4. Методичні вказівки з виконання курсового проекту

Основні етапи виконання курсового проекту:

- обрання теми;

- аналіз предметної галузі;

- розробка постановки задачі;

- розробка схеми бази даних та її нормалізація;

- розробка прикладної програми;

- тестування програми;

- наповнення бази даних;

- оформлення пояснювальної записки;

- захист проекту.

Вибір теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи, або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає коректуванню на етапі постановки задачі.

Аналіз предметної галузі. Під час цього етапу необхідно виявити об’єкти та процеси які характерні для галузі, взаємодію різних об’єктів між собою та їх участь у процесах. Після цього, керуючись попередньою метою розробки, треба окреслити коло тих об’єктів які необхідні для наступного розгляду, тобто таких що безпосередньо мають відношення до мети розробки.

При детальному аналізі об’єктів розглядаються властивості об’єктів, їх взаємодія та участь у тих процесах, що мають відношення мети розробки. При необхідності змінюється склад об’єктів - не важливі об’єкти вилучаються, а суттєві додаються. Підсумком аналізу предметної галузі є концептуальна модель побудована на підставі мети розробки.

Розробка постановки задачі. Розробка постановки задачі необхідна для визначення конкретних цілей розробки. На цьому етапі визначаються ті процеси, які необхідно автоматизувати у розробці. Формулюються вимоги до бази даних та прикладної програми у вигляді набору функцій які необхідно реалізувати. При необхідності може виникнути потреба повернутися до попереднього етапу. Приклади загальних постановок задач наведено в розділі 2 методичних вказівок.

Розробка схеми бази даних та її нормалізація. На цьому етапі виходячи з поставленої задачі та вже розробленої концептуальної моделі предметної галузі будується ER-діаграма в предметній галузі, а потім логічна схема бази даних у вигляді реляційної моделі. Відношення бази даних необхідно привести до третьої нормальної форми.

Розробка прикладної програми. Спочатку проводиться вибір СУБД, на базі якої буде реалізовуватися база даних. Потім засобами обраної СУБД організується база даних у відповідності до розробленої логічної схеми.

Особливу увагу необхідно надати розробці інтерфейсу користувача. Тут необхідно враховувати сучасні стандарти (на сьогодні це «дружній» меню-орієнтований інтерфейс).

Наслідування сучасним стандартам дозволяє запобігти, у значній мірі, виникненню у користувача дискомфорту при ознайомленні з програмою. При розробці інтерфейсу також необхідно враховувати різні класи користувачів, та необхідність санкціонування доступу до бази даних та функцій прикладної програми.

Тестування програми. Після розробки програми необхідно протестувати програму на достатньому обсязі даних, який по можливості, враховує всі особливості цих даних та їх співвідношення. Тестовий набір необхідно узгодити з керівником курсового проектування. Після успішного тестування програми можна переходити до наступних етапів. В разі невдалого тестування треба повернутись до попередніх етапів розробки курсового проектування.

Наповнення бази даних. Цей етап необхідний, щоб довести розробку бази даних та прикладної програми до рівня, який здатний запевнити потенційного користувача у корисності програми, допоможе оцінити рівень програми, її можливості. Особливе значення наповнення бази даних має для програм, що носять довідковий характер.

Тут необхідно вивести екранні копії всіх елементів бази даних: форми, звіти, запити, представлення та командні файли, які необхідні для реалізації задачі.

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсового проекту і має за мету надати студентові навичок документування програмного продукту. Документування є завершальним етапом створення програмного виробу. Інші етапи життєвого циклу програмного продукту - дослідна експлуатація, розповсюдження та супроводження не підлягають виконанню в межах курсового проектування. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.

Під час роботи над курсовим проектом та оформлення пояснювальної записки рекомендується користуватися наступними літературними джерелами:

1. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных, 7-е изд. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2001.

Останнє дотепер видання класичної монографії № 1 з проблематики систем баз даних. Містить вичерпне викладення як класичних ідей у галузі реляційної теорії, так і розгорнуте обговорення найсучасніших практичних рішень і технологій у галузі проектування, реалізації та супроводження баз даних.

2. Ульман Дж.Д. Основы систем баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1983

3. Мартин Грабер. SQL. - К.: Ид-во “ЛОРИ”, 2003. - 644 с.

5. Теория и практика построения баз данных. 8-е изд. / Д.Кренке. – СПб.: Питер, 2003. – 800 с.: ил.

6. Т.В.Мусина. Visual FOXPro 8.0, Киев «НТИ», 2004.