Управління асортиментом.

Управління асортиментом - діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту. Основними елементами управління є формування і встановлення рівня вимог за показниками, які визначають раціональність асор­тименту та асортиментну політику підприємства.

Для формування реального асортименту для задоволення різноманітних потреб і одержання запланованого прибутку, необхідно:

• встановити реальні і прогнозовані потреби у визначе­них товарах;

• визначити основні показники асортименту і дати ана­ліз його раціональності ;

• виявити джерела товарних ресурсів ;

• оцінити матеріальні можливості організації для випу­ску, розподілу і реалізації окремих товарів;

• визначити основні напрями формування асортименту.

Факторії формування асортименту розрізняють загаль­ні і специфічні. До загальних відноситься попит і рентабель­ність. До специфічних промислового асортименту відносять­ся сировинна і матеріально-технічна база виробництва, дося­гнення науково-технічного прогресу, а торгового асортимен­ту - виробничі можливості виготовлювачів, спеціалізація то­ргової організації, методи стимулювання збуту і формування попиту і т. ін.

Важливу роль в управлінні асортиментом відіграють нор­мативні і технологічні документи, прайс-листи.

4. Штрихове кодування

Штрихове кодування (ШК) вперше було застосоване в США у 1973 р. - система "Універсальний товарний код" (Universal Product Code) для використання в промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих то­варів аналогічну систему товарної нумерації було впрова­джено в 1977 р. Вона мала назву "Європейський артикул" (EAN-European Article Numbering). У США близько 90%, у Німеччині - 80%, у Франції - 70% усіх товарів мають штрих-кодування. Після вступу в EAN неєвропейських держав вона набула міжнародного значення, і її застосування координує Міжнародна Асоціація EAN з центром у Брюсселі. В Україні створено Українську асоціацію "СКАНА", яка розроблює стандарти, програмно-технічні засоби, упроваджує штрихове кодування. Для присвоєння штрих-коду вітчизняним вироб­никам чи товаровласникам створено Національну Номеруючу Організацію "EAN-Україна". За Державною програмою переходу на міжнародну систему обміну і статистики органі­зовано регіональні центри штрихового кодування.

Застосування штрихового кодування (ШК) разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам: облік кількості виробленої продукції, сорту­вання і роздільне складування різних видів, сортів, найменувань, облік товарних запасів, формування замов­лення для постачання в торгівлю в оптимальний термін тощо;

• оптовим посередникам: прийом товарів за кількістю й асортиментом, облік і контроль товарних запасів на скла­ді, відвантаження в роздрібну торгівлю;

• транспортним організаціям: приймання і здачу товарів;

• роздрібним продавцям: приймання товарів за кількістю й асортиментом, розміщення на складі, облік і контроль товарних запасів у магазині;

• на складі і в торгових залах: контроль за зберіганням то­варів, забезпечення ритмічного поповнення запасу това­рів у міру їх реалізації.

Принцип штрихового кодування - кодування алфавітно-цифрових знаків у вигляді чергування чорних і світлих смуг різної товщини (штрихів і проміжків), «зчитування» за допо­могою скануючого пристрою, який розшифровує коди і пере­дає інформацію на ЕОМ.

ШК - один з найбільш розповсюджених засобів автомати­чної ідентифікації (АІ). До інших засобів АІ відносяться ци­фрова, магнітна, звукова, радіочастотна і візуальна (магнітна картка, радіочастотна бірка тощо).

Значне поширення ШК пояснюється його перевагами пе­ред іншими засобами АІ. А саме:

• оперативна передача інформації про товар по системі електронного зв'язку;

• однозначність інформації (висока захищеність алгорит­мів кодування від помилок);

• порівняно невисока вартість завдяки використанню від­носно дешевого носія інформації - паперу.

Класифікація ШК. ШК поділяються на 2 види: європей­ський EAN і американський UPC. У міжнародній практиці існує кілька десятків схем кодування (чи символів), але EANі UPC найбільш розповсюджені. Крім них, досить часто трап­ляються коди Interleauved 2 of 5, Code39, Codabar.

Коди EAN розділяють на 3 типи: EAN-8, EAN-13, EAN-14. EAN-8 застосовується для товарів невеликого розміру неве­ликих партій, переважно в межах країни-виробника.

Від EAN-13 відрізняється скороченою інформацією і мен­шими розмірами. EAN-13 наноситься на будь-які упакування і /або товари. EAN-14 застосовується тільки для транспорт­ного упакування. Він крупніший, не потребує високої якості.

Структура ШК. Перші дві чи три цифри означають краї­ну; наступна група цифр (4 або 5) відноситься до виготовлю­вача або власника товару, наступні цифри - банк даних про товар. З початку впровадження ШК цифри були двозначні. Пізніше з'явилися коди країн із тризначних цифр. Якщо код складається з тризначних цифр, то зменшується наступна група цифр - виготовлювачеві. Код виготовлювачу привлас­нює національний орган. В Україні це "EAN-Україна" або її відділення по регіонах. Наступні цифри привласнюються ви­робником або продавцем у системі свого підприємства (обо­в'язково ведеться реєстрація).

У банку даних про товар кодують зведення, які включають найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.

Будь-які зміни, внесені в товар, які впливають на його іде­нтифікацію, потребують перекодування ШК. Зміни цін не спричинюють зміни ШК. Про всі зміни ШК виготовлювач повідомляє оптовому покупцеві за три тижні до постачання товару.

Остання цифра - контрольне число. За штрих-кодом мож­на певною мірою мати уявлення про достовірність і натура­льність товару або встановити його фальсифікацію.

Для перевірки штрих-коду треба виконати обчислення.

Наведемо такий приклад - код 482 30032 0006 4:

1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях:

8+3+0+2+0+6 =19;

2) суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна):

19*3 = 57;

3) скласти цифри, що стоять на непарних позиціях:

4 +2+0+3+0+0 = 9;

4) скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:

57 + 9 = 66;

5) визначити контрольне число, як різницю між одержа­ною сумою і найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):

70 - 66 = 4.

Якщо цифра після розрахунку не збігається з контроль­ною, це означає, що товар вироблений поза законом.

Щоб уникнути фальсифікації товару і відповідності ШК, треба знати:

• розміри ШК має відповідати таким величинам: тіп - 21,0*30,0 mm, max- 52,5*74,6 mm;

• колір штрихів повинен бути чорним, синім або темно-коричневим; не допускаються для штрихів червоний і жовтий кольори;

• місце нанесення ШК: задня стінка упаковки в правому нижньому куті, на відстані не меншій ніж 20 мм від кра­їв; ШК не повинен розміщуватися там, де є інші елемен­ти маркування. Спосіб нанесення ШК: поліграфічний та у вигляді самоклеючих етикеток, ярликів.

Для "зчитування" застосовують стаціонарні і портативні лазерні сканери; вони "зчитують" на відстані від 60 см до 5-6 м.