Ерозійні процеси

Останніми роками в зв'язку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів, пов'язаних із скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям ГЛМС (гідролісомеліоративних станцій), передачею їх функцій іншим організаціям, нагляд за існуючими та спорудження нових протиерозійних гідротехнічних споруд (лотків, валів тощо) значно посилились процеси яроутворення.

Довжина берегової лінії водосховища в межах Черкаської області складає 543,70 км. Береги, що піддаються розмиву (абразійні та ерозійні) мають загальну довжину 122,66 км. Абразійні береги (розвинуті під впливом вітрового хвилювання) розповсюджені в озерній частині водосховища. Найбільшого руйнування зазнають береги в межах Чигиринського району на ділянці с. Тіньки - с. Рацеве (0,5 – 2,5 м за рік). Берегова лінія Чорнобаївського району характеризується найбільшою довжиною абразійних берегів. Але це зона доволі помірної абразії (інтенсивність розмиву цих берегів становить всього 0,05 – 0,5 м за рік). Ерозійні береги (ті, що розмиваються під впливом течії) розповсюджені у верховій частині водосховища переважно в межах Канівського і Черкаського районів (поблизу сіл Пекарі, Прохорівка, в районі гирла р. Оріхівки, пристані Тубільці). Активність їх переробки становить 1 - 4 м за рік, сягаючи в окремі роки 7 - 10 м за рік. Береги в межах Золотоніського району, що представлені здебільшого заплавою Дніпра, відрізняються значно меншою інтенсивністю розмиву.

У верховій частині водосховища на правобережжі середня величина переробки ерозійних берегів протягом 2009 року склала 0,2 м, найбільша – 0,6 м в районі протоки „Стара Рось" (Канівський район) (таблиця 1). Площа втрачених земельних угідь на правобережжі за цей період становила 0,27 га, з них 0,21 га -ДЛФ і 0.06 га - чагарники.

На лівобережжі верхів'я водосховища середня величина переробки ерозійних берегів за 2009 рік становила 0,8 м, найбільша -1,1 м нижче гирла р. Оріхівки (Канівський район) (таблиця 1). Втрати земельних угідь на лівобережжі за цей період склали 0,61 га, з них 0,58 га - ДЛФ і 0,03 га - чагарники.

Середня величина переробки абразійних берегів озерної частини водосховища в межах області за 2009 рік становила: на правобережжі – 0,1 м, найбільша – 0,2 м (поблизу с. Топилівка Чигиринського району) (таблиця 2); на лівобережжі переформування берегів в межах Чорнобаївського району протягом останнього року не спостерігалося. Втрати земельних угідь, що за цей період склали 0,18 га, цілком представлені ДЛФ (Чигиринський район). Таким чином, загальна площа земельних угідь, втрачених протягом 2009 року внаслідок переформування берегів Кременчуцького водосховища в межах Черкаської області, склала 1,06 га, за період експлуатації водосховища – 852,63 га.

На території Черкаської області з обстежених 1153,8 тис. га, 20,0 тис. га орних земель розташовані на схилах крутизною більше 7 градусів, 145,4 тис. га – на силах крутизною від 3 до 7 градусів, 654,1 тис. га – на схилах крутизною менше 1 градуса, 334,3 тис. га – на схилах крутизною від 1 до 3 градусів, що ускладнює збереження орних земель від різних видів ерозії.

Інформація щодо розподілу орних земель за крутизною схилів представлена в таблиці 6.7.

Табл. 6.7 Розподіл орних земель за крутизною схилів

Одиниці виміру	Разом обслідуваних орних земель	У тому числі за крутизною схилів (градуси)
		<1	1-3	3-5	5-7	>7
тис. га	1153,8	654,1	334,3	101,1	44,4	20,0
%	100	56,7	29,0	8,8	3,8	1,7