнього краю драгового забою потрібно проводити в момент їх утворення до зсувних явищ. Драги середньої потужності просувають на 10-12 м за добу, тому зйомку треба проводити через 2-3 доби, оскільки верхній край треба знімати не рідше, ніж через 20-30 м просування драги. Зйомка проводиться тахометричним, рідше - мензульним способом. Точність вимірювання визначається масштабом. Рейку встановлюють у характерних точках через 15-20 м. Під час зйомки затоплених полігонів рейковик перебуває в човні або на підвісному місточку драги і рейкою намацує дно. Точки зйомочного обґрунтовування виносяться на греблі, відвали і залізницю. Іноді зйомки виконують з драги.
Зйомка нижнього краю драгового забою виконується через кожні 10 м. Вибір способу зйомки залежить від глибини стійкості укосів і положення драги відносно берега (віддаленості). Існують такі способи визначення нижнього краю драгового розрізу: влітку – з човна або трапа драги; за закладанням забійного та бортового укосів розрізу; за шкалою закладання нахилу черпакової драги; радіотехнічний; електромеханічний; звуколокаційний.