
- •Розділ 1 зміст і завдання маркшейдерської справи
- •1.2. Взаємозв’язок курсу з іншими дисциплінами
- •1.3. 3Агальні відомості з історії розвитку маркшейдерської справи
- •Розділ 2 маркшейдерські роботи на поверхні землі
- •2.1. Визначення положення точок на поверхні Землі
- •2.2. Система координат, що використовується в маркшейдерській справі
- •2.3. Орієнтування ліній
- •2.4. Відомості про розвиток маркшейдерсько-геодезичних мереж
- •Розділ 3 маркшейдерська графічна документація
- •3.1. Номенклатура топографічних та маркшейдерських планів
- •Кількість планшетів масштабів від 1:2000 до 1:500, які містяться у вихідному листі масштабу 1:5000
- •3.2. Види маркшейдерської графічної документації та вимоги до неї
- •3.3 Комплектність маркшейдерсько-геологічних креслень
- •3.4. Розв'язування задач за маркшейдерським кресленням
- •Комплект креслень земної поверхні
- •Комплект креслень гірничих виробок
- •3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
- •Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
- •4.1 Загальні відомості.
- •4.3 Маркшейдерські роботи при проведенні траншей .
- •4.4 Задачі маркшейдерської служби при будівництві кар’єру і виконанні спеціальних робіт.
- •4.5 Маркшейдерське обслуговування кар’єрного транспорту.
- •4.6 Маркшейдерське обслуговування буровибухових робіт.
- •Розділ 5 геометризація родовищ корисних копалин
- •5.1. Суть I завдання геометризації родовищ корисних копалин
- •5.2. Показники родовища
- •5.3. Графіки, що застосовуються в геометрії надр. Способи їх побудови
- •5.4. Геометризація залізорудних родовищ
- •Розділ 6 підрахунок і облік запасів, видобутку, розкривних робіт і втрат корисних копалин
- •6.1. Запаси корисних копалин, їх класифікація I параметри
- •Співвідношення балансових запасів різних категорій, які використовуються при проектуванні підприємств з видобутку твердих корисних копалин в Україні (%)
- •6.2. Способи підрахунку запасів твердих корисних копалин
- •6.3. Маркшейдерський контроль о6ліку видобутку корисних копалин, та розкривних робіт
- •6.4. О6лік стану I рухомості запасів
- •6.5. Облік вилучення корисних копалин
- •Єдина класифікація втрат твердих корисних копалин при розробці родовищ
- •Розділ 7 маркшейдерські роботи при розробці родовищ відкритим способом
- •7.1. 3Німальні мережі на території кар’єру і відвалів
- •7.2. Визначення висотних відміток пунктів знімальних мереж
- •7.3. Способи маркшейдерських зйомок подробиць на кар’єрах і відвалах
- •7.4. Маркшейдерське обслуговування технологічних процесів гірничих робіт
- •7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин
- •7.6. Маркшейдерське забезпечення розробки розсипних родовищ корисних копалин драгою
3Адача 3. Від точки а в заданому напрямку на плані відкласти виміряну в натурі уклону відстань l з кутом нахилу δ.
Спочатку о6числюють горизонтальну проекцію лінії, що дорівнює L · cosδ, а потім від точки А на плані в заданому напрямку відкладають величину відрізка l
(3.4)
3адача 4. Визначити за планом уклон та кут нахилу δ гірничої виробки між точками А та В.
Якщо
на плані не вказано кут нахилу виробки,
але дано висотні відмітки
та
точок А та В у метрах, то уклон і
та кут нахилу δ о6числюють за формулою:
(3.5)
де
- довжина відрізка АВ,
виміряна на плані, мм.
Кут нахилу δ виробки можна визначити і графічно за її вертикальним розрізом. Похилі виробки характеризуються кутом їх нахилу δ у градусах, а відкатні виробки уклоном у тисячних долях (%о). Наприклад, якщо і = +0,005 = +5 %о, то це значить, що рейкова колія по виро6ці на кожному метрі шляху піднімається (опускається) на 5 мм.
Задача 5. Визначити глибину залягання покладу в заданій точці А.
Для
розв'язування цієї задачі за гіпсометричним
планом поверхні висячого боку покладу
визначають висотну відмітку цієї точки
, потім наносять точку А за ії координатами
,
на топографічний план та визначають
відмітку цієї ж точки на поверхні землі
(
).
Гли6ина залягання покладу в точці А
визначається з виразу:
h= -
Розділ 4. Маркшейдерські роботи при відкритій розробці родовищ.
4.1 Загальні відомості.
Маркшейдерські роботі на відкритих розробках мають ряд особливостей, котрі пов’язані зі специфічними умовами відкритих гірничих робіт. До цих специфічних умов можуть бути віднесені: великі площі розповсюдження гірничих робіт, висока виробнича потужність кар’єрів, наявність високопродуктивних машин, багато чисельні і різноманітні допоміжні роботи, пов’язані з облаштуванням під’їзних шляхів та гідротехнічних споруд.
Можливість виконувати роботу на поверхні, а саме при пригородньому освітленні, з одного боку, полегшує польові маркшейдерські виміри, а з другого боку, ставить їх в залежність від кліматичних умов. Крім цього, на багатьох кар’єрах є підземні виробітки, пов’язані з комбінованим відпрацюванням родовища і дренажем, тому маркшейдеру доводиться виконувати і весь комплекс підземних зйомок.
Це свідчить про велику різноманітність маркшейдерських робіт на кар’єрах, великих обсягах та простиранні зйомок, складності та багатогранності гірничотехнічних задач, в розв’язанні яких доводиться приймати участь маркшейдеру. Види маркшейдерських робіт
залежать перш за все від способу, яким ведуться відкриті розробки. Основними видами маркшейдерських робіт на кар’єрах є:
створення опорної мережі в районі гірничих робіт;
створення мережі робочої (зйомочної) основи;
зйомка подробиць;
складання комплекту маркшейдерських планів і графіків;
виконання спеціальних маркшейдерських робіт.
4.2. Зйомка подробиць кар’єру.
Головною метою зйомки подробиць є як найбільш повне графічне зображення і точний облік всіх видів робіт на кар’єрі: гірничих, геологорозвідувальних, будівельних, тощо.
Зйомку подробиць виконують з пунктів робочої основи. При зйомках на кар’єрі визначають положення: верхніх та нижніх бровок уступів і робочих майданчиків, навалів розкривних порід та осипань на уступах, дренажних та водовідливних поверхневих споруд і підземних гірничих виробіток; відвалів розкривних порід; буро-вибухових свердловин та підземних гірничих виробіток для масових вибухів; пожеж; геологорозвідувальних виробіток4 основних механізмів; з’їздів, розрізних траншей та транспортних шляхів; споруд і будівель; зсувів та водяних джерел; геологічних порушень, контактів гірських порід, місць відбору проб.
Зйомка вищеназваних об’єктів повинна забезпечувати точність їх положення на плані з середньою похибкою відносно найближчих точок робочої основи не більше ±0,6 мм в масштабі плану. Середня похибка позначок пікетів по відношенню до точок висотної основи не повинна перевищувати ±0,2 м.
Виходячи із умов розробок (глибина, розміри, форма кар’єру) та забезпечення необхідної точності при зйомці подробиць може бути прийнята тахеометрична, мензуальна, ординатна та стереофотограмметрична (наземна та повітряна) зйомка.
Терміни виконання зйомки подробиць встановлюють від умов роботи та характеристики родовища. В більшості випадків контрольну зйомку поповнення виконують щомісяця або подекадно.