
- •Лекція 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
- •1.Основні принципи і способи захисту населення у нс.
- •Основні заходи захисту населення і територій
- •1. Оповіщення та інформування
- •2. Спостереження і контроль
- •3. Укриття у захисних спорудах
- •4. Евакуаційні заходи
- •5. Інженерний захист
- •6. Медичний захист
- •7. Біологічний захист
- •8. Радіаційний і хімічний захист
- •2. Характеристика засобів індивідуального захисту.
- •Засоби захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкіри
- •Засоби медичного захисту
- •Антидоти при деяких отруйних речовинах
- •Порядок придбання і збереження засобів індивідуального захисту
- •3. Характеристика засобів колективного захисту.
- •3.1. Сховища
- •Планувальні і конструктивні рішення сховищ
- •Устаткування сховищ.
- •Утримання і використання сховищ
- •3.2. Протирадіаційні укриття
- •Планувальні і конструктивні рішення пру
- •3.3. Найпростіші укриття
- •4. Організація і проведення р і нр .
- •Організаційна структура аварійно-рятувальних служб
Утримання і використання сховищ
У мирний час сховища використовуються під приміщення культурно-побутового і
спортивного призначення, складські приміщення торгівлі і суспільного харчування, гаражі і т.д.
Для обслуговування сховищ, у залежності від місткості, створюються групи або ланки обслуговування.
Підготування сховищ до прийому людей включає:
- звільнення сховища від позаштатного устаткування, що зберігається,
- розконсервацію штатного устаткування;
- перевірку систем життєзабезпечення,
- перевірку герметичності;
- підключення телефону і радіотранслятора;
- установку нар;
- закладання продуктів, медикаментів, поповнення запасів води.
Швидкоспоруджені сховища (ШСЗ)
У цих сховищах, як і в завчасно побудованих, повинні бути приміщення для людей, місця для розміщення фільтровентиляційного устаткування найпростішого або промислового виготовлення, санвузол, аварійний запас води, входи і виходи, аварійний
вихід.
Будівництво ШСЗ планується на вільних ділянках між виробничими будинками на
видаленні 20-25 м від будинків і один від одного.
Економічно вигідно для будівництва сховищ використовувати гірські виробки
(шахти), підземні простори міст (катакомби), ділянки колекторів, підземні переходи і галереї. Підземні станції метрополітену, після невеличкого дообладнання, можуть слугувати сховищами, а підземні переходи – протирадіаційними укриттями.
3.2. Протирадіаційні укриття
Протирадіаційними укриттями називаються негерметичні захисні споруди, що забезпечують захист людей від радіоактивного і світлового випромінювання і частково від ударної хвилі.
Протирадіаційні укриття, в основному, забезпечують захист людей від! радіоактивного зараження, світлового опромінення, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від крапельнорідинних отруйних речовин і частково від хімічних та біологічних аерозолей.
Протирадіаційні укриття створюються в зоні можливих слабких руйнацій і в заміській зоні. Під протирадіаційні укриття можуть бути пристосовані підвали будинків, споруди господарського призначення (погреби, овочесховища, підпілля) і звичайні житлові будівлі. Для будівництва протирадіаційних укриттів можуть застосовуватися колоди, жердки, дошки, очерет і інші матеріали.
Місткість протирадіаційних укриттів в нових будинках, що споруджуються, повинна бути не менше ніж на 50 чоловік.
Планувальні і конструктивні рішення пру
До основних приміщень ПРУ відносяться: приміщення для людей, до допоміжних - санітарні вузли, вентиляційні й ін.
Приміщення для людей розраховуються виходячи з норми площі на одну особу – 0,4-0,5 м. Висота приміщень не менше 1,7-1,9 м від підлоги до виступаючих конструкцій
перекриттів.
У ПРУ місткістю більш 300 чоловік передбачають вентиляційне приміщення. У ПРУ місткістю менше 300 чоловік вентиляційне устаткування розміщується в приміщеннях для людей.
Для збереження зараженого одягу при одному із виходів передбачають спеціальне
місце. Воно відокремлюється від основних приміщень неспаленими перегородками з межею вогнестійкості 1 година.
Повітропостачання укриттів (до 50 чоловік) може здійснюватися природним рухом
повітря через приточні і витяжні короба. Для створення тяги витяжний короб повинен бути встановлений на 1,5-2 м вище приточного. Короба поверх повинні мати козирки. У
приточному коробі встановлюється протипильний фільтр, що виготовляється з багатошарових матеріалів (марлі, пористої тканини), а на виході нижче заслінки робиться кишеня для осадження (збору) проникаючої через фільтр пилюки.
В укриттях місткістю більше 50 чоловік установлюють найпростіше фільтровентиляційне устаткування: вентилятори з ручним (за допомогою ніг) або електроприводом.
Водопостачання здійснюється від водопровідної системи або за рахунок запасів питної води, збереженої в ємностях. Каналізація - відведенням стічних вод із санвузла в зовнішню каналізаційну мережу. При її відсутності санвузли обладнуються пристроями для збору фекалій.
При підготовці ПРУ до прийому людей перевіряється працездатність вентиляції, запасу води. У перші 3-5 годин після початку випадання радіоактивних осадів засувка
витяжного короба повинна бути закрита. Потім її відчиняють на 15-20 хв. Надалі засувку
відкривають через кожні 5-6 годин. Під час провітрювання люди повинні знаходитися в
засобах індивідуального захисту.