
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні умови
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток Чернігівської області
- •Промисловість
- •Сільське господарство
- •Будівельна діяльність
- •Транспорт
- •Зовнішньоекономічна діяльність
- •Торгівля та ресторанне господарство
- •Ціни і тарифи
- •Фінанси
- •Доходи населення
- •Ринок праці
- •Демографічна ситуація
- •2. Атмосферне повітря
- •2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами
- •2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах
- •2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)
- •2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- •2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах
- •2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
- •2.5 Використання озоноруйнівних речовин
- •2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- •2.7 Заходи, спрямовані на покращення стану атмосферного повітря
- •Тов фірми «ТехНова»
- •3. Зміна клімату
- •3.1 Тенденції зміни клімату
- •3.2 Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- •3.3 Політика та заходи у сфері адаптації до зміни клімату
- •4. Водні ресурси
- •4.1 Водні ресурси та їх використання
- •4.1.1 Загальна характеристика
- •4.1.2 Водозабезпеченість території Чернігівської області
- •4.1.3 Водокористування та водовідведення
- •4.2. Забруднення поверхневих вод
- •4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)
- •4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод
- •4.3 Якість поверхневих вод
- •4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- •4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- •4.4 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- •4.6 Заходи щодо покращання стану водних об’єктів
- •5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування екомережі
- •5.1 Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- •5.1.1 Загальна характеристика
- •5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття
- •5.1.3 Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття
- •5.1.4 Формування екомережі
- •5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами
- •5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- •5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу
- •5.2.2 Лісові ресурси
- •5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Заготівля лікарських рослин протягом 2007 – 2011 року не проводилася.
- •5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.5 Адвентивні види рослин
- •Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області
- •5.2.6. Стан зелених насаджень Чернігівської області
- •5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу
- •5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу
- •5.3.2 Стан та ведення мисливського та рибного господарства
- •5.3.3 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4 Інвазивні види тварин
- •5.3.5 Заходи щодо збереження тваринного світу
- •5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні
- •5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду
- •5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення
- •5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
- •5.6 Природно-культурна спадщина
- •5.7 Туризм
- •6. ЗемельнІ ресурси і ґрунти
- •6.1 Структура та використання земельних ресурсів
- •6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Чернігівської області
- •Та землекористувачах
- •6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь
- •6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- •Стан та якість ґрунтів
- •Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- •Перелік показників, за якими велись спостереження в ґрунті і рослинницькій продукції на контрольних ділянках
- •Веде спостереження ду «Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції».
- •6.3.2 Забруднення ґрунтів
- •Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів
- •Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм
- •Рівні забруднення рослинницької продукції по районах
- •Деградація грунтів
- •Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році
- •Оптимізація використання та охорона земель
- •7. Надра
- •7.1 Мінерально-сировинна база
- •7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- •7.2 Система моніторингу геологічного середовища
- •7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість
- •7.2.2 Екзогенні геологічні процеси
- •На території Чернігівської області спостерігається як природне, так і техногенне підтоплення земель.
- •7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр
- •8. Відходи
- •8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- •8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин
- •8.3 Використання відходів як вторинної сировини
- •8.4 Транскордонне перевезення небезпечних відходів
- •8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- •Екологічна безпека
- •Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- •Радіаційна безпека
- •Промисловість та її вплив на довкілля
- •10.1 Структура та обсяги промислового виробництва
- •10.2 Вплив на довкілля
- •10.2.1 Гірничодобувна промисловість
- •10.2.2 Металургійна промисловість
- •10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість
- •10.2.4 Харчова промисловість
- •10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва
- •11. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- •11.1 Тенденції розвитку сільського господарства
- •Чисельність худоби в сільгосппідприємствах Чернігівської області (на кінець 2011 року, голів)
- •11.2 Вплив на довкілля
- •11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження
- •11.2.2 Використання пестицидів
- •Обсяги виконаних робіт по боротьбі з шкідниками, хворобами та бур’янами в 2011 році:
- •11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель
- •11.2.4 Тенденції в тваринництві
- •11.3 Органічне сільське господарство
- •12. Енергетика та її вплив на довкілля
- •12.1 Структура виробництва та використання енергії
- •Потужність електростанцій і виробництво електроенергії в регіональному розрізі в 2011 р.
- •Споживання електроенергії промисловими підприємствами
- •12.2 Ефективність енергоспоживання та енергозбереження
- •12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля
- •12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики
- •13. Транспорт та його вплив на довкілля
- •13.1 Транспортна мережа Чернігівської області
- •Залізничний транспорт
- •Річковий транспорт
- •13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень
- •13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •13.2 Вплив транспорту на довкілля
- •13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- •14. Збалансоване виробництво та споживання
- •14.1 Тенденції та характеристика споживання
- •Індекси споживчих цін в області
- •14.2 Структурна перебудова та екологізація економіки
- •14.3 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Чернігівській області
- •14.4 Ефективність використання природних ресурсів
- •14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»
- •15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •15.1 Національна та регіональна екологічна політика
- •15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- •15.3. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- •15.4 Виконання державних цільових екологічних програм
- •15.5. Моніторинг навколишнього природного середовища
- •15.6. Державна екологічна експертиза
- •15.7. Економічні засади природокористування
- •15.7.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •15.7.2. Стан фінансування природоохоронної галузі
- •15.8 Технічне регулювання у сфері охорони довкілля, екологічної безпеки та раціонального природокористування
- •15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування
- •15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування
- •15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- •15.12 Участь громадськості у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
- •15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій
- •15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж
- •15.13 Екологічна освіта та інформування
- •15.14. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- •15.14.1 Європейська та Євроатлантична інтеграція
- •15.14.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги
- •15.14.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- •Висновки
- •Загальновживані поняття
- •Додаток 4
- •Екопоради на кожен день
- •Зміна клімату - факти, які має знати кожен:
- •Відповідальні за підготовку розділів
14.5 Оцінка «життєвого циклу виробництва»
Кожне сучасне підприємство повинно прагнути підвищити свою екологічну ефективність. Екологічна ефективність визначається рівнем використання власних ресурсів, власних коштів та зменшенням екологічних впливів на довкілля.
Удосконалюється розвиток аграрного сектору Чернігівщини. Враховуючи, що на території області географічно сконцентровані підприємства, які об’єднують один життєвий цикл відповідної продукції, проте виконують різні виробничі функції (від виробництва сільськогосподарської сировини до реалізації готової продукції), впроваджуються зв’язки між підприємствами АПК на регіональному рівні.
Щороку збільшується обсяг капіталовкладень у розвиток господарства Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля» (Бобровицький р-н). Капітоловкладення направляються на впровадження новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення культури землеробства і тваринництва та застосування енергозберігаючих та природозберігаючих технологій.
ТОВ «Земля і Воля» налічує 1580працівників. Шляхом укладання договорів оренди земельних ділянок господарство об’єднало 32 000 га ріллі.
Головний напрямок галузі рослинництва – вирощування зернових культур, переважно кукурудзи на зерно. Щороку виробляє 160-170 тис. тонн зерна, в т.ч. кукурудзи 120-150 тис. тонн. В галузі тваринництва щороку виробляється 2600-2900 тонн м’яса свинини. Поголів’я худоби в господарстві становить 25000 голів.
За період 2000-2011 роки обсяг капіталовкладень у розвиток господарства склав більше 197,7 млн. грн.: придбано у провідних світових виробників найсучасніше обладнання для сушіння та зберігання зерна – три зерносушильних комплекси GSI-7000 (виробництва США) та зерносушильні комплекси Petkus, Stela виробництва Німеччини, загальною потужністю 5000 тонн сухого зерна за добу. Ведеться будівництво сучасного елеватора з металевих силосів для зберігання зерна на 210 тис. тонн виробництва фірми GSI та фірми Behlen (США), з яких введено в дію 92 тис. тонн, що дасть можливість звести до мінімуму викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря області.
15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
15.1 Національна та регіональна екологічна політика
Загострення екологічної ситуації в Україні, а саме масштабність негативного господарського впливу на довкілля, змушують державу формувати нову державну та регіональну екологічну політику, запроваджувати ефективний механізм її правового забезпечення на національному та регіональних рівнях.
Так, 21.12.2010 року набрав чинності Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року». Цей документ визначив основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року та розроблені на їх основі національні плани дій, які будуть інтегровані в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів з охорони навколишнього природного середовища областей, на основі яких розроблятимуться місцеві плани дій з охорони навколишнього природного середовища, підготовлені на рівні місцевих рад.
Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» визначає першопричини екологічних проблем. Це, зокрема:
успадкована структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;
зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури;
існуюча система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій;
недостатня сформованість інститутів громадянського суспільства;
недостатнє розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку;
недотримання природоохоронного законодавства.
Розділ 2 Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» визначає мету екологічної політики, яка полягає в стабілізації і поліпшенні стану навколишнього природного середовища України шляхом інтеграції екологічної політики до соціально-економічного розвитку України для гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я населення, впровадження екологічно збалансованої системи природокористування та збереження природних екосистем.
Визначені стратегічні цілі та завдання такі як:
Підвищення рівня суспільної екологічної свідомості.
Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки.
Досягнення безпечного для здоров'я людини стану навколишнього природного середовища.
Інтеграція екологічної політики та вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління.
Удосконалення регіональної екологічної політики тощо.
Удосконалення регіональної екологічної політики полягає в:
розробленні та виконанні середньострокових регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища як основного інструменту реалізації національної екологічної політики на регіональному рівні;
розробленні до 2015 року методології та підготовка місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища;
впровадженні екологічної складової в стратегічні документи розвитку міст та регіонів, урахування вимог Ольборзької хартії під час проведення оцінки регіональних програм соціального та економічного розвитку, перегляд до 2020 року генеральних планів розвитку великих міст з метою імплементації положень зазначених міжнародних документів;
законодавчому забезпечення до 2015 року переходу від соціально-економічного планування до еколого-соціально-економічного планування розвитку регіонів і міст;
розробленні до 2020 року нормативно-правової бази щодо еколого-економічних макрорегіонів;
проведенні до 2020 року класифікації регіонів за рівнями техногенно-екологічних ризиків, створення відповідних банків геоінформаційних даних і карт;
реалізації до 2015 року пілотного проекту щодо поєднання системи територіального планування з процедурами довгострокового прогнозування, еколого-соціально-економічного планування та проведення стратегічної екологічної оцінки на прикладі Карпатського макрорегіону;
розвитоку партнерства «громадськість - влада – бізнес» на регіональному рівні з метою забезпечення до 2020 року соціальних та екологічних стандартів екологічно безпечного проживання населення;
зменшенні негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст, підвищення показників озеленення та територій зелених насаджень загального користування, зниження до 2020 року рівня забруднення атмосферного повітря, водойм, шумового та електромагнітного забруднення.
Створення механізмів і підходів до вирішення екологічних проблем є передумовами розв’язання негативних тенденцій, пов’язаних зі станом довкілля.