- •Україна міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища
- •Вступне слово
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Черкаської області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Черкаської області
- •2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1.Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрізі районів та міст Черкаської області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість у населених пунктах
- •2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- •2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- •3. Зміна клімату
- •3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Стан водних ресурсів
- •4.1. Водні ресурси та їх використання
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3. Якість поверхневих вод
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- •Канівське водосховище
- •Кременчуцьке водосховище
- •Р. Рось
- •Р. Вільшанка
- •Р. Тясмин
- •Р. Золотоношка
- •Басейн річки Південний Буг р. Гнилий Тікич
- •Р. Шполка
- •Р. Гірський Тікич
- •Р. Уманка
- •4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.5. Заходи щодо покращення стану водних обєктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно – заповідного фонду
- •5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень області
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в області
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в області в 2009 році на Кременчуцькому водосховищі в адмінмежах Черкаської області рибодобувний промисел вели 37 користувачів.
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- •6. Стан Земельних ресурсів та ґрунТів
- •6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- •6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь
- •6.1.2. Деградація земель
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Підтоплення
- •Ерозійні процеси
- •6.3. Якість грунтів
- •6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення
- •6.3.2. Забруднення грунтів
- •6.4.Охорона земель
- •6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •Стан запасів корисних копалин показано на рис. 7.1.
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4. Транскордонні перевезення відходів
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •9. Екологічна безпека
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- •9.3.2. Радіоактивні відходи
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •10.1. Ведення сільського господарства в області
- •10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- •10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
- •11. Вплив енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- •11.4. Використання альтернативних джерел енергії
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- •12.1. Транспортна система України
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •12.3. Використання альтернативних видів палива
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика України
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •Державний контроль водних ресурсів
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- •13.5. Економічні засади природокористування
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- •13.6. Удосконалення системи управління та нормативно – правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- •13.8. Екологічний аудит
- •13.9. Екологічне страхування
- •13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи
- •13.12. Виконання державних екологічних програм
- •13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
Згідно "Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані", яка підписана Українською РСР 16.03.1983 р., визнана необхідність скорочення загальних щорічних викидів окислів азоту, сірчистого ангідриду, аміаку, летких органічних сполук та важких металів (оксиди марганцю, п'ятиокис ванадію, свинцю, хрому, міді) зі стаціонарних і пересувних джерел або їх транскордонних потоків.
В Черкаській області в 2009 р. в порівнянні з минулим роком, збільшилися викиди сірчистого ангідриду на 13,5 тис.т, діоксиду азоту - на 0,044 тис.т. Зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обумовлено використанням вугілля низької якості із збільшеним вмістом сірки. Збільшення викидів аміаку на 1,5 тис.т пояснюється введенням в експлуатацію нових об'єктів потужного агропромислового комплексу ЗАТ "Миронівська птахофабрика".
В 2009 р. скоротилися викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 2,3 тис.т, оксиду вуглецю – на 1,1 тис.т та неметанових летких органічних сполук на 0,4 тис.т. По іншим забруднюючим речовинам викиди суттєво не змінилися.
2.3. Стан атмосферного повітря та його якість у населених пунктах
Згідно "Програми моніторингу довкілля в Черкаській області", затвердженої рішенням Черкаської обласної ради від 28.10.2005р. №24-5/IV, постійні спостереження за станом атмосферного повітря здійснюються Черкаським обласним центром з гідрометеорології тільки в м.Черкаси.
Лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, який має 3 пости спостереження у м.Черкаси, контролюється 4 основних та 20 специфічних забруднюючих речовин, включаючи важкі метали та бенз/а/пірен.
В 2009 р. лабораторією проаналізовано 19233 проб повітря, у тому числі по основних інгредієнтах – 9664 (50%) та по специфічних – 9569 (50%).
Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси наданий в таблиці 2.7.
За даними постійних спостережень в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. в м.Черкаси зменшилися середньорічні концентрації по діоксиду та оксиду азоту у 1,3 рази, аміаку у 1,25. Максимальні концентрації по оксиду азоту та формальдегіду зменшилися відповідно у 1,5 та 1,6 рази.
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин в кратності до гранично-допустимих концентрацій (далі - ГДК) в атмосферному повітрі м.Черкаси наведені в таблиці 2.8
Табл. 2.7 Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Черкаси
Речовина |
Клас небез-пеки забруднюючої речовини |
Кіль-кість міст, охопле-них спостережен-нями |
Середньо-річний вміст забрудню-ючої речовини, мг/м3 |
Середньо-добові ГДК забруднюючої речовини |
Макси-мальний вміст забруд-нюючої речовини мг/м3 |
Макси-мально разові ГДК забруд-нюючої речовини |
Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: |
Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: |
||||
1 ГДК |
5 ГДК |
10 ГДК |
1 ГДК |
5 ГДК |
10 ГДК |
|||||||
Пил |
3 |
1 |
0,10 |
0,15 |
0,7 |
0,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Діоксид сірки |
3 |
1 |
0,022 |
0,05 |
0,11 |
0,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Оксид вуглецю |
4 |
1 |
1,00 |
3,0 |
9,0 |
5,0 |
- |
- |
- |
6 |
- |
- |
Діоксид азоту |
2 |
1 |
0,03 |
0,04 |
0,15 |
0,085 |
- |
- |
- |
6 |
- |
- |
Оксид азоту |
3 |
1 |
0,02 |
0,06 |
0,10 |
0,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Сірководень |
2 |
1 |
0,001 |
- |
0,006 |
0,008 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Аміак |
4 |
1 |
0,04 |
0,04 |
0,40 |
0,2 |
6 |
- |
- |
6 |
- |
- |
Формальдегід |
2 |
1 |
0,007 |
0,003 |
0,033 |
0,035 |
6 |
- |
- |
- |
- |
- |
Бензол |
2 |
1 |
0,00 |
0,1 |
0,23 |
1,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Табл. 2.8 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності до ГДК) в атмосферному повітрі м. Черкаси
Забруднююча речовина |
Місто |
Середньорічна концентрація |
Максимально разова середньорічна концентрація |
Пил |
м.Черкаси |
0,67 |
1,4 |
Діоксид сірки |
-"- |
0,44 |
0,22 |
Оксид вуглецю |
-"- |
0,33 |
1,8 |
Діоксид азоту |
-"- |
0,75 |
1,76 |
Оксид азоту |
-"- |
0,33 |
0,25 |
Сірководень |
-"- |
- |
0,75 |
Аміак |
-"- |
1,00 |
2,0 |
Формальдегід |
-"- |
2,30 |
0,94 |
Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери (далі-ІЗА) м. Черкаси в 2009 р. використовувались 5 найбільш важливих домішок: пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід, азоту оксид.
Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА надані в таблиці 2.9.
Табл. 2.9 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА
Міста, (значення ІЗА) |
Забруднюючі речовини, які визначають рівень забруднення атмосферного повітря |
м.Черкаси (5,64) |
Пил Діоксид азоту Аміак Формальдегід Азоту оксид |
Індекс забруднення атмосфери м. Черкаси за 2009 р. зменшився до 5,64, що дорівнює середньому рівню забруднення атмосферного повітря. В 2008 р. ІЗА складав 7,56. Зменшення ІЗА обумовлено зниженням середньорічних концентрацій по аміаку, формальдегіду, діоксиду та оксиду азоту.