
- •1. Предмет кримінального права.
- •2. Завдання кримінального права
- •3. Система кримінального права.
- •4. Кримінальне право і суміжні галузі права.
- •5. Поняття і значення принципів кпу
- •6. Система принципів кпу
- •7. Принцип законності
- •9. Принцип особистої відповідальності
- •10.Принцип вини і відповідальності
- •11. Принцип справедливості
- •12. Принцип гуманізму
- •14. Поняття кримінального закону, його джерела.
- •15.Система кримінального закону.
- •16.Тлумачення кримінального закону.
- •18. Чинність кримінального закону у просторі.
- •19. Чинність кримінального закону у часі.
- •21. Правові наслідки засудження особи за межами України.
- •22.Поняття і ознаки злочину:законодавче і теоретичне визначення.
- •23.Поняття, види і значення складу злочину.
- •24. Класифікація злочинів, її критерії та кримінально-правове значення.
- •25. Злочинне діяння та його форми.
- •26.Злочин і злочинність. Поняття, причини і умови, показники злочинності.
- •27.Матеріальні і формальні склади злочинів.
- •28. Об'єкт і предмет злочину.
- •29.Спосіб, засоби, знаряддя,обстановка, час, місце вчинення злочину, та їх кримінально-правове значення.
- •30. Мотив і мета злочину,їх кримінально правове значення.
- •31.Закінчений злочин.Момент закінчення окремих видів злочинів і практичне значення правильності його встановлення.
- •48. Поняття виконавця злочину. Посередник виконання злочину.
- •49. Поняття і зміст вини. Значення вини.
- •50. Умисел та його види.
- •51. Необережність та її види.
- •54. Форми вини, критерії і значення їх виділення.
- •55. Випадок (казус) і його відмінність від злочинної недбалості.
- •57. Поняття, види і значення злочинних наслідків.
- •58. Поняття співучасті до злочині. Значення інститутук співучасті.
- •59. Види співучасників злочину.
- •60. Поняття пособника злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •61. Поняття підбурювача злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки що характеризують його діяння.
- •63. Форми співучасті у злочині, критерії і значення їх виділення.
- •64. Відповідальність за співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом.
- •65. Ексцес співучасника злочину та його види. Вплив ексцесу на кримінальну відповідальність співучасників злочину.
- •66. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •67. Поняття організатора злочину, об’єктивні і суб’єктивні ознаки, що характеризують його діяння.
- •68. Причинний зв’язок між злочинними діяннями і злочинними наслідками.
- •70. Види множинності злочинів, критерії і значення їх виділення.
- •71. Поняття і ознаки сукупності злочинів. Види сукупності злочинів.
- •73. Поняття і ознаки обставин, що виключають злочинність діяння.
- •75. Необхідна оборона.
- •76. Затримання особи, що вчинила злочин. Умови її правомірності.
- •77. Виконання наказу або розпорядження.
- •78. Діяння пов’язанні з ризиком.
- •79. Поняття і ознаки покарання.
- •80. Мета покарання.
- •81. Умови і правила призначення покарання за сукупністю вироків.
- •82.Умови і правила призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •83. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.
- •84. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
- •85. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією.
- •87. Уявна оборона.
- •88. Види покарань.
- •89. Штраф, як вид кримінального покарання.
- •90. Добровільна відмова співучасників.
- •91. Загальні засади призначення покарання, їх поняття і зміст.
- •92. Громадські роботи, як вид кримінально покарання.
- •123. Поняття і критерії неосудності.
- •124. Зняття судимості.
- •125. Обчислення строків погашення судимості.
- •126. Строки погашення судимості.
- •127. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
- •Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру
- •Стаття 96. Примусове лікування
- •129. Основні питання Загальної частини кримінального права іноземних держав.
- •130. Основні напрямки (школи) науки кримінального права.
3. Система кримінального права.
Система Загальної частини чинного кримінального законодавства – це певний порядок розміщення загальних (основних) його норм у КК України.
Всі норми кримінального права поділяються на дві частини — Загальну і Особливу. В Загальну частину включені норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Вони закріплюють підстави кримінальної відповідальності, чинність кримінального закону в просторі і часі, поняття злочину і його види, осудність і неосудність, форми вини, співучасть, покарання і його види, порядок застосування окремих видів покарання, правила їх призначення, регулюють інститути, пов'язані зі звільненням від кримінальної відповідальності і покарання, погашенням і зняттям судимості, особливості відповідальності неповнолітніх.
Особлива частина кримінального права містить норми, що описують конкретні види злочинів із зазначенням видів покарань і меж, в яких вони можуть бути призначені за вчинення даних злочинів. Ці норми і зосереджені в Особливій частині КК.
Норми Загальної і Особливої частин кримінального права як певні підсистеми законодавства знаходяться в тісному, нерозривному взаємозв'язку. Насамперед норми Особливої частини ґрунтуються на нормах Загальної частини. Тому розкриття дійсного змісту норм Особливої частини неможливо без звернення до частини Загальної.
4. Кримінальне право і суміжні галузі права.
Кримінальне право, перебуваючи у системі права України, тісно пов'язане з іншими його галузями. Цей зв'язок виражається насамперед у тому, що кримінальне право, як вже зазначалося, виконує щодо інших галузей права охоронну функцію. Здійснюючи охоронну функцію, кримінальне право опосередковано бере участь у регулюванні тих суспільних відносин, що становлять предмет інших галузей права.
Кримінальне і конституційне право. Конституційне (державне) право, норми якого закріплені в Конституції України та інших конституційних законах України (наприклад, Законі «Про громадянство»), має основоположне значення для кримінального права. Норми кримінального права повинні цілком відповідати положенням Конституції. Якщо ж яка-небудь норма суперечить приписам Конституції, вона не може бути застосована. Далі, при прийнятті нових кримінальних законів останні повинні бути співвіднесені з приписами Конституції і не можуть мати з ними розбіжностей. Більш того, норми Конституції є нормами прямої дії і тим самим можуть застосовуватися й при вирішенні кримінальних справ. Кримінальне право покликане охороняти притаманними йому методами встановлений Конституцією суспільний і державний лад, законні права і свободи громадян від злочинних на них посягань.
Кримінальне і адміністративне право. Тісний зв'язок між ними спостерігається в тій частині адміністративного права, що встановлює адміністративну відповідальність за різні правопорушення (так звані адміністративні делікти). У цій своїй частині адміністративне право виконує охоронну функцію, захищаючи правопорядок від адміністративних правопорушень. Однак кримінальне право охороняє правопорядок від більш небезпечних посягань — злочинів, а адміністративне право — від менш небезпечних правопорушень — адміністративних деліктів. Саме ступінь суспільної небезпечності відрізняє адміністративний делікт від злочину. Ось чому злочин тягне кримінальне покарання, а адміністративний делікт — заходи адміністративного стягнення. Наприклад, дрібне хуліганство — це адміністративний делікт, що тягне адміністративне стягнення, хуліганство ж як злочин є більш суспільне небезпечним: воно грубо порушує громадський порядок, норми моральності і тому тягне досить суворе кримінальне покарання за ст. 296 КК.
Кримінальне і кримінально-процесуальне право. Зв'язок між кримінальним (матеріальним) правом і кримінально-процесуальним правом проявляється насамперед у тому, що вони співвідносяться між собою як зміст і форма. Кримінально-процесуальне право є формою, в якій знаходить своє застосування кримінальне право. Кримінальне право і кримінальні правовідносини реалізуються через право кримінально-процесуальне, через кримінально-процесуальні відносини. Якби не було кримінального права, кримінально-процесуальне право було б безпредметним. Відсутність кримінально-процесуального права позбавило б кримінальне право тієї необхідної процесуальної форми, в якій воно лише і може зберегти якості права, не перетворюючись на свавілля.
Кримінальне і кримінально-виконавче (виправно-трудове) право. Тісний зв'язок кримінально-виконавчого права з кримінальним правом визначається насамперед тим, що перше ґрунтується на нормах другого. Кримінальне право визначає підстави, межі, умови і порядок призначення покарань. Сам же порядок і умови виконання (відбування) таких покарань регулюються нормами кримінально-виконавчого права, зосередженими у.
Кримінальне право і міжнародне право. Зв'язок цих галузей права визначається тим, що деякі їх інститути регулюються і міжнародним, і кримінальним правом.