7. Принцип законності

що випливає з положень Загальної декларації прав людини: ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину та покараний інакше як за вироком суду й відповідно до закону. Крім того, принцип законності проявляється в тому, що особа може бути засуджена тільки за те вчинене їм діяння, що містить у собі склад злочину, передбачений КК.

8. Принцип невідворотності кримінальної відповідальності

полягає в тому, що особа, що вчинила злочин, підлягає покаранню в кримінально-правовому порядку. Під останнім варто розуміти й своєчасне притягнення злочинця до відповідальності, і те, що перед кримінальним законом ні в кого не повинне бути привілеїв.

9. Принцип особистої відповідальності

є відображенням загальноконституційного принципу, відповідно до якого "юридична відповідальність особи має індивідуальний характер" (ч. 2 ст. 61 Конституції). Згідно з цим принципом особа, яка вчинила діяння, що виписано в законі як злочин, підлягає особистій кримінальній відповідальності. Разом з тим відповідно до цього принципу неприпустимо покладати кримінальну відповідальність на особу за злочин, який було вчинено іншою особою, а також неможливо притягати до кримінальної відповідальності юридичну особу. Іншими словами, особиста відповідальність за вчинений злочин можлива лише при встановленні в діянні конкретної особи вини у формі умислу чи необережності.

10.Принцип вини і відповідальності

Принцип відповідальності особи лише за вчинення суспільно небезпечного діяння, визначеного законом як злочин, має давнє походження і дістав відображення ще в лат. формулі «nullum crimen, nulla poena sine lege» («немає злочину, немає покарання без закону», тобто якщо воно не передбачено законом). У заг. формі це положення закріплено в Конституції України: «Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення» (ч. 2 ст. 58).

На принципі відповідальності лише за наявності вини грунтується презумпція невинуватості: «особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» (ч. 1 ст. 62 Конституції України). У ч. 1 ст. З КК зазначено, що крим. відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто та, що умисно чи з необережності вчинила передбачене крим. законом суспільно небезпечне діяння. Невинно заподіяна шкода, незалежно від її тяжкості, не є злочинним наслідком певного діяння, а тому виключає крим. відповідальність особи.

11. Принцип справедливості

означає, що кримінальне покарання або інший захід кримінально-правового впливу, застосовувані до злочинця, повинні відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, а також особі злочинця.

12. Принцип гуманізму

полягає у визнанні цінності людини (однак не тільки злочинця, але й у першу чергу того, хто постраждав від нього). Зокрема, він виражається в тому, що кара, яка тягне істотне обмеження правового статусу засудженого, переслідує єдину мету - захистити інтереси інших, законослухняних громадян, від злочинних посягань

13. Принцип рівності громадян перед кримінальним законом. Злочинець підлягає кримінальній відповідальності незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового й посадового положення, місця проживання, відносини до релігії, переконань, приналежності до громадських об'єднань, а також інших обставин.