Елементи маркування і співвідношення товарної інформації

Текст як форма письмової інформації - найбільш розповсю­джений елемент виробничого і торгового маркування. Текст може виконувати всі основні функції маркування. Частка тексту на маркуванні становить 50-100 %. Рисунок не завжди є на ма­ркуванні, він притаманний найбільше виробничому і найменше - торговому маркуванню. Частка і ступінь доступності інформа­ції малюнка - 0-50%.

Умовні позначення чи інформаційні знаки (ІЗ) характерні для виробничого маркування - кратність зображення, неве­лика площа. Воно доступне в основному професіоналам і по­требує спеціального розшифрування.

4. Товарні знаки і знаки обслуговування (далі - товарний знак, ТЗ) - позначення, здатні відрізняти відповідно товари і послуги одних юридичних осіб від однорідних товарів і по­слуг інших юридичних осіб.

Правові норми і правила у відношенні товарних знаків ре­гламентуються законом "Про товарні знаки". На зареєстрова­ною державою ТЗ (товарний знак) видається посвідчення (на 10 років), що засвідчує пріоритет ТЗ.

Класифікація товарних знаків: залежно від об'єктів, їх поділяють на підгрупи: фірмові й асортиментні, а асортимен­тні - на типи: видові і марочні. Залежно від форми інформації розрізняють такі види ТЗ: словесні, буквені, цифрові, об'ємні, образотворчі, комбіновані. Крім того, ТЗ можуть бути двох різновидів: колективні та індивідуальні.

Фірмові ТЗ - знаки, призначені для виготовлення товарів або послуг. Є три типи позначення цих знаків:

• фірмове ім'я - слово, буква, група слів чи букв, що мо­жуть бути вимовлені;

• фірмовий знак - символ, рисунок, своєрідний колір;

• торговий знак - фірмове ім'я, фірмовий знак, товарний образ чи їх поєднання, офіційно зареєстровані в Міжна­родному реєстрі і захищені юридично, на що вказує знак ®, розміщений поруч з товарним знаком. Якщо товарні знаки є власністю фірми, то вони можуть мати знак ©. За ступенем значимості і престижності бувають звичайні і престижні фірмові знаки (ФЗ).

Звичайні ФЗ розробляють самі власники і реєструють їх у встановленому порядку, але в законі немає вимоги обов'язко­вості реєстрації на виключне право користування. Власник ФЗ може і не реєструвати ФЗ, але тоді в нього не буде авто­рського права.

Престижні ФЗ привласнюють фірмам за їхні особливі за­слуги перед державою. При цьому використовуються зобра­ження призів, медалей та інших знаків, отримані фірмами на міжнародних, регіональних і національних виставках.

Асортиментні (A3) - знаки, призначені для ідентифікації асортиментної належності: видові - за видом товару, а маро­чні - за торговою маркою чи найменуванням. Наприклад, ма­рочний знак може бути словесний, цифровий (вино портвейн 33; 777; чай 36 і т.д.), буквений, образотворчої чи комбінова­ної форми (марочні шоколади "Казки Пушкіна", "Аленушка", "Корона": словесна, образотворча, графічна форми); взуття "Адидас", "Саламандра".

Колективним ТЗ є товарний знак союзу, асоціації, акціоне­рного товариства, колективного підприємства..

Індивідуальні ТЗ у чинному законодавстві не вказуються, тому не встановлено і норми їхнього застосування.

Знаки найменування місць походження товару поділяють­ся на міжнародні і національні. У зовнішньоторговельній дія­льності прийнято застосовувати міжнародні знаки, які вклю­чають одну чи декілька літер і цифровий код. Одночасно мо­жуть застосовуватися національні знаки країни походження товару. Наприклад, "Made in Ukraine", "Made in USA".

Залежно від сфери застосування розрізняють національні і транснаціональні знаки відповідності. За МС ISO / МЕК 2.п. 148, "знак відповідності (в галузі сертифікації) - захищений у встановленому порядку знак, застосовуваний чи виданий від­повідно до правил системи сертифікації, який вказує, що за­безпечується необхідна впевненість у тому, що дана продук­ція, процес чи послуга відповідають конкретному стандарту чи іншому нормальному документу". Знак відповідності до­зволяється використовувати для маркування тільки сертифікованої продукції після одержання ліцензії на його застосу­вання. У ряді країн використовуються групові знаки відповідності. Наприклад, у Японії знак для продовольчих товарів, сільськогосподарської продукції, продукції лісового госпо­дарства, рибної продукції - "JAS".

Транснаціональні (регіональні) знаки відповідності - зна­ки, що підтверджують відповідність вимогам, установленим регіональними стандартами. Наприклад, транснаціональним є знак "CENELEC", затверджений Європейською електротех­нічною комісією, і знак "CEN", затверджений Європейським комітетом зі стандартизації. До цих організацій входять краї­ни ЄЕС (Європейське економічне співтовариство) і ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі). Більш докладно про знаки відповідності викладено у [13].

Поряд зі знаками відповідності у деяких країнах застосову­ються знаки якості (ЗЯ). На відміну від знаків відповідності, ЗЯ можуть привласнюватися не тільки органами зі сертифікації, а й іншими організаціями, що не входять до національної сис­теми сертифікації.

Штриховий код

Компонентні знаки - знаки, призначені для інформації про застосовування харчових добавок чи інших компонентів, властивих (чи невластивих) товару. Найчастіше на імпортних товарах трапляються інформаційні компонентні знаки, що позначаються буквою "Е", які використовуються як альтер­нативне позначення хімічної назви харчових добавок, назви яких дуже складні. Наприклад, харчова добавка Е 464, що застосовується як згущувач, емульгатор і стабілізатор, нази­вається гідрооксипропілметилцелюлоза. Система "Е" харчо­вих добавок включена до Кодексу ВОЗ-ФАО для харчових продуктів як Міжнародна цифрова система кодификації хар­чових добавок - INS.

Усі харчові добавки розділені на функціональні класи за­лежно від технологічних функцій:

E 100 - E 182 - барвники (для фарбування харчових про­дуктів);

Е 200 і далі - консерванти (для продовження термінів збе­рігання харчових продуктів);

Е 300 і далі - антиокислювачі (сповільнюють окислюван­ня, уберігають продукти від псування);

Е 400 і далі - стабілізатори (зберігають задану консистен­цію харчових продуктів);

Е 500 і далі - емульгатори (підтримують визначену струк­туру продуктів харчування);

Е 600 і далі - підсилювачі смаку і аромату (підсилюють смакові й ароматичні властивості харчових продуктів);

Е 700 і далі - запасні індекси;

Е 800 і далі - антифламінги (знижують пінистість харчо­вих продуктів);

Е 1000 ... - формована група: агенти, що глазурують, під­солоджують, не дають черствіти тощо.

Крім Е-компонентних знаків, цілий ряд непродовольчих товарів містить на маркуванні компонентні знаки, які свід­чать про їх склад. До них відносяться, зокрема, лакофарбові товари, миючі засоби. Наприклад, М-11 означає, що ця фарба масляна (М), для зовнішніх робіт (1) на натуральній оліфі (1), а М-15 - те саме, але на комбінованій оліфі (5). Слово "Біо" чи букви А або Р на миючих засобах вказують на те, що в нього введені ензими, які видаляють з будь-якої поверхні бі­лкові забруднення.

Експлуатаційні знаки - знаки, які інформують спожива­ча про правила експлуатації, способи обслуговування, мон­таж і налагодження споживчих товарів. їх наносять на етике­тки, ярлики, бирки, упаковки, контрольні стрічки чи безпосе­редньо на товар. Найпоширеніші міжнародні символи, при­йняті для текстильних виробів. Наприклад, прання білизни з бавовни та льону білого кольору чи строкате, стійке до кип'ятіння позначається знаком-символом

Прання кольорової білизни, не стійкої до кип'ятіння, на­приклад, тонка білизна з бавовни або поліефірних тканин, має такий самий знак, тільки вказано температуру 60°С, а для темної кольорової білизни рекомендують температуру не вище ніж 40°С.

Для вовняних виробів та виробів, що не підлягають пранню в машинах , застосовують ручне прання при температурі води 30-40°С залежно від виробу.