
- •1. Предмет кримінального права.
- •2. Завдання кримінального права
- •3. Система кримінального права.
- •4. Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •5. Поняття і значення принципів кпу
- •6. Система принципів кпу
- •7. Принцип законності
- •9. Принцип особистої відповідальності
- •10.Принцип вини і відповідальності
- •11. Принцип справедливості
- •12. Принцип гуманізму
- •14. Поняття кримінального закону, його джерела.
- •15.Система кримінального закону.
- •16.Тлумачення кримінального закону.
- •18. Чинність кримінального закону у просторі.
- •19. Чинність кримінального закону у часі.
- •21. Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •22.Поняття і ознаки злочину:законодавче і теоретичне визначення.
- •23.Поняття, види і значення складу злочину.
- •24. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •25. Злочинне діяння та його форми.
- •26.Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •27.Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •28. Об'єкт і предмет злочину.
- •29.Спосіб, засоби, знаряддя,обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •30. Мотив і мета злочину,їх кримінально правове значення.
- •31.Закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •48. Поняття виконавця злочину. Посередник виконання злочину.
- •49. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •50. Умисел та його види.
- •51. Необережність та її види.
- •54. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •55. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •57. Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •58. Поняття співучасті до злочині. Значення інститутук співучасті.
- •59. Види співучасників злочину.
- •60. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •61. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •63. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.
- •64. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом.
- •65. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •66. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •67. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Причинний зв’язок між злочинними діяннями і злочинними наслідками.
- •70. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •71. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •73. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння.
- •75. Необхідна оборона.
- •76. Затримання особи, що вчинила злочин. Умови її правомірності.
- •77. Виконання наказу або розпорядження.
- •78. Діяння пов’язанні з ризиком.
- •79. Поняття і ознаки покарання.
- •80. Мета покарання.
- •81. Умови і правила призначення покарання за сукупністю вироків.
- •82.Умови і правила призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •83. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •84. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •85. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- •87. Уявна оборона.
- •88. Види покарань.
- •89. Штраф, як вид кримінального покарання.
- •90. Добровільна відмова співучасників.
- •91. Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •92. Громадські роботи, як вид кримінально покарання.
- •123. Поняття і критерії неосудності.
- •124. Зняття судимості.
- •125. Обчислення строків погашення судимості.
- •126. Строки погашення судимості.
- •127. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
- •Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •Стаття 96. Примусове лікування
- •129. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав.
- •130. Основні напрямки (школи) науки кримінального права.
124. Зняття судимості.
Стаття 91 ККУ Зняття судимості. Якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу. Зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу. Порядок зняття судимості встановлюється КПКУ.
Дострокове зняття судимості можливе лише щодо осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі. Не вважаються такими, що відбували покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, засуджені, яким відповідно до закону ці покарання замінювалися на інші або щодо яких застосовувалося звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи заміна цих покарань більш м'якими. Дострокове зняття судимості не застосовується до:
1) військовослужбовців, яким позбавлення волі на строк до двох років замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні на цей же строк;
2) звільнених від відбування покарання з випробуванням: а) на підставі ст. 75 (за умови, що вони успішно пройшли випробування і не направлялися для відбування призначеного покарання); б) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 (якщо вони не направлялися для відбування покарання згідно з вироком суду);
3) звільнених від покарання: а) у виді позбавлення волі або обмеження волі у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); б) внаслідок бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці осіб, яких на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільне небезпечними (ч, 4 ст. 74);
4} осіб, яким не відбута частина покарання у виді позбавлення волі чи обмеження волі замінена відповідно до ст. 82 або ж на підставі акта амністії чи помилування на більш м'яке покарання. Це не поширюється на осіб, яким позбавлення волі було замінено на .обмеження волі - судимість з них може бути знята достроково;
5) звільнених від відбування покарання: а) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83); б) за хворобою (ст. 84).
Строк погашення судимості після відбування покарань у виді штрафу, виправних робіт або арешту становить лише один рік. Зняття судимості, на відміну від її погашення, відбувається не автоматично. Особа вважається такою, що не має судимості, яка з неї знята, з моменту набрання чинності відповідною постановою суду. Наслідком зняття судимості, як і її погашення, є припинення дії всіх її правових наслідків як кримінально-правового характеру, так і загально правових.
125. Обчислення строків погашення судимості.
Стаття 90 ККУ Обчислення строків погашення судимості. Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку. Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового). Якщо не відбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового). Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин.