Право інтелектуальної власності на наукове відкриття

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явиш матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.

Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється законом.

Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності);

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, що стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки на винахід (корисну модель).

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Винахід (корисна модель) є промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.

Винахідник - фізична особа, результат творчої праці якої визнано винаходом (корисною моделлю)

Корисна модель - нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою;

Секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці;

Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

- у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Об’єктом винаходу може бути:

- продукт (пристрій, речовина тощо);

- спосіб;

- застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.

Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою.

Законом встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності:

- відкриття, наукові теорії та математичні методи;

- методи інтелектуальної, господарської, організаційної та комерційної діяльності (планування, фінансування, постачання, обліку, кредитування, прогнозування, нормування тощо);

- плани, умовні позначення, розклади, правила;

- методи виконання розумових операцій;

- комп’ютерні програми;

- результати художнього конструювання;

- проекти та схеми планування споруд, будинків територій;

- форма представлення інформації (наприклад у вигляді таблиці, діаграми, графіка, за допомогою акустичних сигналів візуальних демонстрацій, книг тощо).

Промисловий зразок як результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних і ергономічних потреб.

Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка.

Умови та порядок видачі патенту встановлені законодавством.

На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього автором, впродовж 12 місяців до дати подання заявки чи дати заявлення пріоритету. Для промислового зразка цей термін становить 6 місяців.

Суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є:

- винахідник, автор промислового зразка;

- інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є:

- право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

- виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії);

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Строки чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності:

- на винахід – двадцять років від дати подання заявки на винахід;

- на корисну модель – десять років від дати подання заявки на корисну модель;

- на промисловий зразок – п’ятнадцять років від дати подання заявки.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

У разі припинення чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок ці об’єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом.

Якщо у зв’язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об’єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути відновлено за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення.

Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано винахід, корисну модель, промисловий зразок або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Права винахідника:

- право на одержання патенту. Співавтори винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

- за перегляду умов угоди щодо складу винахідників за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці як винахідники, вносяться зміни до відповідних документів;

- не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки;

- винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).

Права та обов'язки роботодавця:

- право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель);

- після подання винахідником роботодавцю письмового повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно роботодавець повинен впродовж чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації;

- у цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

- якщо роботодавець не виконає зазначених вимог, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

- строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у випадку його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років, після чого право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця (право правонаступника).

Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту на цей винахід чи корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не є відкликаною або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту (право першого заявника).

Заявка на одержання патенту.

Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до Укрпатенту – центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заявку. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). Заявка на корисну модель чи промисловий зразок повинна стосуватися однієї корисної моделі чи промислового зразка (вимога єдиності корисної моделі).

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

- заяву про видачу патенту на винахід (корисну модель чи промисловий зразок);

- опис винаходу (корисної моделі чи промислового зразка);

- формулу винаходу (корисної моделі);

- креслення (якщо на них є посилання в описі);

- реферат.

Опис винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати його сутність настільки ясно і повно, щоб його зміг зрозуміти фахівець у зазначеній галузі.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його сутність, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.

Реферат складається лише з інформаційною метою. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту разом з заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на шість місяців. За продовження строку сплачується збір.

Датою подання заявки є дата одержання Укрпатентом матеріалів, що містять принаймні:

- заяву у довільній формі про видачу патенту, викладену українською мовою;

- відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

- матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), і частину матеріалу, яку можна прийняти за формулу винаходу (корисної моделі), викладені українською або іншою мовою. Якщо опис і формулу виконано іншою мовою, то для збереження дати подання заявки їх переклад українською мовою повинен надійти до Укрпатенту впродовж двох місяців від дати подання заявки.

Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Укрпатенту після одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову у його видачі.

Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки буде визначено, що винахід, сутність якого виражено у запропонованій заявником формулі, відповідає умовам патентоздатності, Укрпатент надсилає заявнику рішення про видачу патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається попереднє рішення про відмову в його видачі. Впродовж 2 місяців від дати одержання попереднього рішення про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до матеріалів заявки, подати додаткові матеріали, які не виходять за межі розкритої в заявці суті винаходу.

Всі строки можна продовжити чи поновити заплативши відповідний збір.

Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати одержання ним рішення про видачу патенту.

Міжнародна заявка приймається до розгляду за національною процедурою за умови надходження її до Установи не пізніше 21 місяця, а у випадку проведення міжнародної попередньої експертизи - не пізніше 31 місяця від дати пріоритету.

Переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за подання заявки повинні надійти разом із заявкою або протягом 2 місяців після зазначених строків.

На підставі рішення про видачу патенту на винахід чи корисну модель та за наявності документа про сплату збору за його видачу Укрпатент здійснює державну реєстрацію патенту на винахід чи корисну модель, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.

Документ про сплату збору повинен надійти до Укрпатенту впродовж 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про видачу патенту. За відсутності такого документа реєстрація не проводиться, а заявка вважається відкликаною.

Збір за видачу патенту на секретний винахід не сплачується.

Публікації Укрпатенту про видачу патенту:

- в офіційному бюлетені Укрпатенту публікуються відомості про видачу патенту;

- не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про видачу патенту публікується опис до патенту, що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної моделі).

Після публікації відомостей про видачу патенту будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки. Відомості про видачу патенту на секретний винахід і секретну корисну модель не публікуються.

Видача патенту здійснюється Укрпатентом у місячний строк після його державної реєстрації особі, що має право на його одержання. Якщо право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм видається один патент.

Дія патенту припиняється за несплати у встановлений строк річного збору за підтримання його чинності з першого дня року, за який не сплачено збір.

Власник виданого раніше (до 2004 року) деклараційного патенту на винахід або його правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на патент на винахід може подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки, за якою видано деклараційний патент. Таке клопотання повинно надійти до Укрпатенту не пізніше трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний патент.

Використанням винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) визнається:

- виготовлення, пропонування для продажу, застосування або ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг в зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі чи промислового зразка);

- застосування способу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним;

- пропонування для продажу, введення в господарський обіг, застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється патентом.

Права, що випливають з патенту:

- патент надає власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

- взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі чи промислового зразка), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.

- власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті (упаковці), виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

- патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) без його дозволу

- власник патенту надає будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі чи промислового зразка) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним експертом.

- за ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) передає право на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені договором про виключну або невиключну ліцензію.

За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату в певному обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи за собою право використовувати винахід (корисну модель) в частині, що не передається ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права надавати ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі на цій же території в обсязі наданих ліцензіату прав.

За договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату, залишаючи за собою право на використання винаходу (корисної моделі), включаючи право надання ліцензій іншим особам.

Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вва-жаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені дого-вори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише після їх реєстрації в Укрпатенті. Строк реєстрації ліцензійного договору в Установі не повинен перевищувати 2 місяців.

Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Дії, які не визнаються порушенням прав:

- будь-яка особа, яка до дати подання до Укрпатенту заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання винаходу (корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

- не визнається порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі чи промислового зразка):

▪ в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід (корисна модель чи промисловий зразок) використовується виключно для потреб зазначеного засобу;

▪ без комерційної мети;

▪ з науковою метою або як експеримент;

▪ за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо);

▪ при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

Законодавство України регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент, отриманий а Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній з цих країн.

Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну модель чи промисловий зразок) в іноземних державах, подавши заявку до Укрпатенту і повідомивши його про наміри здійснити таке патентування.

Семінарське заняття №1

Тема: Авторське право та суміжні права

Питання для обговорення

1. Об'єкти авторського права, їх ознаки.

2.Об'єкти сумiжних  прав.

3.Особистi права авторів i майновi права суб’єктів авторського права (суміжних прав).

4.Виникнення i здiйснення авторського права. Сроки охорони авторських i сумiжних прав.

5. Захист авторських та суміжних прав.

Методичні вказівки для студентів

При вивченні даної теми зверніть увагу на те, що:

1) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва;

2) авторське право – сукупність норм права, які регулюють суспільні відносини, що виникають у зв'язку із створенням, використанням та охороною творів літератури, науки і мистецтва:

а) право інтелектуальної власності на літературні і мистецькі твори (авторське право і суміжні права);

б) право промислової власності на результати науково-технічної діяльності (патентне право);

в) право на інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг (комерційно-фірмове найменування, торговельна марка; географічне зазначення; походження товарів – штрих-код);

3) об'єктами авторського права є: результати творчої діяльності в галузі літератури, науки, мистецтва; виконавська майстерність; фонограми; діяльність організацій мовлення, що пов”язана з публічним використанням творів авторів, виступів артистів,... (ст. 8 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993);

4) суб'єктами авторського права є: а) автор – особа, зазначена як автор на примірнику обнародуваного твору, на рукописі або на оригіналі твору мистецтва – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, громадяни, які не досягли 18 років; б) правонаступники автора – громадяни, юридичні особи, держава;

5) основні ознаки творів, на які поширюється авторське право:

а) твір повинен бути творчим (новим у порівнянні з раніше відомими творами: Эзоп, «…ворона долго искала себе чем поживиться, и вот, наконец-то ей повезло: она кусок сыра нашла …» - Иван Крылов, «Вороне как-то бог послал кусочек сыру…»);

б) твір повинен бути виражений в об”єктивній формі, доступній для сприйняття (Вергилий, «Энеида» - Іван Котляревський, „Енеїда”);

в) повинна бути можливість відтворення результатів творчої діяльності автора без його участі: (сценарій до кінофільму, И.Гончаров, «Бесприданница» - Э.Рязанов, «Жестокий романс»; літературний переклад твору на іншу мову – «…умру ли я, стрелой пронзенный…»-„чи я помру, дрючком прибитий...”(!?); «Я вас любил, любовь еще быть может в моей душе угасла не совсем…» - „Я вас любив, кохання вже не буде...” (!?);

6) охорона авторського права не поширюється на: офіційні документи (закони, судові рішення/вироки, постанови, укази), їх офіційні переклади; державні символи та знаки, затверджені державними органами (прапори, герби, ордени, медалі, грошові знаки); старовинні акти і пам”ятки; твори народної творчості, автори яких невідомі; повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер прес-інформації; твори, щодо яких минув термін охорони;

7) службовим називається твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків у відповідності із службовим завданням або за трудовим договором (контрактом). Авторське особисте немайнове право на такий твір належить його автору. Виключне майнове право належить роботодавцю. Автору повинна бути виплачена винагорода за створення та використання твору, а між автором і роботодавцем повинні бути спеціальним чином оформлені відносини (ст. 16 Закону України „Про авторське право і суміжні права” від 23.12.1993). Якщо роботодавець проігнорує вимогу Закону, то: а) ст. 52 Закону України „Про авторське право...”- штрафні санкції; б) ст. 176 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 – позбавлення волі. Роботодавець отримує виключне право не тільки використовувати твір, але і право на його відтворення, розповсюдження і переробку. Окрім того, він може давати дозвіл 3-м особам на відтворення, розповсюдження і переробку цих творів (ст. 15 Закону України „Про авторське право...”);

8) автор повинен створити твір в межах виконання своїх посадових обов”язків (посадова інструкція) – роботодавець повинен розробити посадові інструкції і ознайомити з їх змістом своїх найманих працівників; найманий працівник повинен створити твір згідно зі службовим завданням або трудового договору (строковим чи на невизначений строк). Строковий трудовий договір використовується в тих випадках, коли працівника наймають для виконання певної роботи і на певний обумовлений строк. В такому договорі зазначається завдання на створення твору – в цьому разі службове завдання, як окремий документ, може і не оформлюватись. Наявність даного строкового договору – достатня умова для того, щоб роботодавець отримав авторські права на продукт творчої діяльності найманого працівника. Якщо працівник наймається на умовах трудового договору на невизначений строк, то для закріплення за роботодавцем авторських прав на твір роботодавцю необхідно розробити на ПУО посадову інструкцію, в якій передбачити передачу роботодавцю авторських прав і розмір авторської винагороди (заробітна плата + винагорода).

Основний зміст права інтелектуальної власності на літературні, художні твори складають суб'єктивні права авторів, їх правонаступників та інших осіб, які мають авторське право. Усі суб'єктивні авторські права поділяються на особисті немайнові права інтелектуальної власності на твори і майнові права інтелектуальної власності на ці самі твори;

Особисті немайнові права свою специфічність виявляють особливо в авторському праві. При цьому необхідно розібратися в них. Суперечки щодо особистих немайнових авторських прав виникають не так уже й рідко. Що таке право авторства, право на ім'я, право на недоторканність твору – питання не прості;

Особисті немайнові права у спадщину не переходять; особистими немайновими правами є: право обнародувати свій твір під власним іменем (прізвище + ініціали, наукова, учбова література; ім'я + прізвище, художня література); право обнародувати свій твір під вигаданим ім'ям (псевдонім); право обнародувати свій твір без згадування свого імені (анонімно або зазначити лише ініціали); право вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору – на кожному примірнику при виданні твору, при кожному публічному його виконанні, цитуванні, передачі по радіо чи телебаченню; право вимагати при зазначенні свого імені вказувати титули, звання,...; право вимагати при використанні твору не перекручувати ім'я автора твору; право на недоторканність твору – при виданні або публічному виконанні забороняється без дозволу автора вносити будь-які зміни як до самого твору, так і до його назви та позначення імені автора; також без згоди автора забороняється супроводжувати твір ілюстраціями, передмовами (післямовами), коментарями, доповнювати чи скорочувати твір,...;

Випадки можливого використання окремих частин твору без згоди автора: навчальна мета (підручники, хрестоматії); інформаційна мета (відтворення окремих частин твору – цитування, посилання на джерело інформації); творча інтерпретація твору виконавцем або режисером-постановником