Лекційний курс

Тема 1. Геронтопсихологія як наука

Мета: формувати у студентів уявлення про геронтопсихологію як галузь психології,

Професійна спрямованість: усвідомлення особливостей досліджень проблем старіння та старості

План:

1. Історія геронтопсихологічних досліджень.

• Дослідження біологічних та медичних проблем старіння (І.Фішер, І.Мечніков, О.Богомолець).

• Проблеми процесу старіння та довгожительства в соціології, гігієні (З.Френкель, В.Лук’янов).

• Увага до проблем старіння у вітчизняній психології (Б.Г.Ананьєв, М.Д.Александрова, Є.Ф.Рибалка).

• Розвиток емпіричних досліджень соціально-психологічних проблем у сучасній геронтопсихології.

2. Напрямки та види досліджень у геронтопсихології.

• Основні наукові парадигми вивчення проблем старіння та старості (Інтерпретація соціальних проблем людей похилого віку в термінах патопсихології, шляхом макроструктурних змін у суспільстві, у зв’язку з конфліктом цінностей, через призму концепції девіантності, через неадекватне сприйняття або навішування ярликів, з позицій концепції життєвого цикла).

• Види досліджень у геронтопсихології (описові дослідження, контролюючі експерименти, культурно-генетичні дослідження, дослідження-втручання).

3. Об’єкт, предмет, мета геронтопсихології.

• Геронтопсихологія як галузь психологічної науки, яка застосовує загально психологічні методи та прийоми для вивчення поведінки людей похилого віку.

• Геронтопсихологія як напрям вікової психології та як напрям геронтології.

• Підхід Ларса Торнстона до вивчення проблем старіння в рамках різних парадигм на трьох рівнях.

• Спільність предмету Г.П. з предметом вікової, соціальної психології, психологічного консультування.

Основні поняття

Геронтопсихологія, геронтологія,описові дослідження, культурно-генетичні дослідження

Література

1. Анцыферова Л.И. Новые стадии поздней жизни: время теплой осени или суровой зимы? // Психологический журнал. – 1994. - Том 15. - №3. - С. 99 -105.

2. Психология старости и старения: Хрестоматия / Сост. О.В. Краснова, А.Г. Лидерс. - М.: Академия, 2003. - 416 с.

3. Психология старости: Хрестоматия / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М, 2004. – 736с.

4. Стюарт-Гамильтон Я. Психология старения: Пер. с англ.. - 3-е междунар. изд. - СПб.: Питер, 2002. - 256 с.

Тема 2. Вікові особливості психічного розвитку в період старіння

Мета: формувати у студентів уявлення про психологію спорту як галузь психології, роботу спортивного психолога

Професійна спрямованість: усвідомлення особливостей інтелектуальних, когнітивних, ціннісних змін в період старіння та сторості

План:

1. Поняття «старість» та її вікові межі.

• Міжнародна класифікація геронтогенезу (похилий вік, старечий вік, вік довгожительства).

• Акмеологія як розділ психології, який вивчає людей зрілого віку.

• Вивчення психічних особливостей людей похилого віку в різних теоретичних підходах.

• Періодизація Е. Еріксона.

• Теорії старіння (теорія зношування, хімічні теорії старіння, теорія звільнення, теорія активності, теорія субкультури, теорія розподілу матеріальних благ).

2. Особливості інтелектуального та когнітивного розвитку людей похилого віку.

• Зниження швидкості та інтенсивності пізнавальної діяльності.

• Порушення когнітивної діяльності в старості.

• Мудрість як новоутворення похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості.

• Своєрідність рівневих, структурних та стильових особливостей інтелекту в період старіння.

3. Я-концепція, цінності та розвиток особистості людей похилого віку.

• Завдання розвитку в похилому віці (збереження ідентичності, цілісність, неперервність та зміни, трансцендентність его, відкритість досвіду).

• Типологія людей похилого віку (конструктивний, захисний, агресивно-активний, пасивний типи).

• Особистісне самовизначення в старості.

• Стратегії успішного старіння.

• Основні поняття

  Геронтогенез, акмеологія, трансцендентність, типи старіння, кристалічний інтелект