Тестові завдання

1. З позиції фінансового управління банкрутство це і неможливість продовження виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства через відсутність:

1. капіталу;

2. активів;

3. коштів;

4. чистого прибутку.

2. Причиною банкрутства є:

1. недостатній рівень прибутку;

2. порушення фінансової стійкості;

3. значні податкові платежі;

4. високий рівень ліквідності.

3. До основних ознак банкрутства відносять:

1. відсутність прибутку;

2. перевищення частки залученого капіталу;

3. незначний статутний капітал;

4. зниження потоку грошових надходжень.

4. Основні види банкрутства визначаються:

1. вищим керівництвом підприємств;

2. чинним законодавством;

3. контролюючими органами;

4. власниками підприємств.

5. До основних форм банкрутства відносять:

1. реальне;

2. приховане;

3. фактичне;

4. юридичне.

6. Законодавчі процедури визнання банкрутства включають:

1. подання заяви про порушення справи;

2. судовий розгляд справи;

3. прийняття арбітражним судом рішення;

4. всі відповіді правильні.

7. Система фінансового управління спрямована на мінімізацію ризику банкрутства підприємства це :

1. управління ризиками;

2. антикризове управління;

3. фінансовий контролінг;

4. управління капіталом.

8. До основних принципів антикризового фінансового управління відносять:

1. рання діагностика кризових явищ в фінансовій діяльності;

2. адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовій рівновазі;

3. повна реалізація внутрішніх можливостей виходу з кризового стану;

4. всі відповіді правильні.

9. Політика антикризового фінансового управління являє собою:

1. систему методів попередньої діагностики загрози банкрутства і фінансового оздоровлення підприємства;

2. систему методів діагностики фінансового стану;

3. систему методів мінімізації ризиків;

4. систему методів боротьби з фінансовою кризою.

10. Один з етапів політики антикризового фінансового управління передбачає постійний моніторинг:

1) фінансового стану;

2) зовнішнього середовища функціонування підприємства;

3) стану ринку;

4) формування і розміщення капіталу.

11. Діагностика банкрутства це система цільового:

1) фінансового контролю;

2) фінансового аналізу;

3) фінансового планування;

4) всі відповіді правильні.

12. Діагностика банкрутства спрямована на виявлення параметрів:

1) поступального розвитку підприємства;

2) екстенсивного розвитку підприємства;

3) інтенсивного розвитку підприємства

4) кризового розвитку підприємства.

13. Досліджуванні параметри впливають на загрозу банкрутства в :

1) минулому;

2) теперішньому;

3) майбутньому;

4) всі відповіді правильні.

14.Діагностика банкрутства поєднує такі системи діагностики :

1) експрес і фундаментальної;

2) зовнішньої і внутрішньої;

3) поточної і перспективної;

4) фінансової і господарської.

15. Система регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства це:

1) фундаментальна діагностика;

2) експрес-діагностика;

3) фінансова діагностика;

4) поточна діагностика.

16. Експрес-діагностику проводять за :

1) стандартним алгоритмом аналізу;

2) індивідуальним алгоритмом;

3) галузевим алгоритмом;

4) немає правильної відповіді.

17. Інформаційною базою для здійснення експрес-діагностики є дані:

1) бухгалтерського обліку;

2) статистичного обліку;

3) податкового обліку;

4) управлінського обліку.

18. На початку експрес-діагностики визначають:

1) об’єкти спостереження;

2) критерії (індикатори) оцінки загрози банкрутства;

3) зовнішнє середовище підприємства;

4) специфічні особливості господарської діяльності.

19. Експрес-діагностика закінчується:

1) аналізом окремих сторін кризового стану;

2) оцінкою об’єктів спостереження;

3) формуванням системи показників оцінки загрози банкрутства;

4) попередньою оцінкою масштабів кризового стану.

20. Фундаментальна діагностика це система оцінки параметрів:

1) фінансового стану;

2) кризового стану;

3) фінансової стабільності;

4) ринкової вартості.

21. Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється на основі методів:

1) фінансового аналізу;

2) прогнозування;

3) факторного аналізу і прогнозування;

4) математичного моделювання.

22. Початком здійснення фундаментальної діагностики банкрутства є:

1) систематизація основних факторів, що зумовлюють кризовий стан підприємства;

2) визначення об’єктів дослідження;

3) аналіз фінансового стану в попередніх періодах;

4) визначення методів діагностики.

23. Завданням проведення фундаментальної діагностики загрози банкрутства є визначення:

1) масштабів кризового стану;

2) наслідків кризового стану;

3) причин кризового стану;

4) всі відповіді правильні.

24. Антикризове фінансове управління може здійснюватись за допомогою таких механізмів як :

1) ринковий і неринковий;

2) внутрішній і зовнішній;

3)об’єктивний і суб’єктивний;

4) прямого і опосередкованого.

25. Фінансова стабілізація передбачає:

1) усунення неплатоспроможності;

2) відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги);

3) забезпечення фінансової рівноваги на тривалий період;

4) всі відповіді правильні.

26.Фінансовій стабілізації притаманні певні внутрішні механізми, які в практиці фінансового менеджменту поділяють на:

1) оперативний, тактичний та стратегічний;

2) поточний і перспективний;

3) балансовий і ринковий;

4) оперативний, поточний і перспективний.

27. Санація є:

1) внутрішнім методом подолання кризи;

2) зовнішнім методом подолання кризи;

3) ринковим методом подолання кризи;

4) адміністративним методом подолання кризи.

28. Санація підприємства являє собою систему заходів з:

1) максимізації прибутку;

2) пошуку шляхів залучення додаткових фінансових ресурсів;

3) фінансового оздоровлення;

4) збільшення обсягів діяльності.

29. Санація підприємства реалізується для запобігання:

1) оголошенню підприємства банкрутом та його ліквідації;

2) реорганізації підприємства;

3) поглинання підприємства;

4) перетворення підприємства.

30. Управління санацією підприємства передбачає :

1) визначення доцільності і можливості проведення санації

2) визначення напрямів здійснення санації;

3) підготовку і контроль за виконанням бізнес-плану санації;

4) всі відповіді правильні.

31.Механізми за допомогою, яких досягають цілі санації називають:

1) важелі ;

2) інструменти;

3) підходи;

4) форми.

32. Всі форми санації поділяють на :

1) реорганізацію боргу і підприємства;

2) рефінансування боргу і реорганізацію підприємства;

3) рефінансування боргу і підприємства;

4) немає правильної відповіді.

33. Формами санації, спрямованими на рефінансування боргу, є:

1) цільовий банківський кредит;

2) реструктуризація короткострокових кредитів на довгострокові;

3) списання санатором-кредитором частини боргу;