5.4. Геометризація залізорудних родовищ

Розробка конкретної методики геометризації залізорудних родовищ розпочата в 30-ті роки роботами, що виконувались на Уралі під керівництвом проф. П.К.Соболевського.

Вихідними даними для виконання

геометризації є:

- геологічні карти i геологічні розрізи детальної розвідки родовища, документація з випробування свердловин детальної розвідки з результатом хімічних аналізів, даними інклінометричної зйомки свердловин;

- погоризонтні маркшейдерські плани, маркшейдерська документація гірничих виробок, дані періодичних i спеціальних маркшейдерських спостережень i вимірів;

- геологічні розрізи i погоризонтні плани рудникової геології, документація з випробування свердловин експлуатаційної розвідки, польові книжки геологічної документації гірничих виробок, матеріали випро6ування гірничих виробок i бурових свердловин, дані геофізичного випробування i визначення контурів рудник тіл;

- результати наземної i повітряної фотограмметричної зйомки, спеціальна фотогеологічна документація;

- результати вимірів тектонічних порушень i тріщинуватості масиву вміщаючих порід i рудного покладу;

- літературні джерела про рудне поле, про залізорудні родовища району, звіти про науково-дослідні роботи та інші.

Геометризація форми й умов залягання залізорудного покладу i вміщуючих порід спрямована, в першу чергу, на виявлення характеру контактів рудного тіла з вміщуючими породами. Для цього виконують по6удову гіпсометричних планів, проекцій на вертикальну або похилу площину поверхонь висячого i лежачого боків покладу, планів ізопотужності рудного покладу. Контури пустих порід, що знаходяться в рудному тілі окремими гніздами, виділяють з використанням коефіцієнтів рудоносності за напрямком i за площею.

Геометризація тектонічних порушень масиву, виділення в ньому складчастих структур i розривних порушень безпосередньо пов'язані з геометризацією тріщинуватості. Для цього виконують геологічні замальовки i фотогеологічні зйомки всіх тріщин. Обробку результатів вимірів і замальовок виконують для виявлення систем тріщин у гірських породах i рудах, для вивчення зв'язку тріщинуватості загальною тектонічною порушеністю впливом тріщин на процес рудоутворення, для розв’язування гірничотехнічних задач. Встановлено, що ефективність проходки гірничих виро6ок або відбійки руди зростає при розташуванні вибухових свердловин i шпурів перпендикулярно домінуючій системі тріщин.

Особливо важливе значення для розв'язування задач оперативного поточного планування проведення, гірничих робіт i отримання корисних копалин з заданою якістю має геометризація якісних показників родовища (рис. 5.10).

Встановлення закономірностей, розміщення корисних копалин i шкідливих компонентів у рудному покладі виконується в декілька етапів:

- попередня обробка даних випробування детальної та експлуатаційної розвідок математично-статистичними, методами з використанням ЕОМ;

- вибір математичної моделі мінливості якісних показників i встановлення оптимального "вікна згладжування" вихідник даних;

- встановлення кореляції між корисними і шкідливими компонентами для вивчення процесу мінералізації:

- визначення оптимальних параметрів експлуатаційної розвідувальної, мережі випробування гірничих виробок;

- побудова графічної документації дозволяє виявити характер зруденіння розв’язати питання генезису родовища, виконати оконтурювання і підрахувати запаси, спланувати видобування руди із заданим вмістом корисних копалин і шкідливих компонентів.

Рис. 5.10. Геометрія розміщення заліза магнетитового в руді на уступі кар’єру