- •Тема 1. Поняття товарознавства, його предмет і методи.
- •1. Товарознавство як наукова дисципліна
- •Історія розвитку товарознавства
- •3. Зв'язок товарознавства з іншими науковими дисциплінами
- •4. Завдання товарознавства
- •Поняття «споживчі властивості» та їх класифікація.
- •1. Поняття про споживчі властивості та їх класифікація
- •2. Номенклатура споживчих властивостей і показників якості товарів
- •Види безпечності товарів і природа впливу на них
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття якості товару. Показники якості.
- •Класифікація показників якості
- •3. Фактори формування та збереження якості товарів
- •Фізичні властивості товарів
- •Технологічний цикл товарів. Стадії технологічного циклу
- •Дефекти продукції. Оцінка якості товарів.
- •Класифікація дефектів
- •Взаємозв'язок оцінки з градаціями якості і класами товарів за призначенням
- •Поняття контролю якості. Форми та види контролю якості.
- •Класифікація товарів народного споживання. Кодування товарів.
- •1. Товарознавча класифікація товарів.
- •Класифікація асортименту товарів
- •Властивості і показники асортименту
- •Управління асортиментом.
- •4. Штрихове кодування
- •Чинники збереження якості товарів.
- •1. Ідентифікація і простежування товарів
- •Формуючі фактори
- •Зберігаючі фактори
- •2. Зберігання товарів
- •Класифікація товарів за термінами придатності
- •Класифікація товарних втрат
- •Питання для самоконтролю:
- •Види, форми і засоби товарної інформації.
- •1. Значення і види товарної інформації.
- •Вимоги до товарної інформації
- •Загальні та специфічні вимоги до маркування.
- •Елементи маркування і співвідношення товарної інформації
- •Маніпуляційні знаки.
- •Попереджувальні знаки
- •Екологічні знаки, які символізують чистоту товару.
- •"Зелена точка" - 3-3 - транснаціональний знак другої групи.
- •Питання для самоконтролю:
Управління асортиментом.
Управління асортиментом - діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту. Основними елементами управління є формування і встановлення рівня вимог за показниками, які визначають раціональність асортименту та асортиментну політику підприємства.
Для формування реального асортименту для задоволення різноманітних потреб і одержання запланованого прибутку, необхідно:
встановити реальні і прогнозовані потреби у визначених товарах;
визначити основні показники асортименту і дати аналіз його раціональності ;
виявити джерела товарних ресурсів ;
оцінити матеріальні можливості організації для випуску, розподілу і реалізації окремих товарів;
• визначити основні напрями формування асортименту.
Факторії формування асортименту розрізняють загальні і специфічні. До загальних відноситься попит і рентабельність. До специфічних промислового асортименту відносяться сировинна і матеріально-технічна база виробництва, досягнення науково-технічного прогресу, а торгового асортименту - виробничі можливості виготовлювачів, спеціалізація торгової організації, методи стимулювання збуту і формування попиту і т. ін.
Важливу роль в управлінні асортиментом відіграють нормативні і технологічні документи, прайс-листи.
4. Штрихове кодування
Штрихове кодування (ШК) вперше було застосоване в США у 1973 р. - система "Універсальний товарний код" (Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів аналогічну систему товарної нумерації було впроваджено в 1977 р. Вона мала назву "Європейський артикул" (EAN-European Article Numbering). У США близько 90%, у Німеччині - 80%, у Франції - 70% усіх товарів мають штрих-кодування. Після вступу в EAN неєвропейських держав вона набула міжнародного значення, і її застосування координує Міжнародна Асоціація EAN з центром у Брюсселі. В Україні створено Українську асоціацію "СКАНА", яка розроблює стандарти, програмно-технічні засоби, упроваджує штрихове кодування. Для присвоєння штрих-коду вітчизняним виробникам чи товаровласникам створено Національну Номеруючу Організацію "EAN-Україна". За Державною програмою переходу на міжнародну систему обміну і статистики організовано регіональні центри штрихового кодування.
Застосування штрихового кодування (ШК) разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:
- виробникам: облік кількості виробленої продукції, сортування і роздільне складування різних видів, сортів, найменувань, облік товарних запасів, формування замовлення для постачання в торгівлю в оптимальний термін тощо;
оптовим посередникам: прийом товарів за кількістю й асортиментом, облік і контроль товарних запасів на складі, відвантаження в роздрібну торгівлю;
транспортним організаціям: приймання і здачу товарів;
роздрібним продавцям: приймання товарів за кількістю й асортиментом, розміщення на складі, облік і контроль товарних запасів у магазині;
на складі і в торгових залах: контроль за зберіганням товарів, забезпечення ритмічного поповнення запасу товарів у міру їх реалізації.
Принцип штрихового кодування - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допомогою скануючого пристрою, який розшифровує коди і передає інформацію на ЕОМ.
ШК - один з найбільш розповсюджених засобів автоматичної ідентифікації (АІ). До інших засобів АІ відносяться цифрова, магнітна, звукова, радіочастотна і візуальна (магнітна картка, радіочастотна бірка тощо).
Значне поширення ШК пояснюється його перевагами перед іншими засобами АІ. А саме:
оперативна передача інформації про товар по системі електронного зв'язку;
однозначність інформації (висока захищеність алгоритмів кодування від помилок);
порівняно невисока вартість завдяки використанню відносно дешевого носія інформації - паперу.
Класифікація ШК. ШК поділяються на 2 види: європейський EAN і американський UPC. У міжнародній практиці існує кілька десятків схем кодування (чи символів), але EANі UPC найбільш розповсюджені. Крім них, досить часто трапляються коди Interleauved 2 of 5, Code39, Codabar.
Коди EAN розділяють на 3 типи: EAN-8, EAN-13, EAN-14. EAN-8 застосовується для товарів невеликого розміру невеликих партій, переважно в межах країни-виробника.
Від EAN-13 відрізняється скороченою інформацією і меншими розмірами. EAN-13 наноситься на будь-які упакування і /або товари. EAN-14 застосовується тільки для транспортного упакування. Він крупніший, не потребує високої якості.
Структура ШК. Перші дві чи три цифри означають країну; наступна група цифр (4 або 5) відноситься до виготовлювача або власника товару, наступні цифри - банк даних про товар. З початку впровадження ШК цифри були двозначні. Пізніше з'явилися коди країн із тризначних цифр. Якщо код складається з тризначних цифр, то зменшується наступна група цифр - виготовлювачеві. Код виготовлювачу привласнює національний орган. В Україні це "EAN-Україна" або її відділення по регіонах. Наступні цифри привласнюються виробником або продавцем у системі свого підприємства (обов'язково ведеться реєстрація).
У банку даних про товар кодують зведення, які включають найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.
Будь-які зміни, внесені в товар, які впливають на його ідентифікацію, потребують перекодування ШК. Зміни цін не спричинюють зміни ШК. Про всі зміни ШК виготовлювач повідомляє оптовому покупцеві за три тижні до постачання товару.
Остання цифра - контрольне число. За штрих-кодом можна певною мірою мати уявлення про достовірність і натуральність товару або встановити його фальсифікацію.
Для перевірки штрих-коду треба виконати обчислення.
Наведемо такий приклад - код 482 30032 0006 4:
1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях:
8+3+0+2+0+6 =19;
2) суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна):
19*3 = 57;
3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях:
4 +2+0+3+0+0 = 9;
4) скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:
57 + 9 = 66;
5) визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):
70 - 66 = 4.
Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольною, це означає, що товар вироблений поза законом.
Щоб уникнути фальсифікації товару і відповідності ШК, треба знати:
розміри ШК має відповідати таким величинам: тіп - 21,0*30,0 mm, max- 52,5*74,6 mm;
колір штрихів повинен бути чорним, синім або темно-коричневим; не допускаються для штрихів червоний і жовтий кольори;
місце нанесення ШК: задня стінка упаковки в правому нижньому куті, на відстані не меншій ніж 20 мм від країв; ШК не повинен розміщуватися там, де є інші елементи маркування. Спосіб нанесення ШК: поліграфічний та у вигляді самоклеючих етикеток, ярликів.
Для "зчитування" застосовують стаціонарні і портативні лазерні сканери; вони "зчитують" на відстані від 60 см до 5-6 м.
