7. Патентування та квотування деяких видів підприємницької діяльності.

Патентування: (ЗУ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» втратив чинність, тому не знаю що тут можна сказати…)

У сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з вико­ристанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засоба­ми, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері грального бізне­су та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися па­тентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання. Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарю­вання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановлено­го строку.

Спеціальний торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону.

Відповідно до Ст. 125 ПКУ, яка передбачає порушення порядку отримання та використання торгового патенту, можна зробити висновок, що суб'єкти господарювання зобов’язані одержати патент у разі здійснення:

• торговельної діяльності;

• торгівлі готівковими валютними цінностями;

• діяльності у сфері розваг ;

• надання платних послуг.

Відповідно до ПКУ поверненню підлягають придбані у такому порядку торгові патенти, строк дії яких не закінчився на момент набрання Кодексом чинності (1 січня 2011 року), незалежно від перебігу цього строку (чи виданий 4 роки назад, чи – 1 день).

Строк дії торгового патенту визначається законодавством окремо для кожного виду цих патентів.

Торгові патенти видаються органами державної податкової служби України з визначеним, у межах максимально дозволених часових проміжках, який залежить від виду підприємницької діяльності, строком їх дії:

– 60 календарних місяців – на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (абзац третій частини четвертої статті 5 Закону про патентування)

– 36 календарних місяців – на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону про патентування);

– 12 календарних місяців – на здійснення торговельної діяльності, крім короткотермінового торгового патенту (абзац шостий частини четвертої статті 3 Закону про патентування), та діяльності з надання побутових послуг (абзац сьомий частини четвертої статті 31 Закону про патентування);

– від 1 до 15 днів – короткотерміновий торговий патент на здійснення торговельної діяльності (абзац восьмий частини четвертої статті 3 Закону про патентування; підпункт 14.1.92 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу).

Термін дії торгового патенту, як обов’язковий реквізит, вказується у кожному торговому патенті, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби (абзац третій і четвертий частини третьої статті 2 Закону про патентування; підпункт 267.4.9 пункту 267.4 статті 267 розділу ХІІ цього Кодексу).

Такі торгові патенти, які придбані суб’єктами господарювання у порядку та на умовах, встановлених Законом про патентування, повинні бути повернуті у тримісячний строк, тобто протягом трьох місяців з моменту набрання Кодексом чинності та не пізніше відповідного числа третього місяця (31 березня 2011 року).

У разі, коли закінчення тримісячного строку повернення припадає на місяць, у якому немає відповідного числа, то цей строк закінчується останнього дня третього місяця. Якщо останній день третього місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем закінчення тримісячного строку є перший за ним робочий день (стаття 254 Цивільного кодексу України).

Ці торгові патенти можуть бути повернуті до органів державної податкової служби до закінчення їх робочого дня чи до терміну, визначеного у встановленому порядку правилами, графіком чи іншим режимним документом (стаття 255 Цивільного кодексу України).

За умови повернення торгового патенту, строк дії якого не закінчився, у тримісячний строк до органу державної податкової служби, що його видав, за аналогією підпункту 267.7.5 пункту 267.7 статті 267 розділу ХІІ цього Кодексу суб’єкту господарювання компенсується (повертається) надмірно сплачена сума збору (плати за торговий патент) (див. коментар статті 267).

У разі, якщо строк дії торгового патенту закінчується у межах перших трьох місяців з моменту набрання Кодексом чинності, то торговий патент повертається не пізніше дня закінчення строку його дії та не підлягає компенсації.

Квотування

В господарському праві передбачено такий засіб впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання, як квотування або встановлення граничного обсягу (квоти) виробництва чи обігу (включаючи експорт та імпорт) певних товарів і послуг.

Експортні та імпортні квоти, тобто граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати чи імпортувати про­тягом встановленого строку, передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Це :

глобальні квоти, що встановлюються по товарах без зазначення конкрет­но, країн (груп країн), куди товари експортуються або з яких вони імпортуються;

групові квоти, що встановлюються по товарах з визначенням груп країн, куди товари експортуються або з яких імпортуються;

індивідуальні квоти, що встановлюються по товарах із зазначенням конкретної країни, куди товари можуть експортуватися або з яких вони можуть імпортуватися.

спеціальні квоти - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру.

По кожному виду товарів може встановлюватися лише один вид квоти. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. Рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається КМУ за поданням Міністерства економіки з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під цей режим, і строків його дії.

Закон встановлює 4 види квот:

1. Квоти (контингенти) глобальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

2. Квоти (контингенти) групові - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується;

3. Квота експортна (імпортна) - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях;

4. Квоти (контингенти) індивідуальні - квоти, що встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватись або з якої він (вони) може імпортуватись;

По кожному виду товарів може встановлюватися лише один вид квоти. Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. Рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається КМУ за поданням Міністерства економіки з визначенням списку конкретних товарів (робіт, послуг), що підпадають під цей режим, і строків його дії.