
- •Розділ 1 зміст і завдання маркшейдерської справи
- •1.2. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. 3Агальні відомості з історії розвитку маркшейдерської справи
- •Розділ 2 маркшейдерські роботи на поверхні землі
- •2.1. Визначення положення точок на поверхні Землі
- •2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
- •2.3. Орієнтування ліній
- •2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
- •Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
- •3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
- •Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масштабу 1:5000
- •3.2. Види маркшейдерської графічної документації та вимоги до неї
- •3.3 Комплектність маркшейдерсько-геологічних креслень
- •3.4. Розв'язування задач за маркшейдерським кресленням
- •Комплект креслень земної поверхні
- •Комплект креслень гірничих виробок
- •3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
- •Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
- •4.1 Загальні відомості.
- •4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
- •4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
- •4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
- •4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.
- •Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин
- •5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин
- •5.2. Показники родовища
- •5.3. Графіки, що застосовуються в геометрії надр. Способи їх побудови
- •5.4. Геометризація залізорудних родовищ
- •Розділ 6 підрахунок і облік запасів, видобутку, розкривних робіт і втрат корисних копалин
- •6.1. Запаси корисних копалин, їх класифікація I параметри
- •Співвідношення балансових запасів різних категорій, які використовуються при проектуванні підприємств з видобутку твердих корисних копалин в Україні (%)
- •6.2. Способи підрахунку запасів твердих корисних копалин
- •6.3. Маркшейдерський контроль о6ліку видобутку корисних копалин, та розкривних робіт
- •6.4. О6лік стану I рухомості запасів
- •6.5. Облік вилучення корисних копалин
- •Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ
- •Розділ 7 маркшейдерські роботи при розробці родовищ відкритим способом
- •7.1. 3Німальні мережі на території кар’єру і відвалів
- •7.2. Визначення висотних відміток пунктів знімальних мереж
- •7.3. Способи маркшейдерських зйомок подробиць на кар’єрах і відвалах
- •7.4. Маркшейдерське обслуговування технологічних процесів гірничих робіт
- •7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин
- •7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
В залежності від характеристики порід, в яких планується проведення траншеї, умов рельєфу, наявності засобів механізації прохідницьких робіт зустрічаються різні способи проходки траншеї. В усіх випадках маркшейдер зобов’язаний в натур розбити вісь траншеї, верхні бровки, поперечники і задає похил підошви траншеї.
4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
Будівництво кар’єру виконується за проектом, який складено спеціальними проектними організаціями. До складу проекту входять розрахунково-пояснювальна записка і комплект креслень, що вміщують всі необхідні дані для проведення маркшейдерських робіт. До проекту додаються геологічний звіт про топографічні роботи, що були виконані на будівельному майданчику, до якого входять великомасштабні топографічні плани, схеми тріангуляції та полігонометрії, каталог координат тощо.
При будівництв кар’єру маркшейдер детально ознайомлюється з проектом, а особливо з його графічною частиною; вивчає топо-геодезичні матеріали, знайомиться з пунктами та реперами геодезичної основи на місцевості; виставляє в натуру межі гірничого відводу і кар’єрного поля; виконує розбивочні роботи промислових будівель та споруд на поверхні і в кар’єрі; виконує трасування транспортних шляхів та обслуговує буро-вибухові роботи; задає напрямок траншеям; визначає розміщення розкривних та експлуатаційних уступів; виконує побудову ціликів під споруди, що розташовані поблизу бортів; веде спостереження за зсувами; веде систематичний оперативного обліку обсягів видобутої гірничої маси; складає та систематично поновлює і наповнює за результатами маркшейдерських зйомок компонентів планів і графіків, що необхідні при будівництві гірничого підприємства та при передачі його до експлуатації.
4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
При експлуатації кар’єрів доводиться виконувати розбивку автотранспортних комунікацій: залізничного, автомобільного, конвеєрного та спеціального видів кар’єрного транспорту. Вихідними проектними даними, за якими виконуються розбивочні роботи є:
план залізничної траси з координатами точок прилягання, відстані між вершинами кутів повороту, кути повороту радіуси кривих;
повздовжній і поперечний профілі траси з нанесенням чорними та червоними позначками, а також проектними похилами;
план розташування стрілочних переводів з координатами центрів;
для транспортних підйомників координати початкової та кінцевої точок підйомника та максимальний кут підйому;
для повітряно-канатних доріг координати місць розташування опор, їхньої висоти, максимальний кут похилу канатів.
Маркшейдер виконує при цьому наступні види робіт:
перенесення в натуру осі транспортних шляхів і канав;
розбивка закруглень, відводів, стрілочних переводів та кути похилу транспортних шляхів і канав;
розбивка елементів верхнього і нижнього майданчику при спорудженні капітальних з’їздів;
виконує зйомку і складає документацію залізничної колії, автошляху, транспортерної лінії тощо;
спостерігає за тимчасовими транспортними лініями та зображує кожне нове їхнє положення на плані.
Розбивку осі шляху або канави виконують від найближчих пунктів геодезичної основи. В натурі визначають початкові пункти і напрямок осі. Далі теодолітом та вимірювальною стрічкою визначають місце розташування вершин кутів повороту траси та кінцевих пунктів. Перенесення похилу транспортних ліній здійснюється за допомогою геометричного або тригонометричного нівелювання пікетів закріплених через 10-20 м. виконують контроль положення укладки транспортних ліній та колії у вертикальній площині.
При перенесенні залізничних колій на породних та рудних уступах по мірі посування додатково проводять розрахунки транспортних берм та встановлюють відстані між вибоями та осями транспортних комунікацій в залежності від висоти уступу, типу екскаваторів і фактичної величини розвалу гірничої маси. Всі зміни в положенні транспортних шляхів наносять маркшейдером на плани та профілі розвитку транспортних комунікацій.
Для своєчасного попередження про зсуви та зміни профілю шляху внаслідок деформації уступів і відвалів виконують систематичні спостереження за станом доріг, шляхом ведення зйомочних робіт та технічного нівелювання від твердих реперів.