http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1655
В. О. Карпенко Маленькі секрети великого успіху
1. Особливості творчої праці
Журналістська та редакторська праця належать до надзвичайно важливої і тонкої сфери людської діяльності, її продукт може безпосередньо впливати на розум і психіку масової аудиторії. Тому тут, як, мабуть, у ніякій іншій сфері, потрібні надзвичайна обережність у слові, органічний сплав досвіду і знань, зрештою, неабиякі здібності, особливий талант. Журналістська творчість, як і літературна, позначається індивідуальністю автора, гостротою його розуму, нестандартними підходами до оцінки життєвих явищ, про які доводиться писати, та умінням їх правдиво й оригінально викласти.
Все це становить специфіку журналістської та редакторської діяльності, є, власне, визначальними показниками професійної майстерності. Але тільки цього недостатньо для успішної реалізації навіть найвищого професійного рівня. Для якомога повнішого розкриття фахової редакторсько-журналістської майстерності необхідні певні умови, так би мовити, виробничого характеру. Адже мало вміти добре писати, треба ще мати можливість писати. Про успішну реалізацію професійної редакторсько-журналістської майстерності можна серйозно говорити лише тоді, коли фахівець має добрі умови для роботи, коли він забезпечений усім необхідним для нормального виконання своїх функціональних обов'язків. Зайве переконувати будь-кого, що результативність кожного працівника, а тим більше редактора та журналіста - людей творчих професій - прямо і безпосередньо залежить від умов, у яких він працює. Звичайно, в екстремальних ситуаціях писати чи редагувати можна й на коліні. Та, по-перше, йдеться саме про нормальні обставини, а не про війну чи пожежу. А по-друге, чи можнасерйозно говорити про високу якість твору, написаного чи відредагованого на коліні?
Журналіст, який хоче бути на стрижні часу і відчувати ритм життя, здебільшого збирає матеріал для свого твору поза стінами редакції. Але опрацьовує його, втілює зміст у певну форму (жанр), як правило, на робочому місці, в редакційному приміщенні. Від того, яка психологічна атмосфера створена в колективі, чи має фахівець можливість зосередитися, чи є у нього під рукою все необхідне для праці, - від усього цього залежить, як швидко посуватиметься робота, наскільки вдалим буде написаний ним твір.
Отже, для повного виявлення професійної майстерності потрібні бодай оптимальні робочі умови. їх можна поділити на дві групи: загальноредакційні та індивідуальні (персональні). Звичайно, дещо журналіст може і повинен зробити сам, аби забезпечити для себе нормальну робочу обстановку. Та далеко не все в його силах та можливостях. Головним чином про створення оптимальних умов для роботи має подбати засновник засобу масової інформації та керівництво редакції.
2. Що потрібно для успішної роботи
Отже, належні умови для роботи журналіста мають неабияке значення для результативності його праці, безпосередньо впливають на творчий процес. Вони охоплюють багато аспектів - від обладнання редакції до оснащення робочого місця журналіста.
Якщо театр починається з роздягальні, то редакція - з вивіски. Оскільки до редакції, як до публічної установи, щодня приходить багато відвідувачів, треба подбати, щоб для них була оптимальна, достатня для орієнтації інформація: на яких поверхах і в яких кімнатах розташовані керівництво газети, її відділи та служби. На дверях робочих кабінетів мають бути відповідні таблички з прізвищами і назвою посади людей, які тут працюють. Слід подбати про те, щоб відвідувачі могли присісти у холах і приймальнях, якщо доводиться зачекати. Загалом же редакції завжди були одними з найдемократичніших установ, тому, як правило, тут бюрократизму набагато менше, ніж в управлінських структурах.
Щоправда, за радянських часів редакції, особливо періодичних видань, були більш відкритими установами - практично кожен відвідувач міг вільно пройти у будь-який відділ. Нині так вільно, як раніше, не пройти в офіс солідної газети чи журналу, не кажучи вже про теле- та радіоредакції та студії: заходи безпеки превалюють. Посадова особа має замовити для відвідувача перепустку або особисто зустріти. Хіба що найближчі до людей редакції районних газет залишилися такими ж відкритими, як раніше.
Обладнання редакції включає все необхідне для нормального технологічного процесу. Оскільки специфіка випуску газети пов'язана з підготовкою журналістських матеріалів, редакція має бути оснащена технікою для їх створення та розмноження: комп'ютерами з принтерами та сканерами, диктофонами, ксероксами тощо.
Особливе місце належить засобам зв'язку: для внутрішньоредакційного користування - відповідні автоматичні телефонні станції, селекторні та інші переговорні пристрої; для спілкування із зовнішнім світом - телетайп, який сьогодні заміняють факсові апарати та E-mail (комп'ютерна електронна пошта), телефон, кур'єрська служба, черговий автомобіль.
Кабінет головного редактора - один із найпросторіших, надто ж, якщо редакція не має окремого конференц-залу. Меблі повинні бути дні й розташовані так, щоб за їх допомогою виділити три зони: перша - для роботи, де головний редактор може зосередитись, написати свій матеріал чи вичитати авторський; друга - для нарад, де проводяться засідання редакторату, редколегії, інші збори: третя - для відпочинку, де можеш перевести подих, випити філіжанку кави, переговорити з відвідувачем.
Відповідно мають бути обладнані кабінети заступників головного редактора, відповідального секретаря, відділів - усе має бути доцільно розставлене для нормального виконання функціональних обов'язків, для успішної творчої роботи.