3. Управління оборотними активами підприємства
Оборотні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточну виробничо-комерційну (операційну) діяльність і повністю споживаються протягом одного виробничо-комерційного циклу. До них відносять:
виробничі запаси сировини та напівфабрикати;
запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів;
обсяги незавершеного виробництва;
запаси готової продукції;
дебіторську заборгованість;
грошові кошти в національній валюті;
грошові кошти в іноземній валюті;
короткотермінові фінансові вкладення;
витрати майбутніх періодів.
Управління оборотними активами пов’язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу або кругообігу.
Операційний цикл – період повного обороту всієї суми оборотних активів, в процесі якого відбувається зміна окремих його видів.
Основною характеристикою операційного циклу підприємства, яка визначає обсяг, структуру та ефективність використання оборотних активів, є його тривалість. Вона включає період часу з моменту використання грошових коштів на придбання запасів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану продукцію.
Основна формула визначення тривалості операційного циклу:
або
де Тоц – тривалість операційного циклу;
Ог – тривалість обороту грошових коштів;
Озс – тривалість обороту запасів сировини та матеріалів;
Огп – тривалість обороту запасів готової продукції;
Од – тривалість обороту дебіторської заборгованості;
Оін – тривалість обороту інших оборотних активів;
-
середня
величина оборотних активів за певний
період;
Оод – одноденний оборот.
В процесі управління оборотними активами в рамках операційного циклу виділяють дві основні його складові:
Виробничий цикл – період повного обороту матеріальних елементів оборотних активів, що використовуються для обслуговування виробничого процесу. Його тривалість визначається ( Твц ):
,
де Онв – тривалість обороту середнього обсягу незавершеного виробництва.
Фінансовий цикл – період повного обороту грошових коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за сировину і закінчуючи інкасацією дебіторської заборгованості. Його тривалість визначається (Тфц ):
,
де Ок – тривалість обороту кредиторської заборгованості.
Політика управління оборотними активами – частина загальної фінансової політики підприємства, яка формує необхідні обсяги і склад оборотних активів, раціоналізує та оптимізує структуру джерел їх фінансування.
Процес формування політики управління оборотними активами здійснюється в такій послідовності:
Етапи політики управління оборотними активами |
|
1. |
Аналіз оборотних активів в попередньому періоді |
2. |
Визначення принципових підходів до формування оборотних активів підприємства |
3. |
Оптимізація обсягу оборотних активів та співвідношення постійної і та змінної частини оборотних активів |
4. |
Забезпечення прискорення оборотності оборотних активів та росту рентабельності оборотних активів |
5. |
Забезпечення мінімізації втрат оборотних активів в процесі їх використання |
Оптимізація постійної та змінної частин оборотних активів здійснюється через розрахунок коефіцієнтів нерівномірності формування оборотних активів:
де, КНмін - коефіцієнт нерівномірності мінімальний;
КНмакс - коефіцієнт нерівномірності максимальний;
ОАмін – мінімальна сума оборотних активів у досліджуваному періоді;
ОАмакс - максимальна сума оборотних активів у досліджуваному періоді.
Звідси, сума постійної частини оборотних активів в плановому періоді розраховується:
