Дії відділення в складі бойових груп у наступі.

Під час побудови бойового порядку відділення необхідно враховувати ймовірний характер дій противника, умови місцевості, можливості своїх підрозділів і інші чинники. У першу чергу потрібно правильно визначити місця і порядок переміщення БМП (БТР), доданих засобів і спішеного особового складу на різних етапах бою – під час висування на рубіж переходу в атаку, у ході атаки і під час дій у глибині. Одноманітності і шаблонності в цьому питанні не може бути. Бойовий порядок повинен своєчасно змінюватися відповідно до обстановки.

С

маневрена група

клад бойових груп у наступі (варіанти):

1-а група – старший стрілець; два стрільці;

2

вогнева група

-а група – командир відділення, кулеметник, гранатометник, помічник гранатометника;

3-я група – механік-водій; навідник-оператор (навідник).

П рийоми і способи дій бойових груп на полі бою: інтервал між військовослужбовцями бойової групи по фронту – 5-6 кроків; кожний стрілець може мати 2-3 вогневі позиції (робить декілька коротких черг з однієї позиції, потім змінює її); кожному солдату бойової групи призначаються сектори стрільби – основний і додатковий, які між стрільцями перекриваються (не менше ніж на 15 тисячних), створюючи зону суцільного вогню; висування до рубежу переходу в атаку й переміщення в бою здійснюється на візуальному віддаленні і дальностях, що забезпечують взаємну підтримку вогнем; переміщення на полі бою здійснюються послідовно, спочатку перший стрілець переміщається перебіжками під вогневим прикриттям старшого і другого стрільця на відстань 50-100 м. Довжина перебіжки між зупинками для перепочинку залежить від місцевості і вогню противника й у середньому повинна бути 20-40 кроків. Після заняття зазначеного рубежу стрілець обладнує перед собою бруствер і готується для ведення вогню; після переміщення першого стрільця (під його і старшого стрільця вогневим прикриттям) на полі бою переміщається другий стрілець, а потім старший стрілець, переміщення повинно бути безсистемним; старший групи через кожні 50-100 м уточнює бойове завдання стрільцям або ставить нове.

На кожну бойову групу у відділенні необхідно мати кішку, шнур (2-3 на відділення) і вміти їх використовувати для розмінування мін на розтяжках, а також установлених на ґрунті без заглиблення і маскування; ефективно застосовувати багнети для пророблення проходів у дротових загородженнях противника, виведення з ладу лінії зв'язку й у рукопашному бою.

Розділ IV

МЕХАНІЗОВАНЕ ВІДДІЛЕННЯ

НА МАРШІ

І В ПОХІДНІЙ ОХОРОНІ.

У бойовій обстановці підрозділам доводиться робити багато пересувань. Тому підрозділи завжди повинні бути готові до маршу на великі відстані в умовах загрози застосування противником зброї масового ураження, впливу його авіації, повітряних десантів і розвідувально-диверсійних груп, радіоактивного і хімічного зараження, руйнування доріг і переправ. Пересування можуть відбуватися в різну пору року, доби, на різній місцевості, в найрізноманітніших умовах обстановки .

Підрозділи можуть робити пересування маршем, перевозитися залізницею, водними шляхами або перекидатися повітрям.

Марш - організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу в призначений район або на вказаний рубіж.

Механізоване відділення здійснює марш, як правило, на БМП (БТР, автомашині), а в особливих випадках — пішим порядком або на лижах. В усіх випадках при здійсненні пересування підрозділи повинні прибувати в призначений район вчасно і у повній готовності до ведення бою.

Марші можуть відбуватися до фронту, від фронту в тил і флангові. При марші в напрямку до фронту війська охороняються авангардом із фронту, боковими загонами або заставами з флангів, тильними загонами або заставами з тилу. При марші від фронту в тил війська охороняються ар'єргардом в бік противника, боковими загонами або заставами з флангів, головним загоном, або головною похідною заставою попереду по шляху руху. При фланговому марші війська охороняються боковим авангардом, боковими загонами або боковими заставами у бік загрозливого флангу; головними загонами або головними похідними заставами у бік руху; тильним загоном, або тильною похідною заставою з тилу.

За ступенем напруженості особового складу підрозділів марші можуть бути нормальними і форсованими в залежності від величини добового переходу.

Марш відбувається, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості в передбаченні вступу в бій з ходу, або поза загрозою зіткнення із противником.

Марш підрозділів у порівнянні з іншими способами пересування відрізняється відносною простотою і швидкістю організації, меншою залежністю від шляхів руху і пору року, гнучкістю похідного порядку і більшою маневреністю, що дозволяє найпростіше змінювати угруповання сил і засобів. Однак при поганій організації і управлінні підрозділами на марші підрозділи можуть піддаватися раптовим нападам авіації противника, його танкових і механізованих частин і понести значні втрати; елемент раптовості перекидання військ може бути втрачений, пересування не дасть бажаного результату і в кінцевому рахунку не буде виконане бойове завдання. Усе це викликає необхідність такої організації маршу, що забезпечувала б постійну бойову готовність військ до відбиття раптового нападу наземного і повітряного противника.

Досвід Великої Вітчизняної війни підтверджує, що гнучкість і маневреність похідного порядку залежать від правильної і найбільш доцільної побудови колон і використання для здійснення маршу декількох маршрутів.

Включення в колони механізованих частин і з'єднань інших родів військ, здійснення маршів переважно вночі, або в непогоду утруднюють дії авіації і широке застосування танкових і механізованих військ, а також ускладнюють організацію і ведення безупинної і активної розвідки.

Спосіб пересування	Средня швидкість руху км / год.
пішим порядком на лижах на бронетранспортерах (БМП автомобільною колоною	4-5 5-7 25-30 20-25

Побудова колон на марші повинна здійснюватися з таким розрахунком, щоб забезпечити швидкість їхнього розгортання для бою і нанесення противнику рішучого удару в обраному напрямку. Підрозділи на марші можуть знаходитись як у похідних колонах частин, розчленовані по глибині, так і самостійно. Швидкість руху механізованих підрозділів залежить від маршової втягнутості, стану доріг, пори року, доби і погоди. Середня швидкість руху підрозділів на марші може бути наступною.

Дистанція між підрозділами і машинами в колоні може бути 25-50 м. Якщо марш відбувається на відкритій місцевості, дистанція між підрозділами і машинами збільшується, на закритій — скорочується. Під час руху по курних дорогах, в ожеледь, по дорогах, що мають круті підйоми, спуски і повороти, а також при русі на підвищених швидкостях дистанція між машинами збільшується.

Здійснюючи марш пішим порядком, механізоване відділення дотримує суворий статутний порядок: рух відбувається правим боком дороги і по узбіччях, ліва сторона дороги використовується для обгону і зустрічного руху.

Під час змушеної зупинки машина відводиться на праве узбіччя дороги, де здійснюється усунення несправностей. Після того, як несправності усунуті, машина приєднується до колони; своє місце у взводі вона займає на наступному привалі.

Для економії сил особового складу і збереження матеріальної частини призначаються привали і денні (нічні) відпочинки. На привалах і денних (нічних) відпочинках частина вогневих засобів, призначених для стрільби по літаках, займає зручні позиції в готовності до відкриття вогню.

Привали призначаються через 3—4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок – в кінці кожного добового переходу.

На привалах командир відділення оглядає машину, опитує або особисто оглядає всіх солдатів з метою виявлення й усунення недоліків у припасуванні спорядження й обмундирування, а під час здійснення маршу пішим порядком особлива увага звертається на справність взуття.

Побудова колони на привалі не повинна порушуватися.

На привалах машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанціях, встановлених командиром.

Особовий склад виходить з машини за командою командира, у машині залишаються спостерігачі, черговий кулеметник. Вогневі засоби, призначені для боротьби з повітряним противником, знаходяться в готовності до ведення вогню.

На привалі особовому складу видається гаряча їжа й організовується відпочинок.

Денний (нічний) відпочинок звичайно призначається після денного (нічного) переходу, що здійснюється безупинно 10—12 год. Час денного (нічного) відпочинку у кожному конкретному випадку визначає старший начальник у залежності від обстановки.

Крім прийому гарячої їжі і відпочинку при необхідності рішенням старшого начальника може бути організована просушка обмундирування і взуття.

Командир механізованого відділення перед тим, як здійснити марш, зобов'язаний сам підготуватися до маршу і підготувати відділення.

При підготовці до маршу командир відділення зобов'язаний перевірити справність машини, озброєння, засобів захисту приладів нічного бачення, засобів зв'язку і світломаскування, наявність засобів спеціальної обробки, заправлення пальним, наявність і правильність укладання боєприпасів і засобів підвищення прохідності; знання особовим складом отриманого завдання, сигналів оповіщення і порядок дій по них і призначає спостерігачів.

Про готовність до маршу він доповідає командиру взводу.

На марші командир механізованого відділення зобов'язаний:

безупинно підтримувати в колоні (машині) порядок руху; організувати спостереження за дозорними, якщо вони вислані і за сигналами старшого начальника.

З метою відбиття раптового нападу наземного і повітряного противника, створення вигідних умов для вступу в бій, своєчасного захисту від ядерної, хімічної, біологічної зброї противника і його запалювальних засобів командир відділення організовує безупинне кругове спостереження.

Тіснини, мости і переправи відділення долає швидко, не зупиняючись. За сигналом оповіщення про повітряного противника, продовжуючи рух, вогневі засоби, призначені для ведення вогню по низько літаючих літаках (вертольотах), готуються для стрільби. Особовий склад переводить протигази в положення “напоготові”. Напад повітряного противника відбивається за командою командира відділення в русі. Під час руху пішим порядком відділення займає найближче укриття і вогнем знищує низьколетючі повітряні цілі.

За сигналом оповіщення про радіоактивне і хімічне зараження особовий склад одягає індивідуальні засоби захисту і продовжує рух уперед. Зони зараження відділення долає на максимальній швидкості з використанням системи протиатомного захисту машин із закритими люками, бійницями і жалюзями, особовий склад надягає індивідуальні засоби захисту.

Після виходу з зараженого району за вказівкою командира взводу здійснюється часткова чи повна спеціальна обробка.

У випадку застосування противником запалювальних засобів, а також при вимушеному подоланні зони пожеж з ходу люки, жалюзі бойових машин (бронетранспортерів) закриваються. Після виходу з зони пожежі командир відділення організовує гасіння машини і надання першої допомоги особовому складу.

Підготовка до маршу здійснюється засвітла. Завчасно, якщо є можливість, здійснюється розвідка шляху руху і вживаються всі можливі заходи до виправлення доріг, мостів, переправ.

Перед маршем вночі підрозділу повинно бути відведено досить часу для відпочинку і прийому їжі. На марші вночі дистанції між машинами, підрозділами, органами охорони скорочуються, а спостереження (підслуховування) підсилюється.

Рух автомашин здійснюється із суворим дотриманням світломаскування. Вночі машини повинні рухатися з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, що переглядаються противником, і у світлі ночі — з цілком вимкненим світлом.

На привалах забороняється користуватися світлом, розпалювати багаття. Командир відділення повинен стежити, щоб на марші особовий склад не засинав під час прямування в машині і не відставав під час руху пішим порядком. З метою максимального використання темного часу для руху великі привали вночі не призначаються.

Успіх маршу взимку залежить від натренованості особового складу. Перед початком маршу крім проведення звичайних заходів, особовий склад забезпечується спеціальною маззю від обмороження, організовується просушка обмундирування, взуття. Перевіряється уміння солдатів здійснювати першу само- і взаємодопомогу при відмороженні. Під час здійснення маршу у відкритих машинах особовий склад, крім спостерігачів, сідає спиною у бік руху, для захисту від вітру можуть використовуватися полотнища наметів. Для зігрівання на привалах під керівництвом командира відділення відбуваються пробіжки.

Під час пересування відділення на лижах використовується узбіччя дороги. Під час здійснення маршу пішим порядком без доріг або дорогами, занесеними снігом, зміна солдатів, що йдуть попереду здійснюється через 20-30 хв. На малих привалах забороняється лягати на землю (сніг). Під час здійснення маршу при низьких температурах великі привали звичайно не призначаються.