Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ

Клас	Група	Вид втрат корисної копалини
1	2	3
Загальнорудникові (загальношахтні, загальнокар’єрні)		Під об’єктами гірничого виробництва (навколо капітальних виробок по межах гірничого відводу, шахтного поля, під гірничотехнічними спорудами). Під об’єктами, не пов’язаними з гірничим виробництвом (під водоймами, природними об’єктами, комунікаціями тощо)
1	2	3
Експлуатаційні втрати	А. Втрати корисної копалини в масиві	У невідпрацьованій частині ціликів, поблизу підготовчих виробок (між блокові, міжповерхові, між панельні цілики) У ціликах всередині виймальної ділянки (блока, камери, панелі, лави, стовпа, кар’єрного поля, дражного полігону, в лежачому, висячому боках), у підошві, у покрівлі, по верхній і нижній межі контурів рудного тіла, пласта, покладу. У місцях виклинювання і на флангах пласта, покладу, рудного тіла. Між виймальними шарами. У розроблених ділянках родовища. У ціликах поблизу геологічних порушень. У ціликах затоплених, завалених, газонебезпечних ділянок.
	Б. Втрати відділеної від масиву відбитої корисної копалини	У підготовчих та очисних забоях при сумісному вийманні і змішувані з вміщуючими породами. Залишеної у виробленому просторі: на лежачому боці (підошві) на уступах; від змішування з обваленими породами при випуску; у закладці; у місцях завантаження, розвантаження, складування і сортування, на транспортних шляхах гірничого підприємства.

Якщо безпосередньо визначити кількість втраченої корисної копалини і засмічуючи порід неможливо, то облік показників використання надр здійснюють непрямим методом, який базується на використанні рівнянь балансу «корисна копалина – корисний компонент»:

Д =Б – П + В;

(6.36)

де в – вміст корисного компонента у вміщуючих породах.

Розв’язуючи систему рівнянь (6.36) відносно П і В та враховуючи формули (6.30) та (6.31), знаходимо:

(6.37)

(6.38)

Коефіцієнт збіднення Р при непрямому методі обліку знаходять так само, як і при прямому.

У разі, коли вміст корисного компонента у корисній копалині, що втрачається, дорівнює середньому вмісту його в погашених балансових запасах ( ), формули (6.37) та (6.38) набувають вигляду:

(6.39)

β= (6.40)

У випадку, якщо при цьому засмічені породи не мстять корисного компонента (в=0), то:

(6.41)

β= (6.42)

На гірничовидобувних підприємствах втрати балансових запасів коливаються від 2-3 до 40-50% і навіть більше залежно від способів і систем розробки, цінності сировини, гірничогеологічних та інших умов відпрацювання родовищ. Найменші втрати мають місце при відкритому способі розробки (3-6%). При підземному видобутку вони складають у середньому 12-18%.

Збіднення та засмічення коливаються у тих же межах, що і втрати балансових запасів, їх величина залежить від потужності пластів, покладів, жил, їх морфології, елементів залягання, ступеня порушеності гірського масиву, способу та системи розробки тощо.