МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КАФЕДРА НОРМАЛЬНОЇ АНАТОМІЇ

Методичні рекомендації

З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

для студентів факультету заочної

форми навчання

Львів-2008

Методичні рекомендації підготовлені:

В. Б. Фік, кандидат медичних наук, доцент

Ю.Я. Кривко, кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри

Є.В.Пальтов, кандидат медичних наук, в.о.доцента

Р.М.Матківський, асистент кафедри

За редакцією: зав. кафедри нормальної анатомії ЛНМУ ім. Данила Галицького, доц. Кривка Ю.Я.

Методичні рекомендації містять вказівки для самостійного вивчення студентами заочної форми навчання матеріалу з анатомії людини, робочу програму з дисципліни, тематичний план лекцій, практичних занять і самостійних робіт, виконання контрольних завдань, ситуаційні задачі, список рекомендованої літератури.

Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи акад. М.Р.Гжегоцький

Рецензенти:

Ю.О.Поспішіль д. мед. н., професор, завідувач кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Методичні рекомендації рекомендовані до друку профільною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін (протокол №3 від 03.09.2007р.)

Пояснювальна записка

Методичні рекомендації призначені для студентів факультету заочної форми навчання Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і мають за мету допомогти студентам самостійно засвоїти програмний матеріал.

Основним завданням при вивченні дисципліни є набуття теоретичних знань та практичних навичок з будови і форми , походження і розвитку органів, враховуючи вікові, статеві та індивідуальні особливості організму людини. Анатомія, як наука – широко використовує дані ембріології, порівняльної анатомії, антропології, вплив довкілля і соціальних факторів, а також праці та спорту на будову тіла людини.

Мета дисципліни полягає в тому, щоб навчити студентів оволодіти знаннями про будову, функції та розвиток органів і систем тіла людини на макро- і мікроскопічному рівнях з урахуванням анатомічних особливостей топографії, форми, походження, індивідуальних, вікових та статевих ознак організму людини.

Кінцеві цілі встановлюються на основі підготовки фахівця – провізора відповідно до блоку питань, що пропонуються на самостійне оволодіння матеріалом під час виконання контрольних завдань, а також на практичних заняттях та лекціях і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований у вигляді цільових завдань. Сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь, навичок та цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети навчання дисципліни.

Анатомія людини належить до морфологічного розділу біологічної науки і разом із фізіологією є основою теоретичної і практичної медицини, без її знання неможливе проведення профілактики , лікування і відповідно розуміння тих процесів, що відбуваються в організмі людини в результаті прийому і відповідно дії лікарських засобів, що є важливо в професійній практиці фахівця – провізора.

Основні методи дослідження в анатомії – візуальне дослідження, антропометричні дослідження, препарування, макро-мікроскопічні дослідження, ін'єкції судин, просвітлення, корозія, рентгенографія, розпили за М.І. Пироговим, експерименти на тваринах.

Основні сучасні напрями розвитку анатомії – вікова анатомія, порівняльна анатомія, пластична анатомія, антропологія, екологічна анатомія, тощо.

Відповідно до навчального плану анатомію людини для студентів заочної форми навчання вивчають на ІІ курсі ( ІІІ семестр). Після закінчення навчання студенти складають залік. В результаті закінчення курсу студент повинен знати і вміти:

- описувати будову тіла людини, систем, що його складають, органів і тканин на основі сучасних досягнень макро- і мікроскопічної анатомії, порівняльної, вікової і статевої анатомії, індивідуальні, статеві та вікові особливості організму, розвиток органів, їх анатомо-топографічний взаємозв'язок, рентгеноанатомічні дослідження;

- синтезувати будову організму в цілому, розкривати взаємозв'язок і взаємозалежність окремих часток організму;

- розкривати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість в процесі онтогенезу, вплив екологічних факторів на життєдіяльність людини;

- показати взаємозв'якзок організму з умовами середовища, вплив соціальних умов на розвиток організму, значення праці, як одного з вирішальних факторів антропогенезу;

- аналізувати прогресивне теоретичне і практичне значення основних відкриттів в анатомії людини;

• орієнтуватись у будові тіла людини, знаходити і визначати розміщення органів та їх частин на поверхню тіла, тобто навчитись володіти "анатомічним матеріалом";

- мати навики етичних норм поведінки в "анатомічному театрі", поважного і бережливого ставлення до органів померлої людини, які вивчаються заради живої людини.

Контроль практичних навиків здійснюється на практичних заняттях.

На основі такого підходу до навчання студентів досягається кінцева мета курсу - набуття кожним студентом знань з анатомії у світі природничо-наукових уявлень про будову і функції організмів і організму людини в цілому, вміння використовувати набуті знання при подальшому вивченні інших фундаментальних наук медицини, фармації та у практичній діяльності провізора.

Важливою формою навчання студентів є самостійна робота, яка забезпечує засвоєння знань про особливості будови і форми органів і тканин людини, оцінюванням статевих, вікових, індивідуальних ознак, топографоанатомічні взаємовідносини органів і систем людини, закономірності розвитку органів, варіантів мінливості та вади розвитку.

Вивчення дисципліни – “нормальна анатомія” вимагає від студентів самостійної роботи з навчальними підручниками та посібниками, використання Атласу анатомії людини, словників довідкової літератури та матеріалів періодичних наукових видань.